Сергій Кисіль, Суспільне: Ми хотіли побудувати такий простір, у якому digital-команда матиме можливість творити все, що вона хоче

Суспільне у центральному офісі в Києві відкрило новий диджитал-комплекс для повного циклу виробництва цифрового контенту. Простір об’єднує ньюзрум, монтажні станції та студію, що дозволяє виробляти контент повністю — від ідеї до виходу продукту — в одному й тому ж місці.

Диджитал-комплекс займає близько 110 кв. метрів, із яких майже половина — це студія (45 кв. метрів), але завдяки своїй багатофункціональності простір дає можливість співробітникам виконувати кілька задач одночасно, поєднуючи всі ланки виробничого процесу.

Першою точкою виробничого циклу є ньюзрум, де працює команда та планує майбутні формати. Тут редактори можуть працювати, не заважаючи роботі студії. У комплексі також розміщено монтажні кімнати з ізольованою звуковою зоною, які побудовані за принципом максимальної автоматизації процесів. Студія комплексу оснащена трьома роботизованими камерами та декорацією, яку можна використовувати під різні формати контенту.

«Секрет цієї студії в тому, що вона багатофункціональна, ми можемо одразу реалізовувати декілька різних форматів. Ми не прив’язані тут до того, що ми лише пишемо, приміром, огляди новин. Ми можемо забрати стіл із кадру, виставити два стільці — й уже можна записати інтерв’ю. Ми можемо змінити конфігурацію цього столу, щоб установити додаткове обладнання й записати подкасти. Це модульна студія в плані того, що все рухається. Це трансформер. Камери всі роботизовані, відповідно тут у момент запису нікого немає, є тільки людина, яка сидить на основному місці та керує одразу всіма камерами. Плюс у камери є свій власний трекінг. Вона може стежити за людиною: ми вибираємо обличчя, за яким вона має стежити, і якщо людина переміщується з кадру, вона буде за нею стежити. Ми мінімізували кількість людей під час виробництва продукту», — розповів Сергій Кисіль.

Студійний простір диджитал-комплексу

«Детектор медіа» поспілкувався з директором департаменту з виробництва новин Сергієм Киселем про те, як виникла ідея створення диджитал-простору, скільки часу пішло на її реалізацію та які можливості й переваги тепер мають співробітники Суспільного.

— Сергію, розкажіть, як з’явилась ідея створення диджитал-комплексу? Яка мета цього задуму?

— Ідея з’явилася близько двох років тому. У нас уже є новинний комплекс — мультифункціональний, який поєднує не лише телевізійне, а й диджитальне виробництво: контент для соціальних мереж, ютубу, а також для радіо. У самій концепції побудови цього комплексу було закладено створення простору для vision-радіостудії, яка мала розміщуватися в невеликому приміщенні безпосередньо в ньюзхаусі. Але в процесі опрацювання цієї концепції ми зрозуміли, що vision-радіостудія може бути не лише для радійного виробництва, а й для диджиталу. Тому що в нас є команда, яка створює велику кількість контенту й намагається максимально розширювати кількість форматів, вибудовувати їх якісно. Вони горять своєю роботою, але на той момент у них просто не було простору для виробництва.

І саме на цьому етапі в нас з’явилася ідея: побудувати такий простір, у якому наша digital-команда матиме можливість творити все, що вона хоче. Ми почали опрацьовувати цю концепцію. І в якийсь момент з’явилася можливість використати саме цю студію, нам запропонували розглянути такий варіант.

Ми прийшли сюди, подивилися, і коли побачили цю студію, побачили, як усе тут поєднано, — у нас з’явилася ідея зробити саме такий комплекс, у якому буде все. Простір, у якому можна і працювати, і одразу створювати контент, і публікувати його, поширювати на власних платформах.

Тому ідея виникла саме з іншого проєкту, яка розрослася до такого амбітного великого результату.

— Простір вийшов дуже модерний, із використанням сучасних технологій, із роботизованою технікою. Скільки часу пішло на втілення всіх цих ідей? Хто працював над утіленням задуму в життя?

— Насправді це не щось принципово нове, тому що роботизовані камери вже використовуються на Суспільному у виробництві — як у телевізійному, так і в диджитальному. На мою думку, родзинка цього комплексу саме в тому, що, крім роботизованих камер, тут є простір, у якому одразу розміщено все. І плюс є можливість автоматизувати окремі процеси.

