Якою буде освіта у 2026 році: від підвищення зарплат учителям і стипендій студентам до реформ

Учні при цьому зможуть безоплатно харчуватися у школах, а отримати відстрочку від мобілізації завдяки освіті стане ще важче. Про те, які головні події чекають на українську освіту та науку у 2026 році, розповідаємо у наших Прогнозах.

Найважливіші події української освіти у 2026 році

У 2025 році уряд України погодив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки. Найважливіші цілі – незмінні: подолання наслідків війни, відновлення зруйнованих шкіл, продовження реформи НУШ, розвиток профтеху та цифрова трансформація. А професія вчителя має стати престижнішою. У сфері вищої освіти уряд планує продовжити реформу фінансування – через державні гранти на навчання за спеціальностями, які є критично важливими для відновлення та розбудови країни. Освіту планують і далі переводити в цифровий формат.

Педагогам нарешті підвищать зарплату

У Державному бюджеті на 2026 рік заклали підвищення зарплат учителів, викладачів та науково-педагогічних працівників. Мовиться про 30% з 1 січня і 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільшим комплексним підвищенням оплати праці педагогів за останні роки. Зарплати педагогів у дитячих садках в Україні також зростуть. Їхні посадові оклади підвищать на 30% з 1 січня 2026 року.

Також наступного року збережуть доплату за роботу в несприятливих умовах праці для вчителів. "Вчительська тисяча" зросте до 2 тисяч гривень для всіх учителів і 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків).

Міністерство освіти і науки України також розробило різні моделі підвищення зарплат учителів. Є чотири основні. Вони не пов'язані із підвищенням оплати праці педагогів з січня та вересня 2026 року. Ці моделі передбачають:

• збільшення навантаження;

• відсутність збільшення навантаження;

• пропорційне підвищення для різних категорій вчителів;

• непропорційне підвищення з акцентом на молодого вчителя для стимулювання входу в професію.

Педагогам підвищили зарплати / Pexels

Стипендії студентів зростуть удвічі

З вересня 2025 року уряд збільшив розмір президентських стипендій. А вже з вересня 2026 року зростуть стипендії усіх студентів коледжів та вишів в Україні. Здобувачі освіти отримуватимуть удвічі більші виплати. У вишах зростуть суми усіх видів стипендій: від мінімальної академічної – до президентської та галузевих. У коледжах – аналогічне підвищення: мінімальна, підвищена, галузеві та іменні стипендії також зростуть удвічі.

Зимова вступна кампанія

В Україні запроваджують зимову вступну кампанію до вишів. Новація стартує вже цієї зими. Перші групи вийдуть на навчання із січня: сформують один або кілька потоків. ЗВО відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Абітурієнти матимуть можливість взимку пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією. При цьому зможуть отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії. Їх можна буде використати тільки при вступі в той виш, в якому вступник проходив "нульовий курс".

У МОН заявляли, що на нульовому курсі за бюджетною формою навчання першочергово передбачили декілька категорій вступників:

• молодь із тимчасово окупованих або прифронтових територій, яка не змогла вступити влітку;

• військовослужбовці, ветерани та ті, хто повертається з полону або демобілізується після завершення основного набору;

• вступники, які не склали НМТ з об'єктивних причин, наприклад, через вимушений виїзд за кордон або перебої зі зв'язком та безпекою під час тестування.

Для них також передбачили гранти на навчання, стипендії та оплату проживання в гуртожитку, якщо потрібно.

Безоплатне харчування учнів у школах

Очільниця українського уряду Юлія Свириденко анонсувала, що з вересня 2026 року учні 1 – 11 класів отримуватимуть безоплатне харчування у школах. Окремо заклали кошти на модернізацію шкільних харчоблоків. Для реалізації першого етапу програми спрямували майже 5,9 мільярда гривень субвенції громадам. Загалом у Державному бюджеті на 2026 рік на цю програму передбачили 14,4 мільярда гривень.

До слова, безоплатне гаряче харчування для учнів початкової школи запровадили у 2024 році. Цьогоріч уряд продовжив фінансування безоплатного харчування у школах. Програму розширили на учнів 5 – 11 класів у прифронтових громадах.

