Конгрес тихо наближає призов

Примітка редакції. Поки на словах президент США завершує уже 127-му чи 128-му війну з початку каденції, Конгрес тишком-нишком готує повернення призову до армії. Як і було заплановано.

Очікують, що невдовзі буде ухвалено Закон про повноваження на національну оборону (National Defense Authorization Act, NDAA). Це велика зміна: Selective Service спробує автоматично вести облік громадян для військової служби.

Положення в цьогорічному NDAA зобов’яже Selective Service System (SSS) знайти спосіб зробити реєстрацію для призову автоматичною замість того, щоб 18-річні чоловіки реєструвалися самі, як це відбувається зараз.

Державний апарат матиме рік, щоб почати формувати список усіх потенційних призовників у США. Для цього доведеться об’єднати дані з інших федеральних баз даних. «Автоматична» реєстрація для призову почнеться через рік після того, як NDAA-2026 буде підписано як закон. Звісно, якщо до того часу Selective Service не скасують.

Це не означає, що призов активують негайно. Або що всім зареєстрованим одразу надійдуть повістки — хоча підготовка до цього і є метою створення такого списку. Втім, це буде найбільшою зміною в законодавстві про Selective Service з 1980 року. Такий крок наближає США до активації призову більше, ніж будь-коли за останні півстоліття.

Безперечно, «автоматична» реєстрація є реакцією на зростаюче усвідомлення того, що нинішня система є повним провалом з урахуванням повсюдного недотримання правил.

Мало хто з чоловіків призовного віку добровільно реєструється в SSS. Майже ніхто з них не повідомляє SSS свою нову адресу щоразу, коли переїжджає. У результаті нинішня база даних настільки неповна й неточна, що для реального призову вона була б «менш ніж марною». Так казав Бернард Росткер, який очолював Selective Service System у 1979–1981 роках, коли його запитали про ситуацію вже в 2019-му.

Очевидною реакцією Конгресу було би припинити програму реєстрації й ліквідувати Selective Service System як провалену та непридатну для заявленої мети. Навіть якщо хтось підтримує призов.

Та ані демократи, ані республіканці не готові відмовитися від своїх фантазій про «готовий до запуску» список призовників. Усе-таки він дасть змогу планувати військові конфлікти, незважаючи на те, чи достатньо американців захочуть у них брати участь.

Утримувати призов на спусковому гачку — те ж саме, що мати напоготові ядерну зброю. Ці інструменти використовують як частину арсеналу американських військових, а ще — для можливих дипломатичних погроз. Обидва підходи мають широку двопартійну підтримку.

Ідея «автоматичної» реєстрації для призову виникла всередині SSS за адміністрації Байдена. Вона була внесена до Конгресу у 2024 році. До речі, демократом. Але процес, заснований на базах даних, ідеально узгоджується з Департаментом ефективності уряду (DOGE) Трампа та його схильністю до автоматизованого збору, зіставлення та використання даних, початково зібраних для зовсім інших цілей.

«Автоматична» реєстрація не зробить призов більш простим у адмініструванні чи примусовому виконанні. Якщо ви маєте сміття на вході, його ж матимете на виході. Напевно, об’єднання списків, складених для інших потреб, дасть список потенційних призовників і їхніх поштових адрес, який буде настільки ж неповним та неточним, як і нинішній.

Призов і надалі не є реалістичним варіантом, а ліквідація SSS лишається єдиним реалістичним курсом дій. Урок останніх сорока п’яти років реєстрації для призову — і тихого, але наполегливого невиконання вимог цілими поколіннями потенційних призовників — полягає в тому, що молоді американці хочуть самі обирати, у яких війнах, якщо взагалі в якихось, вони воюватимуть.

Примітка редакції. Все-таки пауза після розпаду СРСР надто підвищила самооцінку людей.

Ми маємо подякувати їм за їхню службу в протидії військовому авантюризму. Нам доведеться й далі нагадувати військовим стратегам, що назвати реєстрацію «автоматичною» не означає змусити молодь підкоритися призову без опору.

Якщо призовник не з’явиться на призов за наказом — SSS не матиме способу довести, що він зробив це «усвідомлено й навмисно». Чи що він не отримав повідомлення, або насправді не підлягає призову. Або вирішив, що наказ про призов — це шахрайство.

