Ігор Семиволос: Іран зараз перебуває у фазі «ідеального шторму»

В Ірані знову спалахнули протести проти діючого режиму духовних лідерів-аятол. Цього разу до них призвела складна економічна ситуація, викликана різким падінням курсу місцевої валюти – ріалу. Як буде діяти іранський режим і чого очікувати від протестів - журналіст Коротко про дізнавався у директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса.

Іранський режим зараз бореться з голодним бунтом традиційно лояльних до нього класів

- Що спонукало іранців цього разу вийти на масові протести?

- Економічний колапс і відчай. Причина в падінні курсу місцевої валюти – ріала. Тригером став валютний колапс. Курс іранського ріала впав до історичного мінімуму - понад 1,4 млн ріалів за 1 долар. Інфляція перевищила 37%, що зробило базові товари недоступними для значної частини населення.
Протести супроводжуються масовим закриттям крамниць, страйками торговців та зіткненнями із силовиками. Влада застосовує сльозогінний газ та арешти, але інтенсивність не вщухає.

- Чому обвалилася місцева валюта, що до цього призвело?

- Міжнародні санкції, які відновив проти Ірану Радбез ООН у вересні минулого року через те, що Тегеран продовжує розвивати свою ядерну програму. По суті, Іран зараз перебуває у фазі «ідеального шторму», де поєдналися санкції ООН, екологічна криза (дефіцит води в Тегерані) та військове приниження від ударів США по його ядерних об’єктах. На відміну від попередніх років, сьогодні режим бореться не лише з ідеологічною опозицією, а й з голодним бунтом традиційно лояльних до нього класів.

- Раніше в Ірані протестували молодь, студенти та жінки, а хто тепер є основою протестів в іранському суспільстві?

- Молодь, студенти і зараз протестують. Але цього разу очолили протест так звані «базарі», або торговці, які торгують на базарах, - традиційно консервативна верства, яка раніше була опорою режиму. Епіцентром протестів став район Гранд-базару та технологічний хаб на вулиці Сааді в столиці Ірану - Тегерані, проте хвиля швидко поширилася на інші міста - Мешхед, Ісфахан, Шираз та Хамадан. Студенти та молодь долучаються до економічних гасел, трансформуючи їх у політичні вимоги щодо зміни режиму.

Правляча еліта Ірану – на грані розколу

- А як на це реагують правлячі кола країни?

- Зараз всередині самої влади спостерігається розкол. Після червневої війни з Ізраїлем ультрарадикальні групи, афілійовані з КВІР ("Корпус вартових"), намагаються змістити поміркованіших технократів, звинувачуючи їх у «м’якості» та економічних провалах. Верховний лідер Алі Хаменеї, за чутками, перебуває не в найкращому стані і вже обрав двох ймовірних кандидатів на свою посаду.

Але з другого боку, президент Ірану Масуд Пезешкіян, який, до речі, є технократом, а не крайнім ісламістом, намагається вести діалог з протестувальниками та визнає їхні проблеми, що виникли через економічний тиск, хоча конкретні переговори з лідерами демонстрацій поки що не анонсовані.

Тим не менше слід очікувати і розкол всередині правлячої еліти. Існує висока ймовірність посилення боротьби всередині КВІР. Радикальне крило може спробувати повністю усунути цивільний уряд, встановивши пряму військову диктатуру для «наведення порядку».

- Як далеко може зайти іранський режим у протистоянні з протестувальниками, почне вбивати їх, як це було раніше?

- Так вони і зараз вбивають, режим аятол ніколи цим не гребував.

- Ця країна непомітно зійшла з перших шпальт світової політики – ні підтримки "Хезболли", ні критики Ізраїлю. Чому вони так притихли?

- Вони не притихли, просто у нас зараз менше приділяється уваги Ірану. А іранський режим і надалі підтримує "Хезболлу" і вважає США та Ізраїль своїми ворогами №1.

- До так званої ісламської революції і приходу до влади режиму аятол в кінці 70-х років минулого століття Іран був світською державою, де діяли всі норми і закони вільного світу. Чи є зараз шанси на те, що цей режим може бути повалено?

- Поки що це залежить від того, як взагалі буде розвиватися ситуація. Але, як на мене, там поки немає тригера, який би міг запалити повноцінне повстання і змінити владу в країні.

Протести можуть привести до зовнішньої війни

- Які, по-вашому, зараз є прогнози розвитку ситуації в Ірані?

- Їх може бути декілька. Перший - економічна стагнація або падіння. Прогнозований рівень інфляції на 2026 рік залишається критичним - близько 42–58%. Це означає подальше падіння купівельної спроможності та потенційні «голодні бунти». Найбільшою загрозою є дефіцит енергоресурсів. Крім того, критична нестача води в Тегерані може спровокувати нову хвилю «екологічних протестів».

Слід очікувати і зміни психології самих протестів. Молодь та середній клас більше не бояться репресій так, як раніше. Протести 2026 року, ймовірно, будуть менш масовими, але більш радикальними та децентралізованими. Вперше за десятиліття режим втрачає підтримку «базару» (торговців) та частини духовенства через нездатність забезпечити базову безпеку та економічний порядок.

- Як довго ці протести можуть тривати?

- Ну, залежить від ситуації. Але я не думаю, що економічна ситуація в Ірані найближчим часом покращиться. Хоча, як правило, такі протести швидко минають. Бо вони не можуть тривати довго без надійної мережі і організації.

- На прикладі Росії ми бачимо, що тоталітарні режими в разі небезпеки для свого існування розв'язують зовнішні війни. Чи можна це статися з Іраном?

- Як один із варіантів, це може бути. Тим більше, що в цьому регіоні є і так одна країна, яка прагне розв’язати війну з Іраном, – це Ізраїль. І ймовірність такої війни оцінюється як висока, особливо у першому кварталі 2026 року. Причиною може стати спроба використати іранський чинник у внутрішньополітичній боротьбі в Ізраїлі. З одного боку, прем’єр Біньямін Нетаньягу розраховує прийти на нові парламентські вибори переможцем Ірану. З другого - це спроба Ірану відновити ядерні об'єкти або помститися за ліквідацію своїх генералів. Подальший розвиток ситуації залежить від готовності іранської влади застосовувати жорстокі методи придушення заворушень.

- Дональд Трамп вже пригрозив Ірану, якщо Тегеран не припинить вбивати протестувальників та не відмовиться від своєї ядерної програми, новим ракетним ударом. Це можливо?

- Так, адже США раніше вже успішно обстрілювали іранські ядерні об’єкти, і це може повторитися знову.