Військова підготовка і мобілізація студентів

Військова підготовка

З 1 січня 2026 року студенти-медики проходитимуть військову підготовку громадян за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. З цієї дати набуває чинності відповідний закон.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та пройшли професійно-психологічний відбір. Обов'язковою така підготовка для українських студентів-медиків та студентів-фармацевтів.

До слова, з 1 вересня 2025 року в українських вишах передбачена базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів.

Мобілізація студентів

Чоловіки старше 25 років найбільше у 2024 – 2025 роках вступали вже до коледжів, а не до вишів. У Раді заявили, що раніше вдалося перекрити доступ до вищої освіти тим військовозобов'язаним, які прагнули навчання використати для отримання відстрочки. Ефективність ухвалених рішень підтвердили результати вступу 2024 – 2025 років. Однак у цей час серед чоловіків старше 25 років різко зросло зацікавлення навчанням у коледжах.

В Освітньому комітеті заявили, що працюють разом з Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо того, аби обмежити будь-які можливості для ухилення перед виконанням військового обов'язку. Також в Україні планують перевірити ще близько 50 коледжів та вишів. У цих закладах освіти зафіксували аномальне зростання кількості студентів віком понад 25 років.

Мобілізація студентів / Depositphotos

Бюджет на освіту

Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет на 2026 рік. На освіту і науку передбачили 298,8 мільярда гривень. Це на 85,4 мільярда гривень більше ніж у 2025 році. Ключові напрями фінансування на наступний рік такі: зарплата вчителів, освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти, зокрема укриття у школах та дитсадках, безоплатне шкільне харчування, підручники, підвищення стипендій студентам, наука тощо. У МОН наголосили, що освіта і наука у 2026 році залишаються серед ключових пріоритетів держави.

ДПА повертають

В Україні повертають державну підсумкову атестацію для випускників 9 класів. Новації стартують з 2028 року. Вона відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Також мають намір повернути обов'язкову ДПА і для учнів 4 класів. Вона теж відбуватиметься у форматі ЗНО. Новація має запрацювати з 2027 року. Підготовка розпочнеться протягом 2025/26 навчального року. Зокрема, протягом лютого – квітня 2026 року створять та передадуть УЦОЯО спеціальну освітню платформу для проведення атестації. Після цього навесні відбуватиметься апробація ДПА для 10 тисяч випускників початкової ланки освіти.

Зауважимо, що в Україні на час воєнного стану скасували обов'язкове складання ДПА у школах. Її проводили лише як моніторингову, а не обов'язкову для частини учнів.

Важливо! У 2026 році випускники не складатимуть обов'язкову ДПА.

НМТ і вступна кампанія

НМТ

Національний мультипредметний тест у 2026 році відбуватиметься за торішньою моделлю – протягом одного дня. Будуть також додаткові сесії тестування. Мультитест складатиметься з чотирьох предметів.

Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть обов'язково українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір з такого переліку: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література. У 2026 році не планують також змінювати критерії НМТ.

Наступного року випускники шкіл минулих років зможуть вступати до вишів за результати національного мультипредметного тесту не лише 2026 року, а й за результатами НМТ 2023, 2024, 2025 років.

Вступна кампанія

У 2026 році Міністерство освіти і науки України має намір розширювати перелік національних іспитів за кордоном для вступу в українські виші. Вони можуть бути альтернативою НМТ, але не його заміною. Але це мовиться про масові випадки. У МОН заявили: якщо до них будуть звертатися абітурієнти з результатами іспиту за кордоном тієї чи тієї країни, відомство ці результати визнаватиме.

У МОН також пропонують у 2026 році відмовитися від мотиваційних листів при вступі. Відомство планує збільшити й вагу творчого конкурсу для вступників і зменшити кількість заяв на вступ з 15 до 12. А також – підвищити порогові бали НМТ з української мови та історії України.

МОН України також вже погодило графік проведення єдиного державного кваліфікаційного іспитуу 2026 році. При цьому як на бакалаврському та магістерському рівнях вищої освіти, так і для коледжів за окремими спеціальностями.

Вступна кампанія 2026 / Freepik

Дошкільна освіта

В Україні триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". З вересня 2026 року в усіх дитсадках діти віком 5 – 6 років мають обов'язково вивчати англійську мову. У МОН також раніше анонсували реалізацію ідеї щодо облаштування ясел у дитсадках та готовність приймати у садках дітей від трьох місяців. Але для цього потрібні інвестиції для переобладнання та навчання вихователів.

