Путін втомився правити Росією: чому здається, що новорічне звернення глави РФ написано ШІ

Росія, як і раніше, відома своїми інноваційними програмами, але одна з галузей, у якій вона відстає, — це штучний інтелект. Судячи з новорічного звернення Володимира Путіна, приводів для занепокоєння немає, оскільки цього року воно було настільки позбавленим смаку, що цілком могло бути згенероване великою мовною моделлю.

У своїй новорічній промові 1999 року колишній президент Борис Єльцин зробив разючу заяву про те, що йде у відставку, а його нещодавно призначений прем'єр-міністр, відносно невідомий Володимир Путін, стане виконувачем обов'язків глави держави.

Відтоді ми не бачили такого новорічного політичного ажіотажу. Але, чесно кажучи, по суті це всього лише коротке звернення "батька нації", заздалегідь записане і трансльоване за місцевим часом, коли в кожному з 11 часових поясів країни наближається північ, і лунають удари кремлівських курантів, а потім звучить гімн країни. Це навряд чи привід для докладного обговорення політики, особливо після чотирьох з половиною годинної пресконференції, яку Путін дав на початку місяця.

Проте його дивляться по всій країні, і це стало ритуалом на більшості новорічних вечірок, навіть якщо часто — з іронією. Отже, це можливість для президента (а до цього — для генерального секретаря, оскільки ця традиція сходить до 1970-х років) продемонструвати свою владу, вселити впевненість і оптимізм, а також, можливо, дати деяке уявлення про майбутній рік.

З моменту вторгнення в Україну 2022 року Путін уникав звичайного підбиття підсумків національних успіхів (і кількох неминучих невдач), але все одно, цього року його звернення здивувало відсутністю змістовного змісту.

Важливо Миру не буде, але війна затихне: що станеться з Україною у 2026 році, місяць за місяцем

Були банальні фрази: "майбутнє перед нами" і "унікальне і чарівне свято, коли серця відкриваються любові, дружбі, співчуттю, чутливості та щедрості".

Неминуче прозвучало посилання на "тисячолітню історію" Росії і необхідність сили, єдності та наполегливої праці, щоб написати нові сторінки і захистити "суверенітет і безпеку Батьківщини, її розвиток і майбутнє".

Звісно, було також преклоніння перед солдатами, які воюють у його "Спеціальній військовій операції":

"Ви взяли на себе відповідальність боротися за свою батьківщину, за правду і справедливість. Мільйони людей по всій Росії — запевняю вас! — у цей новорічний вечір із вами. Вони думають про вас, співпереживають вам, сподіваються на вас... Ми віримо у вас і в нашу Перемогу!".

Однак більш цікавим було те, чого не було. Жодної зі звичайних згадок про Велику Вітчизняну війну — Другу світову війну — незважаючи на те, що цього року відзначають 80-річчя перемоги, і в торішньому зверненні Путін оголосив 2025 рік Роком захисника Вітчизни. Крім "віри в перемогу", Путін навіть не натякнув на закінчення війни в Україні, обмежившись вельми загальною обіцянкою, що "все, що ми запланували — наші надії та плани — збудуться", якщо росіяни об'єднаються. На суто суб'єктивному рівні все здавалося набагато менш енергійним, ніж у попередні роки, від риторики до подання.

Принаймні цього разу він одягнув червону краватку до чорного костюма, на відміну від траурного чорно-чорного вбрання минулого року. В інтернеті вже з'явилися припущення, що це може бути чим завгодно: від данини поваги Дональду Трампу до попередження про криваву розправу через ймовірний український удар по його резиденції у Валдаї. Але якщо вибір одягу є головною темою для розмов, то це достатній доказ абсолютної безбарвності його слів. Складалося враження, що він діяв на автопілоті.

Перед цим, під час свого тривалого марафону "Підсумки року", Путін справді здавався дещо менш зосередженим та обізнаним, ніж торік, однак це все одно було разючим проявом витривалості. Важко було не задатися питанням: чи не втомився він від ритуалів, покликаних встановити зв'язок між монархом і підданими? Чому, після 25 років прямої або непрямої влади, йому все ще потрібно було проходити через усі ці формальності? Він відкрив новорічне звернення до нації, зазначивши, що "всі ми відчуваємо плин часу". Можливо, на Путіна це тисне більше, ніж на більшість росіян.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо "Який з них справжній?": у новорічному зверненні Путіна помітили дивний інцидент (відео)