ЕС готовит 90 млрд помощи, Орбан пугает войной, извинения чехов перед Украиной: новости дня

Все важливе і цікаве за понеділок, 5 січня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Вибачення чехів перед Україною.

Міністерство закордонних справ України запросило на розмову тимчасового повіреного Чехії у звʼязку з неприпустимими заявами спікера чеського парламенту Томіо Окамури.

Він виступив проти членства України в ЄС, жорстко розкритикував позицію ЄС і оточення президента Володимира Зеленського, назвавши їх "українськими злодіями навколо хунти Зеленського".

У Чехії 30 тисяч людей підписали лист із вибаченнями за антиукраїнські заяви спікера парламенту.

Посол України в Празі Василь Зварич розкритикував заяви Окамури проти України та її керівництва.

"Слова, які він дозволив собі щодо моїх співвітчизників та України, зокрема щодо демократично обраного керівництва Української держави, є негідними й абсолютно неприйнятними.

Вони суперечать принципам демократичного суспільства та цінностям, на яких ґрунтується Чеська Республіка як невідʼємна частина європейської спільноти", – наголосив Зварич.

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що посол України в Чеській Республіці Василь Зварич вийшов за межі дипломатичного етикету, критикуючи заяви спікера Палати депутатів Томіо Окамури у його новорічній промові.

"Він, скажімо так, порушив деякі дипломатичні звичаї.

Він не має чого нас тут вчити.

Він дипломат.

Добре, якщо так каже міністр закордонних справ України, він політик", – сказав Бабіш.

Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка зустрівся в понеділок вдень з послом України в Чеській Республіці Василем Зваричем.

За словами Мацінки, сьогоднішня зустріч пройшла в серйозній атмосфері.

Це не було викликом посла.

Цей захід використовується в дипломатії як форма протесту або вираження серйозної занепокоєності приймаючої країни щодо держави, яку представляє посол.

"Завтра (у вівторок) я продовжу цю важливу дискусію під час телефонної розмови зі своїм українським колегою, міністром Андрієм Сибігою", – сказав Мацінка.

ЄС готує 90 млрд допомоги.

Європейська комісія та Рада ЄС працюють над фіналізацією правової бази для надання Україні позики у 90 млрд євро на наступні два роки, з тим, щоб Україна могла отримати перший транш до кінця другого кварталу 2026 року.

"Ми усвідомлюємо невідкладність фінансових потреб України.

Плануємо здійснити перший платіж Україні не пізніше другого кварталу 2026 року", – сказав речник Європейської комісії Мацей Берестецкі, відповідаючи на питання "Євро.

Тим часом в Україну доставили трансформатор з німецької ТЕС.

А президент США Дональд ТРамп заявив, що поверне всі гроші, витрачені на допомогу Україні.

Завтра – засідання "коаліції рішучих".

Завтра у Парижі відбудеться засідання лідерів держав-учасниць "коаліції рішучих".

У зустрічі візьмуть участь президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.

З боку США на засідання прибудуть радник та спецпосланець президента Дональда Трампа Стів Віткофф, а також зять американського лідера Джаред Кушнер.

Кадрові зміни в Україні.

Президент Володимир Зеленський 5 січня призначив Сергія Кислицю першим заступником керівника Офісу президента України, а ексглаву МЗС Канади Христю Фріланд – радницею з економічного розвитку.

Крім того, президент України оголосив про те, що найближчим часом міністр закордонних справ Андрій Сибіга представить кандидатури для проведення ротації в українському дипломатичному корпусі.

А ще Зеленський повідомив про зустріч з колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, зазначивши, що вони обговорюють подальші напрями взаємодії.

В Офісі президента розповіли, що зустріч тривала близько години і вони "домовились співпрацювати".

Пролог до масштабного конфлікту?.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга каже, що удар РФ по підприємству США у Дніпрі 5 січня був навмисним.

"Цей напад не був помилкою – він був навмисним.

Росіяни неодноразово намагалися завдати удару по цьому об'єкту", – акцентував глава МЗС.

Відтак український міністр наголосив: напади очільника Кремля Владіміра Путіна на американський бізнес та американські інтереси в Україні демонструють його повну зневагу до мирних зусиль за лідерства президента США Дональда Трампа.

До речі, Трамп не вірить, що Україна атакувала резиденцію Путіна.

Тим часом у Латвії заявили про пошкодження оптичного кабелю у Балтійському морі.

Згодом там відкинули версію про пошкодження кабелю одним із суден.

Розслідування триває.

Мер Берліна Кай Вегнер хоче кращого захисту критичної інфраструктури міста.

Відповідальність за підпал взяла на себе ліворадикальна ініціатива Vulkangruppe.

На цей час слідчі схиляються до того, що оприлюднена заява – правдива.