Новації у шкільному світі

Реформа старшої школи

В Україні з 2027 року повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Усі учні вчитимуться вже 12 років. Зараз триває підготовка та пілотування цієї реформи. Пілотування реформи "Профільна" стартувало 1 вересня 2025 року. 30 ліцеїв з 19 регіонів України розпочали пілотування окремих елементів реформи. Ці заклади, окрім оновленого змісту, отримали також 10 мільйонів гривень на один ліцей для розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти.

З 1 вересня 2026 року розширять пілот до 150 ліцеїв. Вже дібрали 104 ліцеї. На початку 2026 року оголосять додатковий набір. МОН вже має загрифовані модельні програми – 36 основних, які становлять ядро обов'язкових освітніх компонентів, які вивчатимуть учні в академічних ліцеях. Є типова освітня програма, яка є рамкою для впровадження реформи у закладах освіти. Також модернізували 136 просторів, які працюватимуть у майбутніх ліцеях. На це витратили майже 1 мільярд гривень.

Реформування запровадить два напрями навчання: академічний і професійний. Це перший крок до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему, розповіли у МОН.

Навчальний рік

Цей навчальний рік стартував 1 вересня 2025 року. Офіційно триватиме до 30 червня 2026 року. Однак школи зараз самі можуть визначати структуру і тривалість навчального року, тижня, дня, уроків, канікул, формату організації навчання. У разі виконання навчальної програми можуть завершити навчальний рік і в кінці травня.

МОН України також радило школам розглянути запровадження змін у структурі та тривалості навчального року через можливі довготривалі блекаути. Зокрема, розглянути можливість перенесення уроків із зимових місяців на червень 2026 року (окрім випускних класів). Серед запропонованих варіантів – і перехід на шестиденний навчальний тиждень замість п'ятиденного. Він містить навчання у межах двох змін. Також у школах повинні забезпечити доступ учнів до систем дистанційного навчання.

Новації у шкільному світі / Фото 24 Каналу

Фінансування шкіл

З 1 вересня 2026 року освітню субвенцію з держбюджету не виділятимуть для шкіл, у яких навчаються:

• менше як 60 учнів – для шкіл з 1 – 12 класами;

• менше як 55 учнів – для шкіл з 1 – 11 класами;

• менше як 45 учнів – для шкіл з 1 – 9 або 5 – 11 (12) класами.

Ці норми не стосуються початкових та спеціальних шкіл.

Профорієнтація учнів

В Україні стартувало національне пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків у 396 громадах з усіх областей. Воно має на меті створення стійкої та доступної моделі супроводу учнів у виборі майбутньої професії. Це один із ключових елементів реформи "НУШ", зокрема її третього етапу – розвитку старшої профільної школи.

Підземні школи

В Україні триває будівництво підземних освітніх просторів у прифронтових громадах. У них учні матимуть змогу не лише перечекати повітряну тривогу, а й продовжувати навчання. У МОН заявили, що за два останні роки держава спрямувала понад 11 мільярдів гривень на будівництво підземних шкіл та укриттів. Уже відкрили понад 40 таких об'єктів, а загалом зведуть 221 школу-укриття.

Безпека у школах

В Україні триває реалізація програми "Безпечна школа". Тепер чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, доступу до закладів освіти, а також механізми контролю за їхнім дотриманням. Також у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов'язково – технічні засоби для термінового виклику поліції – "тривожні кнопки". Забороняють і перебування на території закладу сторонніх осіб, а також осіб у стані сп'яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Наступного року офіцерів безпеки у школах буде вже 3 тисячі.

Доставлення підручників

Цьогоріч МОН України апробувало новий підхід до доставлення підручників до шкіл. Видавництва самі доставляли підручники до закладів освіти напряму. У пілотуванні брали участь майже 9 тисяч шкіл. 90% з них лишились задоволеними новим механізмом доставлення і підтримали ідею масштабування моделі на 2026 рік, зазначили у МОН.

Мрія

До екосистеми Мрія вже під'єдналися понад 2600 закладів освіти з усіх 24 областей України. Тепер зможуть доєднатися і дитячі садки. Уряд вже працює над новим напрямом – Мрія Дошкілля. У МОН зазначили, що щодня інструментами Мрії користуються майже 400 тисяч учителів, батьків та дітей. Найактивніші з-поміж усіх – учні. Вони переглядають розклад на день, деталі уроку, оцінки та домашні завдання, а також стежать за своїм прогресом.

