Кадровий хід Зеленського: навіщо йому Буданов, а головному розвіднику

Буданов, якого Міноборони призначило на посаду керівника військової розвідки у 2020 році, вже понад п'ять років перебуває на передовій модернізації української розвідки та є одним із провідних фігур у національній безпековій архітектурі. Він має за плечима участь у стратегічних операціях та керівництво розвідувальними ініціативами у контексті повномасштабної війни з РФ.

Призначення Буданова знаменує посилення ролі структури оборонної розвідки у президентській команді, що, на думку експертів, є відповіддю на складні виклики сьогодення. Утім, це також створює запитання про те, яким буде подальший формат діяльності Офісу Президента та як новий керівник поєднає стратегічну розвідувальну роль з адміністративно-політичними завданнями.

Офіційне призначення буде оформлене відповідним указом, що найближчим часом оприлюднить Адміністрація Президента.

Нове призначення Буданова: що зміниться в Офісі Президента

За словами політолога Олега Постернака, можливе призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента фактично спростовує всі чутки про реформу Банкової, скорочення повноважень ОП або їхнє передання РНБО.

Політолог наголошує, що це рішення має два виміри — адміністративний і прихований політичний.

Адміністративна логіка призначення, за словами експерта, пов'язана з невизначеністю щодо завершення війни.

"Невідомо, чи буде мир. Якщо миру не буде — війна триватиме. А це означає, що діяльність президента має бути перебудована на постійну взаємодію з військовими та союзниками. У цьому сенсі Буданов — сильніша і більш релевантна фігура, ніж усі інші кандидати, яких обговорювали", — кажеполітолог.

Постернак підкреслює, що Буданов має винятковий авторитет у військовому середовищі, подекуди навіть вищий, ніж у Валерія Залужного.

"Буданов — бойовий офіцер, сильний організатор і виконавець, людина, яка звикла досягати результату в державницьких інтересах. Це представник державницького типу мислення", — зазначає експерт.

На його думку, у разі призначення Буданов мілітаризує діяльність Офісу президента, водночас очищаючи його від непритаманних функцій.

"Йдеться про відмову від кадрового тиску, політичного шантажу, впливу на депутатів, журналістів і політиків — того, що було характерно для періоду керівництва Єрмака. Буданов цим займатися не буде", — переконаний Постернак.

У цьому контексті, вважає він, Буданов потрібен президенту як фігура, здатна супроводжувати або вихід України з війни, або її продовження, якщо мирні ініціативи, зокрема американські, зазнають краху.

Водночас політолог наголошує, що існує і політичний рівень, про який, за його словами, публічно майже не говорять.

"Зеленський намагається зрозуміти ставлення США до сценарію його власного політичного майбутнього. Він не ухвалив остаточного рішення щодо участі у виборах. Багато що залежить від позиції Сполучених Штатів і республіканської адміністрації", — зазначає Постернак.

За його оцінкою, між президентом і Будановим могли бути досягнуті непублічні політичні домовленості. Можливі кілька сценаріїв:

Буданов може стати наступником Зеленського, якщо чинний президент вирішить не йти на вибори;
або ж очолити нову або ребрендовану політичну силу, що замінить фактично вичерпаний проєкт "Слуги народу";
у такому разі Зеленський зберіг би шанс на переобрання, а Буданов — очолити парламент або уряд.

"Ця політична комбінація дозволяє президенту перекрити частину власних проблем і складнощів, які вже вимальовуються", — вважає експерт.

Постернак також зазначає, що це призначення ускладнює потенційні політичні плани Валерія Залужного, зокрема на тлі чуток про його можливе повернення в Україну.

Чим саме буде займатися Буданов на новій посаді?

Політолог Віктор Таран також вважає, що можливе призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента має передусім раціональне пояснення, пов'язане зі зміною характеру війни.

За його словами, Україна фактично перейшла у фазу війни на виснаження і виживання, що потребує корекції державної політики.

"Йдеться про реальний перехід до військової економіки та посилення військових процесів усередині країни — від мобілізації до наведення ладу з бронюванням, де ми бачимо численні зловживання", — зазначає Таран.

На його думку, ці непопулярні рішення потребують окремого модератора, і президент Володимир Зеленський демонстративно намагається дистанціюватися від цієї теми.

"Це було помітно навіть у новорічному зверненні — вперше за час повномасштабної війни там не прозвучала згадка про ЗСУ і не було відповідного відеоряду. Це сигнал про бажання президента відійти від блоку складних військових рішень", — пояснює експерт.

Саме в цьому контексті, вважає Таран, частину цих питань планується перекласти на Буданова. Однією з причин він називає соціологію.

"За останніми опитуваннями Буданов входить до трійки лідерів рейтингів і в другому турі перемагає Зеленського — так само як і Залужний. Логіка може полягати в тому, щоб перекласти на нього непопулярні процеси й таким чином вдарити по його рейтингу", — зазначає політолог.

Водночас Таран сумнівається, що така стратегія спрацює.

"Суспільство добре розуміє, що відповідальність за Збройні сили лежить не на Офісі президента, а на Верховному головнокомандувачі та Міністерстві оборони. Цю вертикаль неможливо розмити", — наголошує він.

На питання, навіщо це може бути самому Буданову, експерт відповідає обережно.

"На нинішній посаді він максимально ефективний і дуже некомфортний для ворога. Водночас Офіс президента може дати йому можливість наростити електоральні, фінансові та організаційні ресурси — якщо він розглядатиме політичне майбутнє", — каже Таран.

Спадщина Єрмака: яким буде ОП при Буданові

Політолог підкреслює, що сама посада голови ОП не є визначальною, вирішальним завжди залишається персональний вплив.

"Цю посаду по-різному наповнювали Табачник, Медведчук, Богдан, Єрмак. Вона не формує політику автоматично — її формує людина", — зазначає він.

Водночас експерт прогнозує позитивну реакцію міжнародних партнерів на таке призначення та вважає його символічним ударом по спадщині Андрія Єрмака.

"Єрмак системно намагався усунути Буданова. І тепер Буданов заходить на посаду, яку раніше обіймав Єрмак. Це сильний політичний жест", — наголошує Віктор Таран.

Оцінюючи перспективи Офісу президента, політолог Олег Постернак наголошує: сильнішим у політичному сенсі, ніж за Єрмака, він не стане.

"Часи Єрмака — це використання Офісу президента в особистих інтересах, подекуди навіть всупереч інтересам самого президента. Це і стало причиною його падіння", — каже Постернак.

Водночас він визнає, що демонтаж системи, сформованої за часів Єрмака, буде складним.

"Єрмак і зараз зберігає вплив на оточення президента. І, можливо, саме призначення Буданова дозволить поступово зачистити політичне поле від цього деструктивного впливу", — додає експерт.

Політолог не виключає, що Буданова довелося переконувати прийняти цю пропозицію.

"Для бойового офіцера це перехід із позиції з військовою славою на надзвичайно токсичну і ризиковану політичну посаду. Вона не гарантує союзників і несе серйозні репутаційні ризики", — пояснює він.

Втім, на думку Постернака, саме офіцерський азарт і внутрішній кодекс честі могли стати вирішальними.