Енергоколапс у Львові. Хто винен і чому вибухнув політичний скандал?

7 січня 2026 року львів’яни, що прямували на роботу, мерзли на зупинках в очікуванні тролейбусів та трамваїв. Коли вони почали шукати пояснення тому, що відбувається, у смартфонах, то прочитали звернення міського голови Львова Андрія Садового.

Мер шокував містян звісткою: з цієї ночі від електроенергії відключено весь комунальний електротранспорт та частину лікарень, оскільки об’єкти критичної інфраструктури перевели на загальні графіки відключень. Причина – зміна підходу уряду до визначення критичності підприємств.

Садовий нагнав драматизму, додавши що тепер за графіками відключень має працювати не тільки транспорт, а й апарати штучного дихання в лікарнях. Мер заявив, що з самого ранку намагається зв’язатися з членами Кабміну, аби вирішити ситуацію.

Заступниця мера з гуманітарних питань Ірина Кулініч додала, що нічні відключення стали наслідком зміни підходів на державному рівні до визначення об’єктів критичної інфраструктури, які потребують негайного перегляду.

Цікаво, що ще вчора ввечері «Львівобленерго» повідомило своїх споживачів про те, що зміни, викликані постановою Кабміну, можуть призвести до зміни черг графіків погодинних відключень для споживачів. Але про відключення лікарень та комунального транспорту не попередило.

Близько 10 години подачу електрики на частину об’єктів критичної інфраструктури було відновлено. Садовий розповів, що це відбулося після розмови з прем’єр-міністром, в.о. міністра енергетики та міністром охорони здоров’я. При цьому мер підколов уряд, заявивши, що рішення «прирівняти апарати штучного дихання до електрочайників було не наймудрішим» та відзначив, що проблему почули і вже виправляють.

Проте по обіді Садовий заявив, що, попри розмови з урядовцями, станом на 14.50 немає електропостачання в двох великих медичних закладах: Центрі допомоги людям, які пережили полон та тортури, та пульмонолонічному відділенні П’ятої міської клінічної лікарні. Проте рух трамваїв вже було відновлено і очікувався запуск тролейбусів.

«У нас дебати про відключення тривають постійно, – повідомив мер. – І вчора тривали, і позавчора, але ми чітко наголошували: окей, є Ратуша (будівля мерії – «Главком»), відключайте Ратушу. Відключили, зараз немає електропостачання, нема проблем. Але, вибачте мене, очисні споруди не можна відключати, лікарні не можна відключати, електротранспорт, це ж стосується всіх мешканців міста Львова і всі це прекрасно знають. Я спілкуюсь з обленерго – вони кажуть: «Нам прийшла команда відключати».

Садовий зауважив, що у критичній ситуації перебуває не тільки Львів, а й інші міста, проте всі інші міські керівники, на відміну від сміливого львівського,  про це мовчать.

Але про проблеми, викликані рішенням уряду, таки стало відомо і в інших областях. Так у Полтавській ОВА місцевому інтернет-виданню «Полтавщина» повідомили, що із 14 насосних станцій третього підйому, які піднімають воду на поверхи, в графіки погодинних відключень внесли 12. Тобто, їх вимикатимуть під застосування погодинних графіків.

За інформацією видання, у «Полтававодоканалі» збираються надіслати офіційні листи до Полтавської ОВА, облради, міської ради, СБУ та прокуратури з інформацією, що через вимкнення насосних станцій без води можуть лишитися не тільки мешканці житлових будинків, але й критичні медичні об’єкти, наприклад, перинатальний центр та військовий шпиталь. Окрема проблема – зупинка 22 постійних каналізаційно-насосних станцій, а також 28 тимчасових наземних «перекачок». У випадку їхньої зупинки нечистоти можуть потрапити у міське середовище.

Реакція Кабміну

Постанова Кабміну №1744, яка, за твердженням львівської міської влади, і спричинила ранковий мініколапс у Львові, була прийнята ще 24 грудня минулого року. Вона має назву «Про внесення змін до Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності» та доручала обладміністраціям до кінця року переглянути перелік критично важливих об’єктів, яким повинно бути забезпечено пріоритетне електропостачання. Місцеві адміністрації мали орієнтуватися на нові критерії, що встановлюють мінімальне навантаження для таких об’єктів під час воєнного стану, а саме:

• об’єкти критичної інфраструктури, включені до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, з приєднаною потужністю не менше 100 кВт;
• об’єкти сил безпеки і сил оборони за переліками, визначеними Міноборони, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Національною поліцією, ДСНС та центральним управлінням СБУ, з приєднаною потужністю не менше 100 кВт;
• технічні засоби електронних комунікацій та/або споруди електронних комунікаційних мереж за переліками, визначеними Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, з приєднаною потужністю не менше 100 кВт;
• населені пункти, які розташовані в 20-кілометровій зоні вздовж державного кордону з російською федерацією, та/або населені пункти, які розташовані в 20-кілометровій зоні вздовж територій проведення активних бойових дій.

Тобто в пріоритетні об’єкти, які мають імунітет від відключень, потрапили лише великі об’єкти з приєднаною потужністю не менше 100 кВт, але випали з цих списків критично важливі установи (лікарні, водоканали), які не відповідають цим критеріям. Хоча першочергова задумка полягала в тому, аби відсікти від дійсно важливих для життєдіяльності країни об’єктів, що не підлягають відключенням, житлові будинки або, скажімо, магазини, які до них «присмокталися». Це, мало зробити графіки відключень більш справедливими, та вивільнити, за підрахунками уряду, до 1 гігавата потужностей для задоволення потреб побутових споживачів.