Важливі новації для вчителів

"Гроші ходять за вчителем"

У 2025 році також запровадили нові інструменти професійного розвитку педагогів. Мовиться, зокрема, про модель фінансування підвищення кваліфікації "Гроші ходять за вчителем". Тепер педагоги самі обиратимуть курси підвищення кваліфікації та оплачуватимуть їх. Держава нараховуватиме на це 1500 гривень. Гроші педагогам нараховуватимуть безпосередньо на віртуальний рахунок учителя, директора чи заступника директора закладу освіти.

Долучитися до пілотування зможуть директори, заступники директорів і вчителі, які працюють у 7 – 9 класах НУШ та працюватимуть у 10-х пілотних класах старшої профільної школи у 2026/27 навчальному році. Загалом взяти участь у пілоті у 2026 році зможуть 100 тисяч вчителів. Реєстрація для педагогів та суб'єктів підвищення кваліфікації стартувала у кінці грудні 2025 року. Учителі зможуть обирати та оплачувати курси віртуальними коштами з січня – лютого 2026 року і проходитимуть навчання до кінця календарного року.

Які зміни чекають учителів у 2026 році / фото Марії Волошин, 24 Канал

Педагогічний стаж

Уряд погодив, що педагогічний стаж учителів у верифікованих українських суботніх і недільних школах за кордоном зараховуватимуть на загальних підставах.

Сертифікація

2026 року пройти педагогічну сертифікацію матимуть можливість 5 тисяч шкільних учителів. Взяти у ній участь зможуть учителі початкових класів, математики, української мови та літератури, історії та англійської мови. Удвічі збільшать граничний ліміт для проходження сертифікації вчителів англійської мови – з 500 до 1000 осіб. Також дещо збільшили квоту вчителям початкових класів – з 1500 до 1750 осіб. Водночас квоти для вчителів-предметників – математиків, істориків та українських філологів – дещо зменшили (з 1000 до 750 учасників за кожною з категорій). Реєстрація для участі в сертифікації відбуватиметься традиційно у межах двох етапів.

Тарифні розряди

Також уряд України змінив тарифні розряди для частини працівників освіти. Зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

Цікаво! В Україні також діятиме Концепція розвитку позашкільної освіти (2025 – 2030 роки).

Зміни у професійній освіті

У вересні 2025 року набув чинності новий Закон "Про професійну освіту". Він передбачає поступові зміни галузі.

Перші коледжі, які увійдуть до експерименту, уже 2026 року працюватимуть у новому статусі комунальних некомерційних товариств. Вони отримають фінансову та управлінську автономію, зможуть гнучко розпоряджатися власними коштами й самостійно формувати кадрову структуру, не прив'язуючись до тарифної сітки. Також роботу розпочнуть наглядові ради у коледжах та училищах як додатковий інструмент відкритості та ефективного управління. Вони впливатимуть на якість освіти та призначення керівників. Коледжі укладатимуть договори зі своїми засновниками та тими, хто формує замовлення на надання освітніх послуг у сфері професійної освіти.

Також запланували запровадити нові професії, нові навчальні програми. У Раді заявляли, що внаслідок ухвалення закону здобути першу професію тепер можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. До 1 січня 2027 року МОН України має напрацювати формулу бюджетного фінансування закладів професійної освіти. Також до 1 вересня 2027 всі комунальні та державні заклади професійної освіти, де навчається 400 осіб і більше, мають бути реорганізовані у некомерційні товариства, заявляв очільник Освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак.

Що цікаво, в Україні триває не лише об'єднання вишів, а й профтехів.

Розвиток вищої освіти

Стратегію розвитку вищої освіти оновлять. Також уряд затвердив Операційний план на 2025 – 2028 роки. Ці зміни враховують наслідки повномасштабної війни, міграцію, руйнування освітньої інфраструктури та завдання повоєнної відбудови. Оновлення скерували на посилення безпеки й стійкості вишів, зокрема на підтримку закладів у прифронтових і деокупованих громадах, модернізацію мережі ЗВО відповідно до демографічних змін і потреб економіки, розвиток очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація, та програми подолання освітніх втрат.

У МОН на початку цього навчального року озвучили пріоритети розвитку системи вищої освіти в Україні.

