Малюка сховали за Хмару. Що відбувається зі «Службою божою»

Великий кадровий землетрус, влаштований президентом Володимиром Зеленським, не вщухає. Доміно-ефект, запущений відставкою ексголови Офісу президента Андрія Єрмака наприкінці листопада, докотився до силових структур. Заяву про відставку поклав на стіл президентові голова Служби безпеки Василь Малюк. Для багатьох українців, які не стежать за перипетіями внутрішньовладних ігор, ця подія стала сюрпризом. Колишній керівник СБУ асоціювався в народній уяві зі знищенням російських кораблів в Чорному морі та легендарною спецоперацією «Павутина». Проте на Банковій керувалися іншою логікою. Серед причин, якими пояснюється примус на добровільний відхід Малюка, – особисте наполегливе прохання нового керівника Офісу президента Кирила Буданова, залученість СБУ до літньої невдалої атаки на НАБУ і САП, відповідно невдоволення західного лобі антикорорганів і, зрештою, бажання Зеленського перетрусити весь силовий блок.

Проте позбутися Малюка виявилося не так просто, як, можливо, вважали автори цієї затії. За час роботи глава СБУ суттєво наростив ядро підтримки, зокрема, у середовищі топових генералів, героїв війни та рядових нардепів. За законом очільника Служби безпеки за поданням президента призначає та звільняє Верховна Рада, і тут цілком могли виникнути проблеми з голосами за відставку... У випадку з Малюком, який, за повідомленнями ЗМІ, до останнього не бажав добровільно писати заяву на звільнення, Зеленський міг скористатися рятівним кругом у вигляді закону про правовий режим воєнного стану. Стаття 11 Закону надає президенту широкі можливості: наприклад, відстороняти від посад осіб, призначення або звільнення яких належить до його повноважень. І покладати обов’язки на інших осіб, яких визначить глава держави. Така конструкція (поки не буде згоди від парламенту) могла існувати протягом воєнного стану.

Її великий мінус – репутаційні втрати. Як для Малюка, який прославився видатними спецопераціями у лігві ворога, так і для Зеленського, який публічно часто хвалив голову СБУ (і навіть присвоїв Малюку звання Героя України) та саму спецслужбу за зухвалі удари по РФ, у тому числі, по Кримському мосту.

Але врешті сторони, принаймні на публіку, розійшлися полюбовно. По обіді 5 січня Василь Малюк зустрівся з президентом, отримав від нього подяку за бойову роботу та оголосив про те, що йде з посади голови СБУ. Популярний генерал поки лишається у системі Служби та, за словами президента, зосередиться саме на тому, що у нього виходить найкраще – асиметричних операціях проти окупантів та знищенні ворога. Окремо Зеленський обговорив з Малюком кандидатури його наступника. 

Попри те, що керманич спецслужби офіційно не звільнений (нагадаємо, для цього потрібно зібрати, щонайменше, 226 голосів у Раді), президент знайшов інший спосіб призначити потрібну людину. Для цього він видав Указ про окремі питання організації діяльності Служби безпеки України.

Частину з цього документу Зеленський запозичив у президента-втікача Віктора Януковича. В указі Януковича ще 2010 року йдеться про те, хто має заміняти голову СБУ: це перший заступник, а за його відсутності – інший заступник, якого визначає голова Служби. За таких обставин у крісло керівника тимчасово сів би перший заступник Малюка Сергій Андрущенко. Однак Зеленський згаданий указ розширив цікавою нормою: «У період дії воєнного стану у разі тимчасової відсутності голови Служби безпеки України тимчасово виконуючий повноваження голови Служби безпеки України може бути визначений президентом України».

І відразу ж наступним указом Зеленський призначив начальника Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгенія Хмару тимчасово виконувати обов’язки голови Служби безпеки. Усі ротації відбулися 5 січня.

Цікаво, що і сам Малюк свого часу був призначений через механізм «т.в.о». 18 липня 2022 року президент Зеленський зробив Малюка, який обіймав посаду першого заступника голови СБУ, тимчасово виконувачем обов’язків керівника. Справа в тім, що на той момент чинний очільник Іван Баканов був усунений із займаної посади. Таке рішення ухвалив Володимир Зеленський, керуючись статею 47 Дисциплінарного статуту Збройних сил України. Через два дні після цього указу Рада звільнила Баканова із посади голови СБУ. Загалом же Малюк перебував у статусі «т.в.о.» сім місяців, допоки у лютому 2023 року парламент врешті не зробив його повноцінним головою СБУ.

Тож, як показує історія, Хмара цілком може керувати у тимчасовому статусі не один місяць, навіть без «освячення» у Верховній Раді.

Наступник Малюка. Хто такий Євгеній Хмара

Паралельно сьогодні ж президент мав розмови з кількома знаковими персонами з системи СБУ – заступником голови Служби генерал-майором Олександром Покладом, полковником Василем Козаком та вже згаданим начальником Центру спецоперацій «А» СБУ генерал-майором Євгенієм Хмарою. 

