Вперше миша народила дитинчат після польоту в космос: чому це важливо для людства

Китайська космічна місія Shenzhou-21 завершилася несподіваним успіхом для біологів: одна з мишей-«астронавток» народила дев’ятьох здорових дитинчат. Це перше свідчення того, що короткотривалий вплив мікрогравітації та радіації не блокує репродуктивні функції ссавців.

Про це повідомляє Sciencealert.

Чотири лабораторні миші вирушили у космічний політ, а після повернення на Землю одна з них стала матір’ю. Цей науковий факт, хоч і видається буденним, може відіграти важливу роль у розумінні майбутнього людства за межами нашої планети.

31 жовтня Китай відправив мишей із номерами 6, 98, 154 і 186 на кораблі Shenzhou-21 до орбітальної станції, що розташована на висоті близько 400 км над Землею. Упродовж двох тижнів тварини перебували в умовах мікрогравітації, під дією космічної радіації та специфічного середовища орбіти. 14 листопада вони успішно повернулися, а вже 10 грудня одна з самок народила дев’ять здорових дитинчат.

Раніше науковці вже проводили експерименти, використовуючи сперму мишей після космічних польотів для запліднення самок на Землі.

У цьому разі вижили шість мишенят — показник, який дослідники вважають цілком нормальним. Самка повноцінно вигодовує потомство, а молодняк проявляє активність і розвивається без відхилень.

За словами дослідниці Інституту зоології Китайської академії наук Ван Хунмей, результати свідчать про те, що короткотривале перебування в космосі не вплинуло на репродуктивні здібності мишей.

Експеримент мав чітку наукову мету і не був формальним випробуванням. Миші генетично близькі до людей, швидко дають потомство та демонструють фізіологічні реакції, схожі на людські. Тому будь-які критичні порушення репродуктивної функції у ссавців найімовірніше проявилися б саме в цих тварин.

Однак місія не минулася без ускладнень. Через несподівану зміну графіка повернення корабля Shenzhou-20 виникла загроза подовженого перебування мишей на орбіті та нестачі провіанту.

Наземні фахівці оперативно перевірили аварійні варіанти харчування з запасів астронавтів, серед яких були пресоване печиво, кукурудза, фундук і соєве молоко. Після випробувань на Землі найбезпечнішим продуктом визнали соєве молоко. Воду подавали до модуля через зовнішній порт, а штучний інтелект у режимі реального часу контролював активність тварин, їхнє харчування та сон, допомагаючи прогнозувати витрати ресурсів.

Умови перебування на орбіті були ретельно відрегульовані. Освітлення відповідало земному режиму — від 7:00 до 19:00 — для підтримання циркадних ритмів.

Раціон був повноцінним, але спеціально твердим, аби миші могли сточувати зуби. Спрямована вентиляція підтримувала чистоту, відводячи шерсть і відходи до спеціальних контейнерів.

Надалі вчені продовжать спостереження за «космічними мишенятами», аналізуючи їхній ріст і можливі фізіологічні зміни, що можуть бути пов’язані з космічним впливом на матір. Окремо оцінюватимуть і здатність цього потомства до розмноження, щоб з’ясувати потенційні наслідки для наступних поколінь.

Зрештою, ці дослідження мають значення не лише для біології мишей. Перед тривалими польотами людей на Марс чи створенням постійних баз на Місяці науковцям необхідно зрозуміти, чи можливе повноцінне відтворення життя в космосі або після його впливу.

Чи здатні ссавці завагітніти, виносити та народити потомство в умовах зниженої гравітації? Чи можуть космічні промені пошкоджувати репродуктивні клітини так, що наслідки проявляться лише в наступних поколіннях? Один успішний випадок народження мишенят не дає вичерпних відповідей, але він уже став важливим і обнадійливим кроком уперед.

До слова, раніше дослідження вчених Кіотського університету довело, що заморожені стовбурові клітини мишей зберігають фертильність після пів року перебування на МКС. Після повернення на Землю та пересадки клітин гризунам народилося здорове потомство без генетичних відхилень, що підтверджує можливість тривалого зберігання репродуктивного матеріалу в умовах мікрогравітації та радіації.