Постанова №1744 стала масштабним «апгрейдом» іншої урядової постанови – №600 від травня 2024 року, яка визначала граничні величини споживання електроенергії під час воєнного стану. Власне саме в новому документі за підписом Свириденко з’явився жорсткий граничний поріг у 100 кВт.

Прем’єрка відреагувала на ситуацію у Львові і нагадала, що уряд заборонив відключення закладів охорони здоров’я під час застосування графіків обмеження електропостачання. «Це закріплено у рішенні Кабміну щодо заходів із забезпечення постачання електричної енергії протягом осінньо-зимового періоду 2025/26 року», – нагадала вона.

І перевела стрілки на місцеву владу, звинувативши її в маніпуляціях та пригрозивши невідкладною перевіркою можливих фактів порушення урядового рішення Держенергонаглядом, зокрема у місті Львові. 

Відповів «панікеру»-Садовому і голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

За словами Козицького, ОВА неодноразово офіційно інформувала органи місцевого самоврядування, у тому числі керівництво Львівської громади, про зміни підходів до визначення критичності об’єктів електропостачання та їхні наслідки.

«Перекладати відповідальність на уряд постфактум і називати це «нонсенсом» – це не про захист містян. Це – популізм, який не додає жодного кіловата в мережу і жодного генератора в заклад, – дорікнув меру Козицький. – Замість публічних звинувачень варто спрямувати зусилля на реальну підготовку об’єктів, прозоро прозвітувати громаді про виконання вимог і перестати шукати винних там, де рішення були відомі наперед».

Козицький пообіцяв, що Львівська ОВА у найближчі декілька днів проведе перевірку всіх об'єктів критичної інфраструктури.  

Питання є до всіх

Член комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг нардеп Сергій Нагорняк («Слуга народу») вважає, що урядова постанова була підготовлена поспіхом: «У цей перелік об'єктів, які не підлягають відключенню, не потрапила величезна кількість об'єктів дійсно критичної інфраструктури. Просто вирішили у цих критичних підприємств забрати, а приватним споживачам – роздати. Скажімо, на моєму депутатському окрузі є шість лікарень, жодна з яких не потрапила в перелік об'єктів критичної інфраструктури. Так, на випадок відсутності електроенергії в лікарнях є генератори, є дизель, але електроенергія, що отримана у такий спосіб, коштує космічних грошей, і, до того ж, не все обладнання може працювати на генераторах. Насправді в уряду хороших рішень в цій ситуації не залишилось, але потрібно уважно та виважено приймати рішення по кожному об’єкту. А стосовно лікарень – це навіть не обговорюється».

Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко стверджує, що попереджав про проблему ще кілька днів тому: «Тоді в Полтаві рішенням ОВА вирішили виключити зі списків критичної інфраструктури об'єкти теплокомуненерго, водоканалу, поліції тощо. Також відомо про відключення шкіл в Кіровоградській області, в Солом’янському районі Києва, і в багатьох інших містах просто відключали лікарні, школи і навіть дитячі садочки. Ця постанова уряду дійсно виписана абсолютно криво».

Але і в діях Садового експерт бачить певну маніпуляцію: «Списки критичної інфраструктури формуються на рівні органів місцевого самоврядування і передаються в обласну військову адміністрацію, яка їх затверджує. Тому у Садового були всі можливості ці списки заздалегідь перевірити і два, і три тижні тому. Наскільки я знаю, обласні лікарні були включені в списки критичної інфраструктури, а міські – ні. І тут питання до пана Садового – чому так відбулося? Тому тут є претензії до двох сторін – як вони формували списки критичної інфраструктури міста? Реальну картину покаже перевірка Держенергонагляду. Пригадую таку перевірку у 2024 році, яка показала просто катастрофічне зловживання на рівні областей. Бо складається абсолютно неправильна ситуація, коли ресторани, кав'ярні, торгівельні центри, які працюють весь день, – зі світлом, а ми водоканали відключаємо».

Ексміністр з питань ЖКГ, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКГ нардеп Олексій Кучеренко («Батьківщина) також вважає, що в цій ситуації мер Львова вдається до маніпуляцій.

«Тут явна політика, а реакція Садового є не зовсім адекватною, – впевнений Кучеренко. – За моєю інформацією, міських лікарень в списку критичної інфраструктури просто не було, бо Садовий їх туди не подавав. Вся ця ситуація свідчить про те, що раніше була не така жорстка дисципліна по цій «критичці», а зараз уряд закручує гайки. Цю постанову готували не з повітря, і всі мери мали підготуватися до її виконання. Якщо вже здійнявся такий гучний скандал, напевно, для уряду справа честі провести розслідування та з’ясувати, хто яку відповідальність має нести. Думаю, будуть питання і до оператора системи розподілу – «Львівобленерго», і до уряду, який, можливо, дав у штангу».

Водночас, у Кучеренка наразі немає відповіді, чому така критична ситуація у Львові склалася не тільки з міськими лікарнями, а й з електротранспортом: «У мене відбулася з урядовцями розмова, де я навіть певною мірою захищав Львів і питав – якщо у Львові є такі обмеження, то чому їх немає в інших містах? І постає питання, наскільки обґрунтований підхід оператора системи розподілу у кожному у місті, де є електротранспорт, і наскільки рівним є цей підхід по всій Україні».

Павло Вуєць, «Главком»