Зростання ВВП та допомога партнерів: чому економіка України буде стійкіша за російську у 2026 році

Попри війну та серйозні виклики у 2025 році, Україна зуміла зберегти економічну стійкість: державний бюджет виконується, бізнес адаптувався до нових умов, а міжнародна підтримка допомагає покривати дефіцит. Найцікавіше ще й те, що економіка України показує більшу гнучкість та здатність витримувати потрясіння у порівнянні з економікою Росії.

У 2026 році, за оцінками експертів, країну очікує помірне, але все ж зростання економіки, уповільнення інфляції та стабілізація ключових макропоказників.

Основним із чинників, що впливатиме на такий розвиток подій – міжнародне фінансування, а також здатність держави ефективно використовувати ресурси для відновлення економічної активності.

24 Канал дізнався, якою є економіка на кінець 2025 року і з якими викликами входить у 2026 році, які прогнози щодо інфляції та ВВП, а також чи вистачить Україні зовнішнього фінансування для покриття всіх витрат.

З якою економікою Україна входить у новий 2026 рік?

Економіст Іван Ус в розмові з 24 Каналом розповів, що після спаду у 2022 році внаслідок повномасштабної війни, економіка України демонструє, хоч не велике, але стабільне зростання. Це можна простежити як наприкінці 2023 року, так і наприкінці 2025 року.

За словами економіста, фінальна цифра ВВП країни цього року буде позитивною. Адже Україні вдається більш-менш прилаштуватися до тих умов, в яких ми перебуваємо.

Негативна тенденція полягає в тому, що в Україні рекордно негативне сальдо, тобто витрат або відтоку коштів більше, ніж надходжень. Простими словами – країна більше віддає, ніж отримує.

За підсумком 11 місяців 2025 року, показник вже перевищував тогорічний, хоча ще місяць попереду (грудень 2025 року, – 24 Канал).

Натомість у коментарі для 24 Каналу економіст Ярослав Жаліло додає, що весь 2025 рік українська економіка продовжувала адаптовуватися до складних реалій довготривалої війни.

Жаліло додає, що саме ця адаптація змінювала поведінку об'єктів господарювання. Крім того, державна політика теж адаптовувалося: впроваджувала нові інструменти підтримки бізнесу, підтримки страхування воєнних ризиків, підтримки експортної діяльності тощо.

• Оборонно-промисловий комплекс

Зараз економіка країни стала активніше працювати на оборонно-промисловий комплекс. Відомо про те, що орієнтовно 50% того озброєння, яке використовують Сили Оборони, – власного виробництва.

І це в умовах, коли відбувалися і відбуваються атаки ворога на підприємства ОПК. Це велике досягнення. Оборонка стала відчутним драйвером економічної динаміки, бо це нові місця роботи, доходи, податки до бюджету тощо,
– зауважує Жаліло.

• Макроекономічна стійкість

В Україні, враховуючи умови війни, динаміка інфляції є поміркованою. А також стабільно функціонує бюджетна система.

Тобто забезпечується фінансування з бюджету не лише на потреби оборони, але й на соціальні зобов'язання та інші потреби.

Що відомо про ризики для економіки?

Жаліло каже, що під ризиками мається на увазі ті структурні проблеми, які накопичилися в період повномасштабної війни, і які пов'язані з тим, що виснажуються фінансові ресурси.

• Тенденція, яку спостерігали у 2025 році, коли інфляційний сплеск тривав іще з кінця 2024 року.

А "затухаючий" тренд відзначеного лише в листопаді-грудні 2025 року. Відомо, що за цей період товари продовольства були на піковому зростанні – 19%.

Це свідчить про те, що у виробників не було можливості компенсувати витрати шляхом інших чинників. Йшлося про витрати на енергонезалежність, про наймання персоналу, а отже, необхідність підтримати вищу заробітну плату, щоб зацікавлювати надалі тощо,
– заявив Жаліло.

• Україна залишається відкритою економікою, а тому залежить від стосунків з іншими державами.

Наприклад, у році, що минає, зафіксовано сповільнення динаміки експорту. Про це говорить ще й Ус, який додає, що просідання частково пов'язано з тим, що Євросоюз режим торговельних преференцій.

Очікується, що згодом ситуація повинна вирівнятися. Річ у тім, що попри складнощі Україна вміє організовувати процеси. Свого часу це була Чорноморська зернова ініціатива, а коли вона припинила існування, з'явилися альтернативні коридори територіальними вводами Румунії, Болгарії, Туреччини,
– додає пан Іван.

• Третій ризик – не повна адаптивність цілої системи держуправління.

Залишаються питання стосовно грошово-кредитної стабільності. Тут зокрема йдеться про адаптацію Національного банку до ризиків та завдань довготривалої війни, запевняє пан Ярослав.

Є проблеми із непродуктивним накопиченням золото-валютних резервів, які використовуються як інтервенції на валютному ринку.

Яким буде зростання ВВП?

Важливим моментом стало те, що у 2025 році була поставлена крапка щодо так званих "варантів Яресько", каже Іван Ус.

• Відповідно до них, у випадку зростання економіки України, тобто коли валовий внутрішній продукт (ВВП) країни зростає в коридорі від 3% до 4%, власники варантів отримували 15% суми цього зростання.
• А якщо зростання склало 4% та більше – то 40% суми цього зростання. А термін дії цих варантів – до 2042 року.

Внаслідок цього у липні 2025 року Україна була близька до дефолту саме через те, що потрібно було виплачувати ці кошти за 2 останні роки,
– нагадує Ус.

Однак українському уряду вдалося успішно реструктуризувати ВВП варанти, які з'явилися ще під час реструктуризації держборгу у 2015 році.

