Суд відмовив Максиму Бужанському в задоволенні позову проти «Детектора медіа»

Народний депутат від партії «Слуга народу» Максим Бужанський у червні минулого року звернувся до суду з позовною заявою про захист честі і гідності. Позов стосувався аналітичної статті Ярослава Зубченка  «Нацистський Майдан та героїчний СРСР. Погляди Максима Бужанського», яка була опублікована  в серпні 2019-го на сайті MediaSapiens. А точніше фрази зі статті: «Загалом, новоспечений “слуга народу” має майже повний набір типового проросійського блогера / політика».

Бужанський просив суд, щоб ця інформація була спростована. Також він просив визнати  недостовірною інформацією аналіз його діяльності, який міститься на сайті «Чесно», в якому є посилання на статтю Зубченка, і внесення його, на основі цієї інформації, в Реєстр зрадників, який веде рух «Чесно».

Після вивчення матеріалів Шевченківський суд міста Києва дійшов висновку (рішення є в розпорядженні редакції), що поширена інформація є по суті власним судженням та суб’єктивною оцінкою діяльності Бужанського як публічного діяча і політика, тож повністю відмовив у задоволенні позову.

«Суд, враховуючи статус позивача та зміст оскаржуваної інформації, вважає, що сторона позивача не довела, що інформація, поширена відповідачем, була спрямована на приниження його честі, гідності та ділової репутації, оскільки така інформація носить характер критики посадових осіб, в тому числі позивача, який є публічною особою, межа допустимої критики якого є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи», — йдеться в рішенні суду. 

У депутата є право подати апеляцію на рішення суду. 

«Дуже прикро було читати позов народного депутата Максима Бужанського. Прикро бачити, що особа, яка причетна до творення українського законодавства, не розрізняє факти і аналіз фактів, тобто оціночні судження. В оскаржуваній публікації "Детектор медіа" та в матеріалах сайту "Чесно" цілком однозначно подано аналіз діяльності депутата Бужанського і добре аргументовано висновки. І що ми бачимо? Пан Бужанський не ставить під сумнів свою проросійську діяльність, не відмовляється від неї і не соромиться її навіть після початку повномасштабної агресії, але він невдоволений, що громадськість відкрито говорить про антиукраїнське спрямування цієї діяльності. Коли б ішлося про пересічного громадянина України, який став жертвою російської пропаганди, то було б менш прикро, але ж ідеться про члена українського парламенту», — прокоментувала рішення суду правозахисниця Валентина Теличенко, яка надавала правову допомогу  «Детектору медіа» в цій справі.