Американці зможуть ігнорувати повістки фактично безкарно, доки SSS або не виманить у них підпис за отримання рекомендованого листа, або не пошле агентів ФБР ходити по домівках і вручати повістки особисто.

SSS уже знає, хто має реєструватися, як стверджують прихильники цієї ідеї, згідно з одним звітом. Це неправда. Можливість доставити повідомлення про призов у спосіб, який можна довести, вимагає актуальної поштової адреси, куди можна надіслати рекомендованого листа. Це не обов’язково міститься в будь-якій чинній федеральній базі даних.

Громадяни США — за винятком тих, хто перебуває під судовим наглядом після засудження за злочини, та чоловіків 18–26 років, які зобов’язані повідомляти SSS про зміну адреси, — зазвичай не зобов’язані повідомляти будь-якому державному органу, коли вони змінюють адресу.

Примітка редакції. Все буває вперше.

Адреса в записі Social Security може бути адресою, де людина жила тоді, коли їй вперше присвоїли номер Social Security. Адреса в записах IRS або інших федеральних документах може бути адресою батьків або іншою номінальною юридичною адресою, де людина зазвичай не перебуває фізично.

Те, чи підлягає людина призову в США, залежить, серед іншого, від її статі, визначеної при народженні. Це фіксують (якщо фіксують узагалі) у записах про народження на рівні штатів, або в інших державах. Не обов’язково ці записи будуть у будь-якому федеральному реєстрі. А ще ці записи, навіть якщо SSS зможе їх отримати, можуть відображати самостійно обраний гендер. Або небінарність чи маркер «X».

Положення про автоматичну реєстрацію надає SSS безпрецедентні повноваження вимагати від будь-якого федерального агентства надати дані, «які директор [SSS] визначить необхідними для ідентифікації або реєстрації особи».

Але воно не покладає жодного такого обов’язку на окремі штати. Ті штати, які не хочуть, щоб SSS використовували як конвеєр для DOGE, можуть відповісти на «автоматичну» реєстрацію, припинивши обмін даними із SSS.

Хто може бути призваний, також залежить від громадянства, імміграційного й візового статусу. Щоб з’ясувати, кого реєструвати «автоматично», SSS доведеться створити базу даних усіх чоловіків віком 18–26 років, що перебувають у США, включно з негромадянами та їхнім імміграційним та візовим статусом. Далі доведеться постійно підтримувати цей список у актуальному стані.

Повний список недокументованих молодих дорослих мешканців США з точними адресами для довідної доставки повісток на призов буде нелегко скласти. Але навіть помилковий і неповний варіант такого списку буде вкрай вразливим до зловживань з боку інших федеральних агентств, які могли б отримати його від SSS.

Процес «автоматичної» реєстрації буде нав’язливим і незахищеним від помилок. Тягар збору інформації та потенціал «озброєння» цього списку найбільше вдарять по вже вразливій молоді — трансгендерній, небінарній та іммігрантській.

Саме цих людей SSS, найімовірніше, неправильно визначатиме за гендером, неправильно реєструватиме і/або змушуватиме проходити індивідуальні допити, щоб заповнити прогалини в чинних федеральних даних.

Потенційні призовники будуть зобов’язані надавати персональні дані на вимогу SSS — промовиста норма, яка не була би потрібна, якби їх справді можна було ідентифікувати й знаходити «автоматично».

Оскільки неможливо відрізнити, які повідомлення насправді від SSS, а які ні, викрадачі особистості та інші шахраї, без сумніву, активізують використання фальшивих повідомлень нібито від SSS. Просто щоб змусити отримувачів надати персональні дані або перейти на фішингові сайти.

У Конгресу буде наступний рік до того, як «автоматична» реєстрація має запуститися, щоб усвідомити: призов, заснований на будь-якому списку потенційних призовників, зустріне масовий опір і буде нездійсненним. Пора скасувати Military Selective Service Act і прибрати призов з арсеналу політики США.

Примітка редакції. Автора явно забули спитати, що скасовувати і як працювати з мобілізаційним ресурсом. От бідося.