"Наразі Полісся зосереджене на поповненні складу": Володимир Загурський — про трансфери, стадіон та суддівство в УПЛ

Житомирське Полісся вирушило на зимову перерву на третьому місці у турнірній таблиці. Влітку команда представляла Україну у Лізі конференцій. Пройшовши андоррську Санта-Колому та угорський Пакш, житомиряни не змогли подужати італійську Фіорентину. 

В інтерв’ю Football.ua генеральний директор Полісся Володимир Загурський розповів про виступи житомирян в осінній частині сезону, останні кадрові новини, зміни, які торкнуться Центрального міського стадіону, а також долю реформи арбітражу в Україні.

– Володимире Францовичу, якщо підбивати підсумки осінньої частини сезону, особисто ви задоволені тим, як Полісся пройшло цей шлях?

– Загалом так, тому що ту задачу, яку ми ставимо, рухатися степ-бай-степ, ми поки виконуємо. Позаминулого сезону ми фінішували п’ятими, минулого сезону посіли четверту сходинку. Ми вважаємо, що краще рухатися поступово, маючи матеріальну інфраструктуру і підгрунття. І щороку посідати все вищі місця. Тому третім місцем станом на зараз я задоволений. Звичайно, могло бути і краще, якби співпали певні фактори. А могло бути й гірше, тому третє місце я вважаю об’єктивною реальністю на даний час. 

– Після кваліфікації у єврокубках, певно, усі в Поліссі говорили про складну логістику і змагальний графік. Уявімо, що наступного сезону ви знову гратимете в єврокубках. Як уникнути такої ж ситуації? Чи є розуміння з боку УПЛ або інших клубів?

– Ми про це спілкувалися із керівництвом УПЛ, зокрема, із президентом Євгеном Диким. На сьогоднішній день від керівництва УПЛ є чітке розуміння, що якщо в подальшому представники УПЛ в єврокубках матимуть таку логістику, то результати у таблиці коефіцієнтів УЄФА просідатимуть з року в рік. Тому є попередні напрацювання, які будуть винесені на розгляд загальних зборів всіх клубів на початку наступного року. Вони передбачатимуть, як варіант, що перші два тури пропускатимуть чотири команди, які представлятимуть Україну в єврокубках. Ці ігри будуть перенесені за узгодженням сторін на більш пізній період. 

Крім того, обговорювали з УАФ можливість змістити графік проведення чемпіонату, щоб одне з вікон, в які грають команди, що представляють Україну в єврокубках, замістити матчами перших етапів Кубка України. Таким чином, клуби, які виступатимуть в єврокубках, матимуть змогу провести два або три кваліфікаційних етапи. 

– Що як топ-менеджер, ви дізналися для себе нового з виступів Полісся у кваліфікації Ліги конференцій?

– Як ви прекрасно знаєте, клуб взагалі виступає третій сезон в своїй історії в УПЛ. Але за цю невелику історію виступів у Прем’єр-лізі ми вже двічі взяли участь у розіграшах єврокубків. Маємо сподівання і віру в те, що за результатами цього сезону ми кваліфікуємося до єврокубків. Ми вперше грали із командою такого рівня, як Фіорентина. Так само, ми вперше зіграли в Андоррі. А от з командою класу Фіорентини, яка минулого сезону була фіналісткою Ліги конференцій, не грали ніколи. І ми побачили, що маючи досвід, з ними можна грати і перемагати. 

Але моя думка: саме тяжка логістика, не перенесені матчі чемпіонату і відсутність досвіду в команди стали вирішальними у матчах із Фіорентиною. У першому матчі Полісся виглядало досить непогано. Можна згадати пенальті, не призначений на Назаренку. І одразу ж контратаку, яка призвела до некомфортного для нас рахунку 0:2. Щодо матчу, який відбувся в кінці серпня, то він чітко показав, що проти такої команди можна грати. Майже до 80-ї хвилини український вболівальник мав надію, вірив в ту казку, що Полісся зможе пройти Фіорентину. На жаль, реальність виглядала трішки по-іншому. 

Загалом же, це наш перший досвід доходу до раунду плей-оф кваліфікації. Будемо сподіватися, що в наступних сезонах ми будемо проходити далі і набирати ті необхідні очки для таблиці коефіцієнтів УЄФА. 

– Влітку команда провела активну трансферну кампанію. Не було по ходу осені відчуття, що варто було підсилитися ще?

– Усі гравці, які поповнили ряди Полісся влітку, я вважаю, дуже добре влилися. Вони стали гравцями основного складу: і Максим Брагару, і Владислав Велетень, який, на жаль, отримав таку травму, що вибув на півроку. Микита Кравченко, Микола Гайдучик та Олександр Філіппов – це все хлопці, які мають ігрову практику і можуть доводити своє місце в основному складі. Натомість, нам не зовсім вдалося розвантажити склад з гравців, які прийшли у попереднє міжсезоння. Це і Бені Макуана, який виявився непотрібним новому тренерському штабу. Це й низка інших гравців, які шукали кращу долю в інших клубах.

