Це лякає, – експерт зі США сказав, яку гру веде команда Трампа з Росією

Професор з міжнародної безпеки Національного університету оборони США Пітер Єльцов в ефірі 24 Каналу пояснив, чому його лякає така тенденція. Він зауважив, що у США точиться суперечка між прихильниками жорсткої лінії й тими, хто хоче "нормалізації" відносин з Росією.

Як люди Трампа хочуть завершити війну і говорити з Росією?

Єльцов пояснює, що мова про людей із близького кола Дональда Трампа, які беруться вести розмову про припинення війни. Їхній стиль, за його словами, далекий від класичної дипломатії і більше схожий на "класичний реалізм". У цьому підході головне швидко закрити тему війни і не заходити у прямий конфлікт із Росією, навіть якщо доведеться робити великі поступки Кремлю.

Вони просто не хочуть воювати з Росією,
– сказав професор.

У такій логіці легко з'являється готовність сказати Путіну "беріть усе, що хочете, і давайте на цьому закінчимо". Проблема в тому, що Путіну може не вистачити навіть цього, і тоді він вимагатиме більше. Саме тому поступки не гарантують ні стабільності, ні реального завершення агресії.

Це лякає, бо Путіну не можна довіряти,
– зазначив Єльцов.

В Україні та Європі бояться, що така "гнучкість" перетвориться на норму і з часом стане нормалізацією відносин із Кремлем. Через це будь-які сигнали про м'якший тон щодо Москви сприймаються як небезпечний прецедент.

Чому ідея "роз'єднати" Росію і Китай не спрацює?

У Вашингтоні, за словами Єльцова, могли думати про хід на кшталт політики Річарда Ніксона, коли США простягнули руку Китаю, щоб посилити напругу з СРСР і розвести суперників. У нинішній ситуації логіка могла бути подібною: налагодити контакт із Росією, щоб ослабити її зв'язок із Пекіном. Однак тепер ця комбінація, на його думку, не дасть результату.

Росія і Китай дуже близькі одне до одного,
– сказав професор.

Він звернув увагу, що останнім часом ще й Індія зближувалася з Москвою, а Володимира Путіна приймали в Делі як дуже близького партнера. Це означає, що ставка на "перегрупування" союзів навколо Кремля виглядає слабкою. У підсумку м'який курс не роз'єднає партнерів Росії, зате може створити небезпечну звичку миритися з її діями. Тому у Вашингтоні може посилюватися дискусія, чи варто взагалі йти шляхом нормалізації. Саме на цьому тлі в США і зберігається жорсткий опір будь-яким крокам назустріч Кремлю.

У США немає єдиної позиції щодо Росії

У Вашингтоні, за словами Єльцова, немає спільної лінії щодо того, як далі будувати відносини з Росією. Частина політиків виступає за зближення і спробу "перезапуску", інші категорично проти будь-яких кроків, які можуть виглядати як поступки Кремлю. Через це тема Росії стала предметом внутрішньої боротьби, а не узгодженої стратегії.

Громадська думка, навіть на найвищому політичному рівні, дуже розділена,
– сказав професор.

Як приклад він згадав сенатора Ліндсі Грема, який підтримує Трампа, але водночас має жорстку антиросійську позицію і виступає на боці України. Це показує, що навіть серед союзників однієї команди можуть бути протилежні підходи. У такій ситуації настрої здатні коливатися залежно від політичних обставин і виборчого циклу.

Він додав, що багато чого залежатиме від наступних виборів, зокрема від проміжних виборів до Конгресу. Саме вони можуть змінити баланс сил у Вашингтоні й вплинути на те, як США говоритимуть із Москвою. Тому подальший курс щодо Росії залишається відкритим питанням.

Що відомо про мирні переговори останніми днями?

• Україна наполягає на надійних гарантіях безпеки. У матеріалі The New York Times йшлося, що питання гарантій безпеки залишається одним із найскладніших у переговорах. Володимир Зеленський наголошував, що мир можливий лише за наявності таких гарантій, а Україна хотіла б формат, подібний до статті 5 НАТО.
• Політолог Георгій Чижов сказав, що Росія продовжує брехати про нібито атаку українських дронів на резиденцію Путіна, хоча американські спецслужби вже з'ясували, що атаки не було. Він вважає це дипломатичною помилкою Кремля і зазначив, що Трамп поки не реагує.
• Вибори і референдум можуть поєднати в один день. Давид Арахамія та Руслан Стефанчук заявили, що референдум без виборів провести складно, тому найімовірніший варіант це одночасні президентські вибори і референдум. Вони додали, що це можливо лише за умови припинення вогню та гарантій безпеки, а на референдумі може бути одне питання про підтримку мирної угоди.