/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F77bf26cee88dc25d2b44b749e83607f6.jpg)
Людина проти алгоритму. Британські вчені знайшли спосіб розпізнавати створені нейромережами обличчя
Генератори зображень на базі штучного інтелекту (ШІ) досягли такого рівня майстерності, що створювані ними обличчя часто здаються людям більш живими та справжніми, ніж реальні фотографії.
Проте нещодавнє дослідження британських психологів з університетів Лідса та Редінга проливає світло на те, як людство може протистояти цифровим маніпуляціям.
У межах наукової роботи, результати якої опубліковані в журналі Royal Society Open Science, дослідники протестували 664 добровольців. Учасників розділили на дві категорії: людей із типовими навичками та так званих «суперрозпізнавачів» — осіб, які мають природний феноменальний хист до ідентифікації та порівняння облич.
Завдання було непростим: піддослідним показували портрети, створені за допомогою генеративно-змагальних мереж (GAN), та реальні знімки. У першому тесті потрібно було визначити, чи є обличчя результатом роботи ШІ, а у другому — обрати підробку з-поміж двох запропонованих варіантів.
Результати виявилися тривожними: група без попередньої підготовки продемонструвала низьку ефективність. Звичайні люди впізнавали ШІ-обличчя лише у 31% випадків, тоді як суперрозпізнавачі — у 41%. Враховуючи, що половина зображень була фальшивою, ці показники навіть нижчі за статистичну ймовірність випадкового вгадування, що підтверджує надзвичайну реалістичність сучасних алгоритмів.
Ситуація кардинально змінилася після короткого навчання. Дослідники провели для частини учасників 5-хвилинний інструктаж, під час якого пояснили характерні «промахи» нейромереж: відсутність або деформацію зубів, а також специфічне розмиття на межі волосся та шкіри, яке часто вимірюється лише кількома міліметрами, але є ключовим маркером підробки.
Після навчання точність звичайних людей зросла до 51%, що фактично дорівнює шансу випадкового вибору. Проте «суперрозпізнавачі» зробили значний стрибок, досягнувши показника у 64% правильних відповідей.
Ейлід Нойєс, дослідниця з Університету Лідса, наголошує, що з розвитком технологій ШІ стає дедалі простіше створювати підробки й дедалі складніше їх виявляти. Такі зображення стають інструментами в руках шахраїв — від створення фальшивих профілів у соцмережах до складних схем викрадення особистих даних.
Авторка дослідження Кеті Грей з Університету Редінга додає, що розроблена ними методика є простою та доступною. Поєднання природних здібностей людей до розпізнавання облич із цілеспрямованим навчанням може стати надійним бар'єром для забезпечення безпеки та перевірки особистості в цифровому просторі.