Зрозуміло, що для розробки такого проєкту була потрібна команда. У нас є кілька людей, із якими ми почали це все напрацьовувати. Зокрема технічний директор Рома Танець — ми разом думали, як зробити це простіше, що можна додати, щоб використовувати менше ресурсів. Вивчали досвід інших студій, але водночас розуміли, що маємо якось по-новому підійти до цього. Саме тому до створення цієї концепції була залучена дуже велика команда, і вже ця концепція лягла в основу подальшої реалізації.

Скільки часу на це пішло? Насправді все це можна було б зробити значно швидше, але були певні перепони. На різних етапах постійно з’являлися якісь моменти: спочатку ми шукали фінансування, щоб мати можливість реалізувати цю студію, потім тривалий час виникали труднощі з організацією ремонтних робіт, із розробкою декорацій, їхнім виготовленням і закупівлею.

Тому, якщо брати шлях від стадії ідеї до стадії реалізації, до того етапу, на якому ми перебуваємо зараз, — це близько двох років. Але за інших обставин такий проєкт цілком реально було б реалізувати приблизно за пів року, з урахуванням того, що техніка потребує певного часу на доставлення.

Під час презентації диджитал-комплексу

— За які кошти купували обладнання? Хто допомагав у фінансуванні?

— Ремонт і оснащення студії зроблені за кошти гранту «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України», що реалізується DW Akademie у співпраці з Львівським медіафорумом та Суспільним мовленням України за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Технічне оснащення для нового простору надала Японська агенція міжнародного співробітництва JICA в межах співпраці з Суспільним.

— Розкажіть, як зараз ви працюєте, можливо щось уже в процесі доводиться перелаштовувати відповідно до потреб співробітників?

— Звісно, ми чудово розуміли, що планування і концепція — це все дуже круто і класно, але нам потрібно виходити й відштовхуватися від реалій. Коли наші колеги вже почали з цим працювати, ми зрозуміли, що потрібно вносити певні корективи. Були запити: «давайте оце спробуємо автоматизувати» або «давайте тут спробуємо».

Ми спочатку думали, що один із наших основних форматів — огляд новин — буде робити двоє людей. А потім на етапі, коли будували всі автоматизації, виявилося, що це можна зробити й одній людині. Тобто навіть ще краще все пішло, ніж ми собі планували.

Але в деяких моментах, зрозуміло, що тут мало місця, дуже багато меблів і що тут потрібно трошки погратися в конструктор.

Тому, думаю, на певному етапі ми напрацюємо необхідний мінімум, щоб він був тут, а все інше перемістимо на склад більш довготривалого зберігання і будемо туди ходити, відповідно, під запис. Усе це зараз у процесі. Ми розуміємо, що щось може змінитись, але не бачимо в цьому взагалі жодних проблем.

 Новий диджитал-простір Суспільного

— Чи все з запланованого вдалося зробити? Можливо, ще щось буде доукомплектовуватися чи змінюватися?

— Більше нічого. От на диво, проблем по ходу проєкту було дуже багато, як і в будь-якому, напевно, проєкті, але при цьому нам вдалося все, що ми планували. Як ми це бачили, так зараз і сталося.

Найбільше мене тішить, що не було якихось компромісів. Навіть як ми цю декорацію бачили на папері — так от вона зараз і виглядає. Хотілося б, щоб тут створювалися наші найкращі продукти, щоб ми могли безперервно звідси виходити, щоб колегам було комфортно тут працювати.

І щоб вони розуміли, що компанія хоче вкладати більше ресурсів саме в напрям диджиталу. Це має мотивувати команду — що про них думають, дбають, створюють хороші умови для роботи. Я впевнений, що завдяки цьому команда почне ще більше виробляти, розширювати кількість продукту, кількість форматів і при цьому не згорати на роботі. Це дуже важлива історія.

До цього вони майже чотири роки працювали в невеличкій переговорці, такий самий проєкт виходив у кутку. Меблі там чи не власними силами збирали, все розставляли. Тому зараз для команди це великий крок — отримати власний комплекс.

Зараз можна комфортно працювати, одразу дивитися за процесом із зони апаратної і при цьому не зважати на те, що не можна говорити чи потрібно вимикати світло. Наш основний посил — це створення умов для того, щоб люди могли генерували ідеї, зосередившись на контенті.

Фото: Оксана Наумова; Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».