Наразі відомо, що майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів конвертують у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,5 мільярда доларів. До цього 2 спроби домовитися з кредиторами провалювалися.

Це означає, що повоєнне відновлення вже не буде зустрічатися обмеженнями щодо зростання ВВП,
– зауважив економіст Іван Ус.

• Ще у жовтні міністр економіки Олексій Соболев під час години запитань до уряду розповів, що міністерство очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%.
• Хоч за попередніми оцінками, у серпня 2025 року порівняно з аналогічним періодом у 2024 році, зростання ВВП було зафіксоване на рівні більш як 5%.

Чим важливий ВВП країни?

Цей показник вказує на загальний масштаб економічної активності країни. Наприклад він відображає, скільки товарів та послуг було створено в країні за рік. І якщо ВВП зростає, то це означає відновлення або ж розвиток для економіки. Натомість якщо він падає, то країна перебуває у кризі або ж рецесії.

Чи буде сповільнення інфляції?

Прогнози НБУ свідчать, що до кінця 2025 року споживча інфляція в Україні знизиться до 9,2% – 9,7%. Якщо порівнювати з попереднім роком, то таке зниження є більш повільним.

Але на 2026 рік очікується подальше уповільнення інфляції до приблизно 6,6%. Загалом регулятор прогнозує, що інфляція рухатиметься до цілі в 5%, але до кінця наступного року не досягне цього показника. Найімовірніше, це трапиться вже у 2027 році.

Сповільнення інфляції відбуватиметься. І, у першу чергу, це внаслідок збереження фінансової підтримки України партнерами,
– каже економіст Ус.

Вже відомо про 90 мільярдів євро від ЄС на наступні 2 роки (на 2026 та 2027 роки, – 24 Канал). А також кредит від МВФ на 4 роки, який було погоджено у 2023 році.

Таким чином, це означатиме, що кошти в державі будуть. Крім того, це означатиме менше знецінення українських коштів. І очікування НБУ щодо інфляції на 2026 рік є не таким страшним показником,
– додає пан Іван.

Експерт нагадує при цьому, що облікова ставка на сьогодні в Україні становить 15,5%, що вище, аніж поточна інфляція та очікуваний показник у 2026 році. Це також відкриває можливості для зниження ключової ставки в найближчі місяці.

Чи вистачить Україні зовнішнього фінансування на 2026 рік?

Наступного року дефіцит бюджету України складає 1,9 трильйона гривень, нагадує економіст Іван Ус. Враховуючи те, що фінансування від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро Україна отримала на 2 роки й на основі припущення щодо рівноцінного розподілу суми, то на 2026 рік сума допомоги може становити 45 мільярдів євро.

Відтак ці кошти разом із кредитом від МВФ певною мірою, хоч і не повністю, може покрити нестачу,
– зауважує Ус.

• Загалом за 2025 рік, за даними Мінфіну, вдалося залучити зовнішнє фінансування у розмірі 52,4 мільярда доларів США.
• Найбільшими донорами стали: ERA Loans (умовні боргові зобов'язання) – 37,9 мільярда доларів, ЄС, Ukraine Facility – 12,1 мільярда доларів, МВФ (кредити) – 912 мільйонів доларів.
• А за базовим сценарієм від НБУ передбачається, що у 2026 році Україна планує отримати понад 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги, заявив голова НБУ Андрій Пишний.

Водночас інше питання полягає у тому, що це не скасовує потреби проводити постійний стрес-тест від Мінфіну. Тобто йдеться про моделювання ситуації, коли фінансування можуть не дати.

Річ у тім, що коли війна завершиться, допомога від партнерів завершиться також. А крім того, ризик того, що війна може перейти на території ЄС, посилює підтримку від партнерів. Якщо ж цього ризику не буде, то це, відповідно, вплине на фінансування України,
– додає пан Іван.

Яка економіка може зламатися швидше: Росії чи України?

Жаліло каже, що сила російської економіки полягає у тому, що вона є ресурсозабезпечена. У Росії є природні ресурси, людські ресурси тощо. Відповідно це дає можливість більше орієнтуватися на якусь таку замкнену модель.

Але ключова вада російської моделі й полягає у цій замкненості. Зараз вони намагаються вирватися з неї через контакти із країнами насамперед з південноазійськими.

У будь-якому разі модель замкнена, а тому обмежена в динаміці. А також, вона є доволі обтяжена видатками на те, що компенсувати відсутність оцієї відкритості,
– каже пан Ярослав.

Натомість українська економіка є ресурсозалежною. І це її слабке місце. Втім порівняно з російською, економіка України є відкритою, зазначає економіст Жаліло.

• По-перше, внаслідок цієї відкритості, Україна може розраховувати на допомогу партнерів.
• По-друге, через те, що Україна підтримує ліберально-демократичну ринкову модель економіки, країна має можливість навіть в умовах війни працювати із закордонними партнерами щодо залучення інвестицій.

Якщо говорити про дієздатність обидвох моделей, я вважаю, що все-таки в умовах сучасної економіки, коли потрібні динамізм, мобільність ресурсів, відкритість до актуальних змін, виграє у цьому відкрита модель економіки,
– каже Ярослав Жаліло.

Втім вона є більш критичною до якості політики. Йдеться про силу права, його гарантування, запобігання корупції, збереження ключових позицій у ліберально-ринковій моделі тощо.

До речі, якщо взяти стосунки з МВФ, то вони в принципі й розглядаються, як сертифікація того, що модель є достатньо відповідною до ключових норм.

І навіть в більшому ступені щодо цього є процес стосунків України з Європейським Союзом, зокрема реалізація угоди про асоціацію, яка вже була раніше ухвалена, і поступовий рух в контексті підготовки до єврочленства.