Зеленський підсилив оточення: політтехнолог пояснив перестановки у владних і силових структурах

Політтехнолог Тарас Загородній в ефірі 24 Каналу пояснив, що така оптика часто відводить убік від головного. На його думку, під час війни ключове питання це керованість і результат, а не політичні сценарії на майбутнє.

Чи справді йдеться про "усунення конкурентів"?

Версія про "конкурентів", за оцінкою політтехнолога, виглядає надуманою, бо до завершення війни виборчий цикл не працює так, як у мирний час. Натомість логіка кадрових рішень, на його думку, пов'язана з потребою зібрати систему під війну і посилити управління.

Яких конкурентів? Про що ви говорите? Виборів не буде до закінчення війни,
– сказав Загородній.

Тему Василя Малюка він теж розглядає через призму практичного ефекту. З його слів, спроби прив'язувати кадрові рухи до чиїхось амбіцій виглядають слабко, якщо немає ознак, що людина взагалі претендувала на іншу роль. Саме тому в цій історії, як він пояснює, важливо дивитися не на чутки, а на підсумок роботи.

Малюк, наскільки мені відомо, не збирався нікуди і нічого не претендував,
– зазначив політтехнолог.

У цій хвилі перестановок окремо проглядається логіка посилення президентської вертикалі через людей, які мають авторитет у силовому блоці. У такій рамці поява Кирила Буданова в новій ролі виглядає не як "кадрова сенсація", а як спроба зробити команду жорсткішою і більш воєнно-орієнтованою. Це також має працювати на довіру всередині країни, бо в суспільстві уважно стежать, хто і з якою вагою відповідає за ключові рішення.

Буданов – це однозначно посилення Зеленського та авторитету, в тому числі армії,
– сказав Загородній.

У цій логіці перестановки не виглядають "перезавантаженням заради перезавантаження", а радше спробою зібрати навколо президента сильніші опори у воєнний час. Саме тому такі рішення він оцінює як корисні для керованості держави, навіть якщо довкола них намагаються накрутити політичні версії.

Я вважаю, що це правильний крок, те, що робить Зеленський,
– зазначив Загородній.

Якщо рішення справді посилюють управління, тоді суспільству важливіше бачити ефект, ніж слухати версії про внутрішні ігри.

Звідки беруться розмови про "внутрішні інтриги"?

За оцінкою Загороднього, хвиля припущень навколо перестановок часто підживлюється політичними іграми, а не реальними підставами. Він пояснює це тим, що під час війни будь-які зміни в силовому блоці сприймаються особливо гостро, а вакуум пояснень швидко заповнюють найгучніші версії.

Я вважаю, що ці інтриги йдуть з парламенту. Вважаю, що це робить Арахамія,
– зазначив Загородній.

Окрему увагу він звертає на те, що суспільство оцінює силовий блок не за деклараціями, а за тим, чи здатна Росія реалізувати великі сценарії всередині країни. У цій рамці кадрові перестановки стають чутливою темою, бо зачіпають відчуття безпеки і довіри до держави. Тому будь-яка зміна сприймається як сигнал, який потребує пояснення.

Чи могла Росія якийсь великий теракт в Україні зробити протягом цих чотирьох років? Ні, не змогла. Чи не намагалась? Так, намагалась,
– сказав Загородній.

Він також зазначив, що рішення ухвалює президент і відповідальність за них теж лежить на ньому. Саме це, на його думку, робить кадрові кроки настільки помітними і для еліт, і для суспільства.

Останні кадрові зміни у владі України що відомо:

• Зеленський продовжив хвилю ротацій у команді та силовому блоці. У хронології за 2 – 5 січня згадуються рішення й анонси щодо оборонного сектору, МЗС, регіонів та оновлення окремих інституцій. Частина змін уже оформлена, частина ще на етапі підготовки.
• Зеленський звільнив Малюка з посади голови Служби безпеки та заявив, що той залишиться в системі й зосередиться на напрямі асиметричних операцій. Після цього указом тимчасове виконання обов'язків очільника СБУ доручили Євгену Хмарі.
• Тема можливого посилення зовнішньополітичного та розвідувального треку поки має змішаний статус. Є підтверджений факт зустрічі Зеленського з Дмитром Кулебою та слова про намір визначити формат подальшої взаємодії.