Станом на понеділок електропостачання відновили приблизно 14 тисячам.

За даними Bloomberg, Німеччина розглядає гібридні атаки Росії як пролог до масштабного конфлікту.

Трамп пригрозив лідерці Венесуели.

26 держав-членів ЄС у спільній заяві наголосили, що відновлення демократії та подолання нинішньої кризи можливі лише через повагу до волі венесуельського народу.

У заяві, яку не підтримала Угорщина, країни ЄС наголосили, що Ніколас Мадуро не мав легітимності демократично обраного президента, та виступили за мирний, очолюваний самими венесуельцями перехід до демократії з повагою до суверенітету країни.

У заяві підкреслено, що ЄС поділяє пріоритет боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та наркотрафіком, водночас "ці виклики необхідно вирішувати шляхом постійної співпраці з повним дотриманням міжнародного права та принципів територіальної цілісності та суверенітету".

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна "не схвалює" "метод, який використовується" для повалення режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі.

А Швейцарія заморозила всі активи Ніколаса Мадуро.

Тим часом президент США Дональд Трамп виступив з погрозою на адресу виконувачки обов'язків президента Венесуели Делсі Родрігес, натякнувши, що вона може зіткнутися з долею Ніколаса Мадуро.

За словами Трампа, "якщо вона (Делсі Родрігес) не зробить те, що потрібно, вона заплатить дуже високу ціну, ймовірно, вищу, ніж Мадуро".

До речі, видання The Washington Post дізналося, президент США відмовився підтримати лідерку демократичної опозиції Венесуели Марію Коріну Мачадо, зокрема через її рішення прийняти Нобелівську премію миру.

А ще Трамп, який хоче отримати Нобелівську премію миру, допустив можливість військової операції проти Колумбії.

Про помилки США на тлі операції у Венесуелі, зміни для світового порядку і те, чи зміняться через це дії Росії, "Євро.

Правді" розповіла Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Пряма мова фахівчині – в матеріалі "Для Кремля дії США у Венесуелі стали зеленим сигналом.

Але це також серйозний удар по РФ".

Реакція на заяву Медведєва.

Колишній президент Росії Дмитрій Медведєв напередодні заявив, що після подій у Венесуелі цілком може уявити подібну операцію захоплення щодо лідерів та інших країн, зокрема канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

"Викрадення того ж неонациста Мерца може стати чудовим сюжетним поворотом у цьому карнавальному серіалі.

Тут вже мало що може здивувати.

Частка реалістичності є і в такому сценарії.

Його якраз є за що переслідувати навіть у Німеччині.

Тому не шкода буде.

Тим більше, що бюргери страждають ні за що", – сказав він.

Заступник речника уряду Себастіан Хілле в Берліні заявив, що "ми рішуче засуджуємо такі погрози".

За його словами, уряд не бачить підстав для посилення заходів безпеки для захисту канцлера через ці коментарі.

Він додав, що канцлер Мерц "добре і надійно захищений".

Трамп хоче захопити Гренландію?.

Дональд Трамп продовжує наполягати, що Сполученим Штатам потрібна Гренландія.

"Нам потрібна Гренландія з погляду ситуації у національній безпеці.

Це надзвичайно стратегічно.

Просто зараз Гренландія оточена російськими та китайськими кораблями.

Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки і Данія не зможе зробити цього (забезпечити безпеку.

– Ред.)", – сказав президент США 4 січня під час польоту на борту Air Force One до Вашингтона.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен та прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликали Трампа припинити тиск та погрози.

Нільсен відзначив, що "коли президент Сполучених Штатів говорить про те, що "нам потрібна Гренландія", і пов'язує нас з Венесуелою та військовим втручанням, це не просто неправильно.

Це дуже нешанобливо".

Фредеріксен впевнена, що слова Трампа щодо Гренландії слід сприймати серйозно.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре висловив підтримку Данії та Гренландії на тлі нових заяв Дональда Трампа щодо контролю США над островом.

"Такий спосіб висловлювання, коли кажуть, що "потрібна Гренландія", наводить на думку, що США планують захопити Гренландію", – заявив Стьоре.

Лідери Фінляндії та Швеції, а також Британії також підтримали Данію та Гренландію.

Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.

У Німеччині кажуть, що РФ може отримати вигоду з погроз Трампа щодо Гренландії.

Решта новин.

Більшість поляків виступають проти податку для модернізації армії.

Суд Парижа визнав 10 осіб винними в кібербулінгу щодо Бріжит Макрон.

У Британії почала діяти заборона на рекламу шкідливої їжі на телебаченні до 21:00.

Ультраправі у Німеччині обганяють партію Мерца з рекордним відривом.

США розширили список країн, чиї громадяни мають внести до $15 000 застави для візи.