$800 тисяч за віллу із секретами: у Львові продають унікальний будинок початку XX століття

Пройти повз, не звернувши увагу на цей будинок, неможливо. Історична вілла на вулиці Котляревського біля Кастелівки у Львові відрізняється навіть на тлі теж досить цікавих особняків, що оточують її, де кожен камінь може розповісти про минуле їх видатних творців та власників.

Особняк від творця львівського вокзалу

Кастелівка - невелика місцевість приблизно за 20 хвилин ходьби і від центру, і від залізничного вокзалу. Старовинний особняк, про який йдеться, створив архітектор та дизайнер Владислав Садловський, який народився та працював у Львові до середини XX століття. Що примітно, ця вілла-конструктор, яка ніби зібрана з різних частин, є єдиним житловим будинком у списку архітектурних досягнень Садловського. На такі «дрібниці», як приватне житло, творець кам'яних споруд не розмінювався – займався масштабнішими проєктами. Комплекс львівського вокзалу – його рук справа, як і львівський будинок музичного товариства, промислової пошти – сьогодні коледж декоративного мистецтва імені Івана Труша, каплиці та палаци та інші споруди. Втім, для живописця Зигмунта Розвадовського, теж уродженця Львова, Садловський зробив виняток та спроєктував йому будинок.

Наразі вілла Розвадовського виставлена ​​на продаж. Її оцінили у 800 тисяч доларів.
Кореспондентка Коротко про поговорила із істориком архітектури Тетяною Казанцевою і зазирнула за двері химерної, так відмінної на тлі інших вілли на вулиці Котляревського.
- Це унікальний об'єкт, особливо цінний у мистецькому плані. Це єдина вілла, спроєктована Владиславом Садловським, – розпочинає екскурсію Тетяна Казанцева.
Перше, на що хочеться звернути увагу, це вікна. Одинакових немає: одне арочне, сусіднє – кругле, інші – прямокутні різних розмірів. Деякі – величезні, що також нечасто зустрінеш. Але це пояснюється родом діяльності власника: для роботи над батальними картинами потрібно, звичайно, більше світла, ніж для почитування газети в кріслі-качалці.

– Зигмунт Розвадовський – відомий львівський живописець, баталіст, – розповідає Коротко про Тетяна Казанцева. - Якщо ви малювали, то знаєте, що при лампах зовсім не та колористика. Він жив по сусідству, а згодом збудував для себе цю перлину – схожих вілл у Львові більше немає. Тут цікава асиметрична композиція. Можна побачити неоготичний стиль із вежами, що говорить про те, що архітектор шукав, як вписатися в цю місцевість, забудовану будинками за проєктами архітекторів Івана Левинського та Юліана Захаревича. Також є елементи у стилі бароко. Це щось нове, що тільки на початку XX століття починає з'являтися у Львові: плавні абриси житлових будівель.

Майстерня у стилі Божого архітектора

Також будинок прикрасили портиками у стилі барселонського модерну, в якому творив іспанський архітектор Антоніо Гауді, автор проєкту католицького храму Святого сімейства у Барселоні – найвищого серед християнських соборів, який, до речі, досі не завершений. Гауді прозвали Божим архітектором через релігійні мотиви його робіт.

Віллу Розвадовського закінчили на початку минулого століття. Це будівля з двома житловими поверхами, а також з цокольним поверхом та горищем. Є гараж і дворик на дві сотки.

У радянські часи з 1927 року у ній працювало консульство СРСР. Є й свої «страшні» історії, як і багатьох львівських будівель: тут убили секретаря консульства, 23-річного Олексія Майлова. Помилково: члени ОУН замахнулися на вбивство радянського консула - 34-річного Михайла Голуба. Але виконавця його фотокарткою чи докладним описом не забезпечили, і виконавець – студент Микола Лемик - застрелив того, хто відчинив двері та представився консулом – Олексія Майлова. Втім, це навіть більше сподобалося замовникам – виявилося, що секретар був ще й підісланим за розпорядженням Сталіна агентом, за що Лемик отримав подяку від Романа Шухевича. Консульство у віллі Розвадовського пропрацювало до 1939 року. Сам студент отримав довічне, втік із в'язниці на початку Другої світової війни, але був убитий гестапо у 1941 році.

Таємничий мешканець

Перший господар вілли Зигмунт Розвадовський – учень видатного польського художника-баталіста чеського походження Яна Матейка. Деякі картини Розвадовського зараз зберігаються у Львівській картинній галереї та Львівському історичному музеї. Це не єдиний відомий творець, який створював свої роботи у цих приміщеннях.

– У міжвоєнний час у віллі орендував приміщення Ян Розен – всесвітньо відомий живописець, який у тому числі створював розпис Вірменської церкви у Львові, – продовжує розповідь Тетяна Казанцева. – Його майстерня була на другому поверсі. Сам він жив у будинку навпроти, а на віллі творив і займався зі своїми учнями. Це був дуже таємничий художник, і про його особисте життя ми нічого не знаємо. Було б цікаво провести там реставраційні дослідження, знайти розписи у майстерні. Власник вілли каже, що коли вони заїхали, там ніякого розпису не було. Але це зовсім не означає, що їх взагалі не було.

Тетяна Казанцева вважає, що на нових власників можуть чекати несподівані відкриття - невідомі малюнки Яна Розена чи Зигмунта Розвадовського. Годі повірити, що живописці нічого не залишили по собі в цих стінах.

Сам Ян Розен займався фресками – вони є також у костелі кармеліток та каплиці палацу католицького архієпископа у Львові, у літній резиденції Папи Римського біля Риму, у соборі Сент-Луїса у США, англіканських соборах у Вашингтоні та Сан-Франциско та інших місцях.

- Ян Розен мало що залишив тут по собі. Він був дуже скромним художником, хоч і дуже відомим, - зазначає Тетяна Казанцева. - Під час Другої світової війни він емігрував до Америки, а його майно викинули з майстерні та спалили.

У будинку навпроти житло Яна Розена розміщувалося, на думку Тетяни Казанцевої, на другому або третьому поверсі. На першому зазвичай не мешкали – це було непрестижно.

- Ян Розен був професором Львівської політехніки, і в цьому будинку саме жили співробітники університету, - додає наша співрозмовниця.

До замку за ціною не дотягує

Після Другої світової за радянських часів приміщення вілли перебували у комунальній власності та були поділені між мешканцями. На першому поверсі облаштували санвузли, ванну – на другому поверсі.

Цокольний поверх – як окрема квартира. Колись тут мешкав сторож.

Столітня будівля збереглася у хорошому стані – навіть паркет не скрипить.

– Архітектор Садловський був майстром залізобетону, у будівлі досі жодної тріщини, – зазначає Тетяна Казанцева. - Вілла в ідеальному стані.

Також вілла може похвалитися унікальною плиткою – така у Львові є лише в одній будівлі.

– Якщо архітектор Іван Левинський, який також працював над будинками на Кастелівці, плитку возив вагонами, то Жихович, власник фірми, яка будувала віллу Розвадовському, закуповував її менше, що й зробило інтер'єр вілли таким унікальним, як вона сама, – зазначають львівські екскурсоводи.

Збереглося дещо з меблів – кухонний креденс, стіл.

Тож 800 тисяч доларів – приблизно чотири-п'ять великих квартир у Львові у хорошому районі – виходить, зовсім недорого на теперішній час.