Які проблеми ЄС показав блекаут у Берліні і як Україна може допомогти

Європа поступово усвідомлює власну крихкість перед загрозою гібридних і фізичних атак на енергетику та критичну інфраструктуру.

Європейська модель управління та розвитку енергосистем багато років формувалася в стабільних умовах із низьким рівнем фізичних загроз.

Те, що в мирний час вважалося ефективним, економічно доцільним і безпечним, у новій реальності стає джерелом додаткових ризиків і вразливості.

Берлінський випадок, коли одночасно було пошкоджено п’ять високовольтних ліній електропередачі (110 кВ кожна) та ще з десяток ліній меншої напруги (10–30 кВ), наочно продемонстрував типові для європейських країн елементи інфраструктурної крихкості.

Про слабкі місця європейської енергосистеми й те, як їм може допомогти український досвід, читайте в статті директорки з комунікацій, аналітикині Ukraine Facility Platform Марії Цатурян Європа провалює тест на стійкість: що показав блекаут у Берліні та як може допомогти Україна.

Далі – стислий її виклад.

Енергетичну інфраструктуру в Європі десятиліттями будували, вважаючи, що її ніхто ніколи не буде атакувати.

Війна Росії проти України та масовані атаки на українську енергетику стали для Європи "крижаним душем".

Геополітична непередбачуваність США лише посилила цей ефект.

Які слабкі місця європейської енергосистеми показав берлінський теракт 3 січня?.

По-перше, це відсутність реальних резервних ліній електропередачі, здатних оперативно заживити місто після аварії.

По-друге, вразливість підземної міської мережі в певних сценаріях.

Вона справді стійкіша до погодних катаклізмів і дронових атак, ніж повітряні лінії, але має критичне слабке місце – наземний доступ.

По-третє, якщо піднятися з рівня міських мереж на рівень магістральної інфраструктури, кількість "вузьких місць" лише зростає.

Високовольтні підстанції в багатьох країнах Європи залишаються слабо захищеними.

Водночас за останні роки ситуація поступово змінюється: Франція, Польща, країни Балтії та Північної Європи інвестують у фізичний захист енергетичної інфраструктури.

Проте цей підхід досі не є однорідним для всієї Європи.

Європейці добре розуміють, що саме потрібно змінювати.

Саме тому Єврокомісія просуває стратегічну логіку Preparedness Union – системної готовності держав, громад і операторів критичної інфраструктури працювати в умовах криз, атак і масштабних збоїв.

Цю логіку закріплює і CER Directive (Critical Entities Resilience) – обов’язкове для країн Європейського Союзу законодавство, яке вимагає від операторів критичної інфраструктури ідентифікувати вразливості, готувати плани безперервної роботи, мати резерви, захищений персонал і регулярно доводити здатність системи функціонувати під час інцидентів.

Ключові уроки, які Україна засвоїла під час війни, і чесне розуміння меж можливого можуть стати основою для посилення європейської стійкості: енергосистема гарантовано є ціллю ворога; вирішальну роль відіграє відпрацювання кризових сценаріїв; ставка лише на захист – стратегічна помилка, бо у світі не існує стовідсоткового захисту; тощо.

Україна може запропонувати Європі підготовку до реальних сценаріїв кризових ситуацій, які можуть бути безпосередньо використані для stress-tests із чітким розумінням того, що саме виходить з ладу першим і чому.

Україна також може бути партнером у реальних міжсекторальних тренуваннях.

Водночас Європа може надати Україні здатність системно доводити рішення до результату.

Європа може допомогти Україні прискорити якісну зміну архітектури енергосистеми – до децентралізованої, більш стійкої до російських атак і краще підготовленої до інтеграції з європейським ринком.

Докладніше – в матеріалі Марії Цатурян Європа провалює тест на стійкість: що показав блекаут у Берліні та як може допомогти Україна.