А загалом, те підсилення, яке відбулося у нас влітку, я би оцінив на високий бал. Навіть Георгій Бущан, який не мав ігрової практики, спонукав до високої конкуренції на воротарській позиції і напевно сприяв тому, що Євген Волинець провів, напевне, найкращі півроку в своїй кар’єрі.

– Ви згадали про Бені Макуана. Станом на сьогодні, яка його подальша доля?

– Він не зміг реалізувати свій контракт, який він уклав із чеським Яблонцем. Виною тому стала міграційна проблематика. Зараз цим питанням займаємося і ми, як клуб, який має юридичні взаємини із гравцем, так і Яблонець. Ми сподіваємося, що у наступні півроку ми його все ж побачимо у футболці чеської команди.

– Зараз офіційно оголошено про першого зимового новачка – Ліндона Емерллаху. Наскільки складними були ці перемовини?

– Я не брав участі у цих перемовинах, бо у нас затверджена чітка організаційна структура. Питаннями перемовин займається спортивний департамент на чолі із віцепрезидентом Олександром Хацкевичем. Тому підписання гравця національної збірної є безпосередньо їхнім здобутком. Наскільки я знаю, трансфери такого рівня простими не бувають і цей перехід теж не став виключенням. На щастя, нам вдалося підписати гравця такого рівня. Молодого, перспективного. І ми віримо, що він зможе принести користь нашому клубу.

– Емерллаху – не єдиний новачок Полісся взимку?

– Звичайно, тому що є ряд позицій, які за вимогою нового тренерського штабу мають бути посилені для підтвердження тих позицій, які ми посідаємо і для здобуття нових звитяг. 

– Пишуть про Ілліра Краснічі з Колосу. Скільки в цьому правди?

– Скажімо так: ці чутки не є безпідставними. 

– Хто вже точно залишить Полісся в зимове міжсезоння?

– На даний момент про це розмови не велися. Навпаки, ми вважаємо, якщо ми прагнемо виступати в двох турнірах, то потрібно мати два рівноцінних склади. На сьогоднішній день трансферна політика нашого клубу полягає у посиленні всіх позицій. Є ряд гравців, які не отримують ігрової практики і таким чином можуть бути незадоволені. Із ними проводяться перемовини щодо їх подальшого влаштування. 

Так само у нас ще є ряд гравців, які в літнє міжсезоння могли бути передані в оренду, але залишилися гравцями Полісся. На сьогодні ми зосереджені на поповненні нашого складу. 

– Не можу не запитати вас про контракт Олексія Гуцуляка. Теж багато різної інформації є про перемовини з цього приводу. Який статус у цій історії зараз?

–  Олексій Гуцуляк – це не єдиний гравець, із яким контракт добігає кінця влітку наступного року. Це звичайна практика у будь-якого клубу: є гравці, у яких контракт на межі завершення і ведуться перемовини щодо пролонгації угоди. Так само і з Олексієм розмовляє як керівництво спортивного департаменту, так і безпосередньо президент клубу Геннадій Буткевич, оскільки Гуцуляк є одним з найбільш статусних гравців нашого клубу. 

– Ми з вами восени спілкувалися про реформу арбітражу. Після емоційного матчу проти Руху були якісь зрушення з боку УАФ у цьому напрямку?

– Наскільки я пам’ятаю, у листопаді мала відбутися зустріч власників клубів УПЛ із керівництвом УАФ, саме з цього питання. На жаль, президенти клубів УПЛ не змогли зібратися у визначену дату, бо хтось був за кордоном, хтось з якихось професійних питань не міг прибути на цей час. Наскільки мені відомо, з президентів клубів Прем’єр-ліги на зустріч зібралося не більше п’яти власників. Тому її перенесли. Орієнтовано вона відбудеться наприкінці січня або на початку лютого.

З того, що ми маємо на сьогодні, це досягнуто усної домовленності із Українською Асоціацією Футболу, що голова комітету арбітрів Катерина Монзуль може коментувати рішення арбітрів, до неї можуть звертатися як топ-менеджери, так і власники клубів за роз’ясненнями певних епізодів. Звичайно, ми стоїмо на тій думці, що у матчі із Рухом було незадовільне суддівство. Фактично, це визнано і представником УАФ з питань арбітражу Ніколою Ріццолі. Він дав оцінку моменту на 11-й хвилині із вилученням Андрієвського. Той момент повністю зламав гру. З того позитивного відрізку, який мала наша команда до цього, а це вже мав бути 10-й матч, який ми не програвали, пропустивши один гол. 

Напевно, це найбільш брудний матч цього чемпіонату, де команди отримали величезну кількість жовтих карток, що свідчить про те, що головний арбітр не зміг знайти тих важелів впливу на гравців, щоб заспокоїти гру і щоб ми побачили на полі саме футбол, а не ММА і не боротьбу. 

– Центральний міський стадіон у Житомирі став одним із ньюсмейкерів через матч Металіст 1925 – Верес. Чи є гарантії, що така історія не трапиться під час домашніх матчів Полісся?

