Гра на пониження: чому Зеленський вирішив звільнити Малюка саме зараз

Прикро не те, що Зеленський звільняє Малюка — прикро те, ЗА ЩО він його звільняє.

Не за незаконне слідкування за Бігусами.

Не за тотальну корупцію серед СБУшного генералітету та взагалі у Службі — про яку Василь Васильович не міг не знати — а значить, щонайменше толерував.

Пригадаймо також, як Малюк рвав на собі сорочку проти НАБУ/САП.

Я навіть процитую що він сказав про ухвалений закон стосовно скасування незалежності цих антикорупційних інституцій: "Це буде правильно і логічно. Наскільки я розумію, це просто повернення до Конституції."

Одночасно і паралельно за керівництва Малюка були ліквідовані Татарський, Прилєпін, Ківа, проведена операція "Павутина", морські дрони Sea Baby фактично звільнили Чорне море від ворожого флоту.

Тобто і з погляду "війни", і з погляду "охранки" — Малюк був добросовісним та слухняним, в міру ініціативним, у міру сміливим. І завжди підкреслено-лояльним.

Але дві його риси все ж не дають змоги Зеленському залишити на посаді такого цінного кадра.

І головна з них — це популярність Малюка. З незрозумілих причин "простий нарід" (С) забуває про його політичну заказушність, але пам’ятає про славні подвиги СБУ під керівництвом Василя Васильовича. Я хз, як так це працює.

Важливо Кадровий ребус Зеленського: чому Василь Малюк йде з посади голови СБУ

Володимир же Зеленський — така людина, що популярності ніяк не може пробачити. Це б’є його прямо у серденько. Рве вразливу акторську душу.

Друге, через що Найвеличніший все ж позбудеться Малюка: бо у того, як у досвідченого спецслужбіста, є інстинкт самозбереження, нюх на Великі Проблеми особисто для себе.

І цей інстинкт підказав Малюку не йти на відверті фальсифікації проти противників режиму під час останньої політичної кризи у Верховній Раді (спричиненою викриттям НАБУ "системи замовних голосувань").

Потужний Лідер зробив вигляд: "ну ладно, не прокатило" — але не забув і не пробачив. Бо це був страшний удар по самолюбству людини, яка не переносить навіть натяку на тінь непокори чи нелояльності.

Ну й остання з можливих причин примусового закінчення кар’єри В. В. Малюка: імітація реформ, чим так любить займатися його коханий шеф. Замість вирішувати проблеми — він просто міняє таблички. Замість гасити пожежу — "гарант" перефарбовує пожежний гідрант. От і зараз: усі обговорюють "кадрові ротації" — але значно менше говорять, "чи є у цьому хоч якийсь сенс для країни".

Чому за Малюка заступаються Мадяр, Редіс та Драпатий — також цілком зрозуміло. Вони бачать його лише зі свого боку — як ефективного бойового побратима. І не бачать (чи не хочуть бачити) у ньому загрози — політичної чи електоральної. Бо це їх не цікавить. Поки що. Начебто.

Вони чомусь не вважають реальною загрозу, наприклад того, що Малюк чи інший Голова СБУ по команді з Офісу сфальсифікують проти них справи й по-свавільному кинуть за ґрати — просто через "надмірну" популярність. Для Малюка це неприйнятно, але чи буде так вважати наступний Голова СБУ — хтозна.

Можливо, Малюк занадто сильно тримається за ці свої моральні обмеження, за поняття офіцерської честі, за "інтереси держави" кінець кінцем — і тому йому вже не місце у Системі Зеленського. Для нього Малюк — вже "відпрацьований ресурс".

За заслуги перед ним особисто — Зеленський йому подякує, але відправить на політичну пенсію: десь у ліси СЗР чи ще кудись у ср..ку світу.

Ідеальне рішення, щоб потенційні виборці почали когось поступово забувати — відправити послом, далеко за межі України.

Це варіант, багаторазово перевірений Зе-владою для "занадто популярних".

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Звільнення Малюка: які спецоперації СБУ стали першими в історії (відео)