Останнього одразу після заяви Малюка було призначено тимчасово виконуючим обов’язки голови служби. «Вдячний Євгенію та всім нашим воїнам-спецпризначенцям за надзвичайно вагому бойову роботу протягом усіх років повномасштабної війни, – відзначив досягнення Хмари Зеленський. – Україна досягає необхідних результатів у своєму захисті, і всі наші воїни, які це забезпечують, заслуговують на найбільшу повагу і вдячність. Досвід українських спецпризначенців та Центру спеціальних операцій «А» СБУ будемо масштабувати».

Вочевидь, саме Хмару президент бачить керівником Служби на постійній основі. Для остаточного складання кадрового пасьянсу парламент ще має звільнити Малюка та призначити його наступника.  

Про нового очільника СБУ (поки з приставкою «т.в.о.») відомо не так багато – треба враховувати його статус спецпризначенця. З 2011 року Євгеній Хмара проходив військову службу у Центрі спецоперацій «А» СБУ, у 2023 році був призначений начальником «Альфи». На початку повномасштабної агресії генерал-майор Євгеній Хмара брав участь у звільненні Київщини, а після деокупації столичного регіону воював на Донеччині. Серед спецоперацій, у яких був задіяний Хмара – звільнення острова Зміїний у червні 2022 року.

За даними СБУ, Центр спецоперацій «А» стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за обсягами знищеної техніки та живої сили противника за допомогою безпілотників. Загалом на рахунку ЦСО «А» – знищеної ворожої техніки на понад $5,5 млрд: танки, бойові машини, системи ППО, РЕБи та інше обладнання. І це – без урахування збитків внаслідок спецоперації СБУ «Павутина», у якій оператори дронів ЦСО «А» брали безпосередню участь.

Станом на 1 січня 2026 року, від початку повномасштабної війни СБУ уразила 2194 російські танки, 1805 із яких – на рахунку саме «Альфи». Також його спецпризначенці підбили 3267 бойових броньованих машин, 3468 артилерійських систем, 540 засобів ППО, 454 засобів РЕБ та іншої техніки і живої сили ворога.

Крім того бійці ЦСО «А» СБУ проводять унікальні спецоперації з ураження військових обʼєктів у російському глибокому тилу – аеродромів, складів та арсеналів зброї, нафтопереробних підприємств, заводів із виробництва КАБів і дронів. Тож Хмара має безпосередній досвід у виконанні тих бойових завдань, за які й цінували Малюка у народі. З урахуванням того, що ексголова Служби лишається у її структурі, це мінімізує ризики зриву операцій, які готувалися задовго до цієї кадрової зміни.

Хмара є повним кавалером ордену Богдана Хмельницького, а також нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою президента України «Хрест бойових заслуг».

Президент також зустрівся з першим заступником Хмари в ЦСО «А» Героєм України генералом Денисом Килимником, з яким обмінявся оцінками щодо можливого розвитку Служби. Про те, на якому місці Зеленський бачить Килимника надалі, поки інформації немає.

Нова молода зірка?

Ще один спецслужбовець, на якого президент, вочевидь, покладає великі надії у перезавантаженні СБУ – полковник та новоспечений Герой України Василь Козак. «Один із тих наших воїнів, який розробляє та здійснює дуже відчутні для ворога активні українські операції, – так відрекомендував його Зеленський після особистої зустрічі. – Саме за такі бойові результати мав честь відзначити його званням Герой України (у 2023 році – «Главком»). Обговорили його бачення потенціалу СБУ та нашого захисту у війні». 

Василь Козак народився в 1993 році, родом з Львівської області, закінчив львівську гімназію «Престиж». У юнацтві займався карате, вигравав чемпіонат України, був призером Кубку Європи та інших змагань.

У 2015 році закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого у Харкові, у 2017-му став аспірантом кафедри кримінального права цього ж університету. У червні 2021-го захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії за темою «Кримінальна відповідальність за незаконний обіг транспортних засобів».

Служив в Управлінні СБУ в Ужгороді, очолював підрозділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Як повідомляли місцеві медіа, Козак відзначився боротьбою з наркоторгівлею: за часи його роботи в Службі в Ужгороді та Закарпатській області були затримані рекордні партії героїну, які намагались переправити до ЄС.

Після початку повномасштабної агресії Козак брав участь в успішних спецопераціях проти росіян. Його роботу у лютому 2023 року відзначив президент: на Софійській площі в Києві тоді ще майор Козак отримав звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» – «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України». Також Козак має президентську відзнаку «Хрест бойових заслуг» та Орден Богдана Хмельницького III ступеня.

Якими президент бачить кар’єрні перспективи силовиків, з якими зустрічався особисто, можна тільки здогадуватися. В Офісі президента пояснюють, що президент зараз аналізує потенціал СБУ та визначає, які напрямки вимагають підсилення. Відомо також, що далеко не про всі аудієнції силовиків з президентом Банкова повідомляє публічно.

Очевидно, що під новоспеченого керівника у Службі буде набиратися нова команда, і це не останні перестановки у цій специфічній утаємниченій структурі. Тож процес перезавантаження Служби під нове бачення президента перебуває тільки на самому старті.

Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»