– В першу чергу, хочу зазначити, що наш стадіон так само вперше в історії прийняв матч такого рівня, як фінал Кубка України у травні цього року. Жодних нарікань зі сторони організаторів, УАФ, не було, матч проведено на високому рівні.

Така ситуація, яка відбулася у згаданому вами матчі, це не питання лише Житомира. Таке може статися із будь-якою спортивною спорудою в Україні. Ми не застраховані від неналежної роботи енергосистеми України, яка зараз знаходиться в стані війни і яка працює абсолютно нестабільно. За розглядом листів клубів, Металіста 1925 та Вереса, а також самого Центрального міського стадіону до Житомиробленерго, отримано відповідь. Вперше в історії вони визнали, що така ситуація мала місце через перепад електроенергії та нестабільність енергосистеми України. 

Ми не власники, ми так само орендуємо на кожен матч Центральний стадіон. Навіть попри те, що ми вкладаємо великі кошти в його життєдіяльність. Клуб інвестує ці гроші як меценат. Єдине, в чому я можу вас запевнити, що ми вживали і вживаємо усіх заходів, щоб енергопостачання стадіону було в належному стані. Зокрема і після матчу Металіст 1925 – Верес, коли від перепаду напруги вигорів автомат електрощитової, впродовж тижня було проведено заміну обладнання на суму у понад півмільйона гривень. Після цього провели матч із Карпатами, жодних проблем з точки зору експлуатаційних можливостей самого стадіону не було. Вплинути на перепади напруги в електромережі, на жаль, ми не можемо. 

– Ви постійно модернізуєте цей стадіон і якщо порівняти його в сьогоднішньому стані і п’ять років тому – різниця буде дуже відчутною. Чи заплановані якісь роботи на цій арені на 2026 рік? Що ще зміниться?

– Звичайно, заплановані. Ми постійно підтримуємо стадіон, бо він, на жаль, не є сучасним і потребує регулярної модернізації. Станом на зиму 2025 року було зроблено сучасний ремонт у роздягальнях, як у домашній, так і в гостьовій. Була повністю оновлена VIP-зона та запроваджена Gold-зона для вболівальників, які могли її відвідати та мати місця із підвищеним комфортом та іншими сервісами. 

Крім того, йде постійна модернізація та підвищення експлуатаційних якостей. На стадіоні ще є зони, які не були приведені в порядок власником, Житомирською обласною радою. Нам вони не дуже були потрібні, бо ми експлуатацію проводили поступово. Але залишилася ще територія, яку потрібно зробити, укласти плитку і поліпшувати, зважаючи на концепцію розвитку територій. Ми це будемо робити, безумовно. Зокрема, будемо зважати на безпековий стан країни і кількість вболівальників, яку зможе приймати Центральний стадіон. Роботи на 2026 рік заплановані. І скажу, що це роботи не на 1 мільйон гривень, а на десятки мільйонів. 

– У березні цього року ви говорили про можливість добудови ще однієї трибуни на 2500 місць. Ці плани теоретично в силі чи щось змінилося?

– Ці плани в силі і практично. Таке завдання ставить перед менеджментом клубу власник – Геннадій Буткевич. Він найбільший оптиміст у нашому клубі і щиро вірить, що війна закінчиться якомога раніше. І буквально перед матчем з Карпатами ми розмовляли саме щодо цього питання, монтажу додаткової трибуни на 2200-2500 глядачів. Таким чином, ми зможемо довести наш Центральний стадіон до арени, яка зможе в мирній Україні приймати, принаймні, офіційні раунди єврокубків. 

На даний момент у нас є 6000 місць і ми доведемо стадіон до цифри у понад 8000 глядачів, а значить, зможемо проводити єврокубкові матчі на нашому стадіоні у Житомирі. Звісно, що глядацький інтерес до такої події буде значно більшим. Ці плани є і будемо моніторити безпекову ситуацію і проводити проєктні роботи, підготовчі, щоб швидко і мобільно виконати роботи.

– Але це розширення планується вже після завершення активної фази війни?

– Ми хочемо розрахувати так, щоб ці події співпали. 

– Я кілька разів бував на базі Полісся і завжди вражали темпи розбудови. Що ще не завершено із робіт, що залишається доробити?

– Для футболістів забезпечені всі умови. Усі три чоловічі команди проживають там: U-19, Полісся-2 та основна команда. Усі знаходяться на базі і в Україні для них зараз забезпечені, напевно, найкращі умови. Поля у нас точно на рівні кращих європейських клубів. Ми їздимо по Європі, бачимо, у якому стані знаходяться поля у них. Скажу, що у поляків, словаків або румунів таких полів немає і близько. 

Так само добудовується фізкультурно-оздоровчий комплекс, це ще одна споруда. Вона передбачається зокрема і для здачі, і тимчасового проживання будь-яких відвідувачів. Так само планується розширення території, при чому, це буде більше ніж в 2,5 рази. Це теж постійний процес, який буде проводитися у відповідності до тих умов і реалій, які ми маємо на даний момент.