Мінус 20 і без опалення: що означає злив теплоносія для Києва

У столиці комунальні служби начебто отримали наказ зливати воду з внутрішньобудинкових систем опалення — про це повідомив народний депутат Олексій Кучеренко. За словами парламентаря, це відбувається в умовах масованих ударів по критичній інфраструктурі, перебоїв зі світлом і можливого ризику для теплопостачання, але офіційних рекомендацій КМДА для населення досі немає.

"За моєю інформацією, у багатьох районах Києва комунальники отримали команду зливати воду з внутрішньобудинкових систем. Чекаємо на чітку інформацію від КМДА з рекомендаціями стосовно подальших дій населення", — заявив Кучеренко.

Що говорить Київська влада

У Київській міській державній адміністрації наголошують: злив води з внутрішньобудинкових систем опалення є стандартним технічним заходом у разі аварій за мінусової температури і сам по собі не означає, що тепло в будинках буде відсутнє тривалий час.

Як пояснюють у Київська міська державна адміністрація, під час аварій у морозну погоду, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія, здренування систем є обов'язковою дією з міркувань безпеки. Вода при мінусовій температурі швидко замерзає, і саме її злив дозволяє запобігти пошкодженню трубопроводів та обладнання.

У КМДА підкреслюють кілька ключових моментів:

• злив води не означає тривалу відсутність тепла;
• таку процедуру застосовують навіть у випадках, коли відключення може тривати кілька годин або до доби — це вимога технічної безпеки;
• відповідні алгоритми діють в Україні майже 20 років і передбачені Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж;
• рішення про здренування ухвалює відповідальна за експлуатацію особа за погодженням з енергопостачальною організацією.

Коли злив теплоносія вважається виправданим

Згідно з технічними регламентами, злив теплоносія може бути вимушеним, але обґрунтованим кроком у таких випадках:

• існує ризик тривалого блекауту або повного відключення електроенергії й тепла, коли система не працюватиме значно довше, ніж кілька годин;
• температура повітря стійко нижча за нуль, а циркуляція теплоносія відсутня — у такій ситуації вода може замерзнути й пошкодити систему;
• немає можливості швидко відновити подачу тепла, і пошкодження мереж обернеться ще більшими втратами;
• це частина аварійного регламенту для збереження технічної цілісності систем опалення.

Втім, навіть у цих умовах злив теплоносія вважається крайнім заходом, а не стандартною практикою.

Чому для мешканців це небезпечний сценарій

Попри технічні аргументи, злив води з систем опалення має серйозні негативні наслідки для людей.

По-перше, після зливу система фактично повністю зупиняється, і в морозну погоду квартири швидко охолоджуються. Повернення тепла може бути повільним і нерівномірним.

По-друге, повторний запуск — це складний технічний процес, який включає заповнення теплоносієм, випуск повітря та балансування тиску. Особливо проблемним він є у багатоповерхівках і будинках старого житлового фонду.

По-третє, після відновлення циркуляції зростає ризик аварій — протікань, повітряних пробок і відмови арматури, що затягує строки повноцінного відновлення тепла.

Усе це створює додатковий побутовий і соціальний дискомфорт та несе ризики для здоров'я, насамперед для дітей, літніх людей і хронічно хворих.

"Ситуація наближається до критичної"

Голова Спілки споживачів комунальних послуг, енергетичний експерт Олег Попенко попереджає: ситуація з теплопостачанням у столиці може перейти у кризову фазу вже найближчими днями.

За його словами, йдеться не про поодинокі технічні дії, а про злив теплоносія з внутрішньобудинкових систем у щонайменше п'яти районах Києва. У зоні ризику — від 1,5 до 2 мільйонів мешканців і гостей столиці.

"Ми підходимо до критичної точки. Якщо вода зливається з внутрішньобудинкових систем, ключове питання — як і в які строки буде відновлено подачу тепла до настання сильних морозів, які прогнозують уже найближчим тижнем", — наголошує експерт.

Попенко підкреслює: злив теплоносія — це не лише тимчасове зникнення опалення, а складний технічний процес із відкладеними ризиками.

Після зливу система потребує:

• повторного заповнення;
• розповітрювання стояків;
• стабілізації тиску;
• локального усунення аварій, які неминуче виникають у старому житловому фонді.

За мінусових температур це означає, що повернення тепла може затягнутися, а окремі будинки ризикують залишитися без опалення довше, ніж це офіційно декларується.

Окремий акцент експерт робить на тому, що ризики нинішньої ситуації обговорювалися не вперше. За його словами, він публічно попереджав про можливість таких сценаріїв ще у 2024–2025 роках — з огляду на стан мереж, війну та вразливість енергосистеми столиці.

"Зараз ми стикаємося не з несподіванкою, а з реалізацією прогнозованого сценарію. Проблема в тому, що системних рішень для населення так і не було запропоновано", — резюмує експерт.

Загроза для киян і що робити далі

Для мешканців столиці злив теплоносія — це не просто технічний крок, а сигнал того, що місто працює в умовах надзвичайної ситуації та нестабільного теплопостачання. Навіть якщо такі дії обґрунтовані з погляду збереження мереж, для людей це означає реальний ризик тривалого холоду у квартирах і відсутність чітких строків відновлення тепла.

Це підтверджує і позиція міської влади. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що після масованої комбінованої атаки РФ без теплопостачання залишилися майже 6 тисяч багатоквартирних будинків, тобто фактично половина житлового фонду столиці. Крім того, в окремих районах фіксуються перебої з водопостачанням.

За словами міського голови, усі служби працюють у режимі надзвичайної ситуації, а погодні умови найближчими днями лише ускладнюватимуть ситуацію. У цьому контексті Кличко закликав киян, які мають таку можливість, тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела тепла та живлення.

Фактично мова йде не про локальні перебої, а про масштабну кризу теплопостачання, у якій злив теплоносія стає інструментом аварійного реагування, а не планової експлуатації.

Поки місто не оприлюднило деталізований план дій для населення, експерти радять діяти проактивно: з'ясувати ситуацію у своїй керуючій компанії чи ОСББ, підготувати теплі речі та резервне освітлення, знати адреси пунктів обігріву й за можливості мати альтернативний сценарій проживання.

Злив теплоносія — це крайній захід, який застосовують тоді, коли місто не впевнене у здатності стабільно втримати тепло в мороз. Саме тому експерти вважають ситуацію критичною не лише через технічні рішення, а через дефіцит чітких і зрозумілих пояснень для мешканців.

Нагадаємо, у ніч на 9 січня окупанти завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні. Основною ціллю була столиця. Повідомлялося про руйнування в Дарницькому, Дніпровському, Деснянському, Шевченківському, Печерському та Голосіївському районах столиці.

Також Фокус розбирав що насправді означає удар "Орешником" по Львівщині.