• Підтримка студентів – стипендії підвищать, а грантові програми розширять.

• Дуальна освіта і підготовка кадрів: розвиватимуть дуальну освіту – поєднання навчання і практичної роботи. У МОН заявили, що ця форма навчання у вишах України може стати новою нормою вже наступного року. МОН уже переходить до системного впровадження цього формату навчання в університетах.

• Сильні університети як точки розвитку громад.

• Лідерство, автономія та наглядові ради – розвиток самоврядування і лідерства у вишах. В Україні діє програма підготовки академічних менеджерів. Експеримент із наглядовими радами уже реалізовують у трьох ЗВО України.

• Вища освіта для ветеранів – університети повинні розробляти спеціальні ветеранські освітні траєкторії та короткострокові курси для перекваліфікації ветеранів.

• Кампуси нового покоління – створюватимуть сучасні університетські кампуси, які сприятимуть утриманню молоді в Україні. У МОН анонсували 10 кампусів – потенційних, дослідницьких, прогромадських, з іншими сенсами й емоціями.

Цікаво! Бойові медикитепер зможуть дистанційно навчатися на профільних спеціальностях.

Об'єднання вишів

В Україні триває модернізація мережі вишів. МОН мотивує такі об'єднання й акцентує на тому, що ЗВО після об'єднання можуть отримати 1,5 мільйона доларів інвестицій на обладнання. У цьому проєкті зараз – 10 укрупнених закладів. Мовиться лише про ті ЗВО, які є у сфері управління МОН. Таких є близько 120. Окрім них, є ще чимало відокремлених підрозділів, філій тощо. Для наведення ладу у цій мережі розробляють відповідний законопроєкт. За попередніми заявами МОН, у мережі відомства до 2030 року планували залишити близько 100 ЗВО. У 2026 році у пріоритеті – приєднання філій вишів до університетів.

Об'єднання вишів в Україні триває / колаж 24 Каналу

Вибори ректорів

У 2025 – 2026 роках в Україні відбудеться близько 60 виборів ректорів закладів вищої освіти. А реорганізація вишів не стане лазівкою для "занулення" термінів для їхніх очільників, заявили у МОН. Так, з вересня 2025 року по липень 2026 року в Україні завершуються або вже завершилися контракти у близько 60 ректорів університетів.

Магістратура

Міністерство освіти і науки України має намір змінити програми деяких предметів єдиного фахового вступного випробування. Його складають для вступу в магістратуру.

Аспірантура

Міністерство освіти і науки України ініціює впровадження нової моделі підготовки PhD (докторів філософії). Мовиться про проєктну аспірантуру. У новій моделі поєднуватимуть навчання з роботою над дослідницьким проєктом. Тривалість роботи над проєктом становитиме до 48 місяців. Вона передбачає окремий бюджет.

У Могилянці вивчатимуть Росію

Головне управління розвідки Міноборони України співпрацюватиме з Національним університетом "Києво-Могилянська академія". Мета співпраці – поєднати практичний досвід воєнної розвідки та академічну експертизу вишу. Також – "краще вивчати спільного ворога – Росію". Готують системне вивчення російського суспільства, державних інституцій, пропагандистських підходів та способів мислення.

Наука

Академічна доброчесність

Верховна Рада України погодила законопроєкт №10392 "Про академічну доброчесність". Уперше сформували та тепер діятимуть єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.

Гранти

Молоді вчені та доктори наук в Україні тепер зможуть отримати значно більші гранти на свої дослідження. Фінансування збільшили у кілька разів. Міністр Оксен Лісовий наголосив: це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Також в Україні створять Центр досконалості освітніх технологій.

Загалом в Україні формуватимуть нову систему пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.

Оновлений правопис

В Україні мають затвердити оновлений правопис, впровадити єдиний шрифт для актів парламенту та блокувати проросійський контент. Відповідний проєкт постанови зареєстрували у Раді. Чинна редакція правопису погоджена постановою уряду 22 травня 2019 року.

Раніше директор Інституту української мови Павло Гриценко наголосив, що у 2019 році правопис передали на затвердження, не погодивши навіть з Інститутом української мови остаточний варіант. Тому цей варіант містить десятки помилок та неточностей. Тож Інститут української мови продовжив доопрацьовувати правопис. Новий варіант мали оприлюднити ще в кінці 2024 року.