Розстріл у Міннесоті: не можна, щоб агенти ICE отримали "ліцензію на безкарність"

Убивство громадянки США Рені Гуд було неминучим. Весь рік спостерігаючи за стрімкою трансформацією імміграційної системи в репресивну машину з одночасним неадекватним розширенням повноважень ICE, я з жахом розуміла, що трагедія неминуча. Як і те, що торкнеться це далеко не тільки і не стільки нелегальних іммігрантів із кримінальним минулим.

Я працюю з темою імміграції з 2003 року, тобто з тих часів, коли служба Міграційної та митної поліції США (U.S. Immigration and Customs Enforcement, ICE) була тільки заснована. За кілька десятиліть її роботи ніхто й подумати не міг, що ця другорядна, вузькогалузева структура може стати наймогутнішим силовим відомством США, а більшість американців до минулого року взагалі й гадки не мали про її існування.

Служба в ICE не вирізнялася почесністю або особливо привабливою зарплатою, йшли туди переважно ті, хто не потрапив у більш престижні правоохоронні структури. Через божевільну плинність, критерії відбору там завжди були вельми скромними, професійна підготовка – мінімальною. Це чудово ілюструють численні відео незграбних затримань, які здійснюють абсурдно і безглуздо дієві фігури в масках і бронежилетах із написом ICE.

Їхня юридична грамотність теж давно стала притчею во язицех у професійній ком'юніті. Ще працюючи в імміграційній прокуратурі та щодня взаємодіючи з ICE, я дивувалася з того, що багато працівників ICE більше нагадували блатних гопників, ніж представників держави. Юристів імміграційної прокуратури, які нагадували їм про закон, вони сприймали як неприємну незручність, а сам закон – як непотрібну перешкоду, яку потрібно постаратися обійти. Загалом ICE завжди був малопрестижним відомством із поганою репутацією, навіть у правоохоронному середовищі. Приблизно як ФСВП у Росії. Пристойні ідейні професіонали туди йшли рідко.

І ось ця другосортна, низькопрофесійна структура з украй суперечливою репутацією раптом отримала безпрецедентні повноваження на території всієї країни й абсолютну індульгенцію на насильство – не просто санкціоноване, а ініційоване й заохочуване федеральною владою.

Те, що глава DHS (Department of Homeland Security – американський аналог міністерства внутрішніх справ. – Ред.) і президент країни до жодного розгляду відразу заявили про "виправданість" убивства, свідчить саме за себе. Ні слова про необхідність ретельного розслідування, ні слова про відданість закону, ні слова співчуття або жалю з приводу загибелі молодої жінки. Тільки холоднокровне і безапеляційне виправдання очевидно неоднозначного вбивства.

Не бачу сенсу розбирати деталі вбивства – всі, хто має очі, мали змогу самі переконатися в тому, що жінка не становила загрози для працівників ICE і була застрелена впритул просто за спробу виїхати. Для багатьох, утім, сам факт спроби виїхати є достатньою підставою сказати "сама винна". Їх не бентежить, що "представники влади" приховували свої обличчя, вийшли з машини без розпізнавальних знаків, не представилися, не озвучили ні причини, ні чіткої вимоги, а просто спробували відчинити двері машини з абсолютно очевидним наміром атакувати водія, який апріорі не міг бути об'єктом інтересу імміграційної поліції.

У цих людей не виникає питання, як правова країна могла опинитися в ситуації, коли таке вбивство взагалі стало можливим – імміграційна поліція впритул розстрілює громадянку країни за кілька кварталів від її будинку.

Як служба імміграції та митниці, що відповідає за дуже вузький і конкретний сектор прикордонної безпеки, отримала фактично безмежне право на насильство проти будь-якої людини в будь-якому статусі в будь-якій точці країни?

Чому це право не супроводжене навіть мінімальними правовими процедурами і гарантіями та не пов'язане з особистою відповідальністю?

Як вийшло, що представники імміграційної служби отримали можливість без ордерів і будь-яких адекватних причин зупиняти й затримувати будь-кого, включно з громадянами, які, за визначенням, перебувають поза юрисдикцією відомства? Підкреслю, не на кордоні, де ця служба, власне, і повинна виконувати свої завдання, а на вулицях міст, у житлових кварталах і в самих будинках?

І чому все це здійснюється з прихованими обличчями, без офіційної особистої ідентифікації та на машинах без розпізнавальних знаків? Усі розмови про безпеку агентів ICE звучать смішно, бо не відомий жоден випадок, коли б агенти ICE постраждали під час здійснення законного затримання нелегальних іммігрантів, а от випадків невиправданого насильства з їхнього боку вже сотні.

Моя донька, офіцерка поліції, щодня має справу зі злочинцями, тільки зі справжніми – озброєними, агресивними, небезпечними, готовими вбивати, але чомусь абсолютно не вважає, що їй потрібно приховувати обличчя. У чому необхідність приховувати обличчя тим, хто має справу з людьми, які порушили імміграційний закон? Як взагалі затримання за імміграційне порушення, що не є насильницьким кримінальним злочином, може супроводжуватися застосуванням смертельної зброї?

Як усе це стало можливим у правовій державі?

Ці запитання неминуче мають зараз виникнути в голові будь-якої розсудливої людини. На місці Рені Гуд може опинитися будь-хто з нас. Для цього, як виявилося, не потрібно бути кримінальним нелегалом, ви можете бути цілком легальним громадянином, який злякався зіткнення з відомими своєю неадекватністю агентами ICE. Реакція Рені на їхні дії та спроба виїхати – це діагноз системі, яка викликає страх і жах, а не довіру, повагу і бажання співпрацювати.

Дії ICE – вже давно не війна з нелегальною імміграцією. Це ганебна війна із законом, здоровим глуздом і власними громадянами.

Уже відомо, що Рені не брала участі того ранку ні в якому протесті і не втручалася в роботу ICE. Вона поверталася додому після того, як відвезла до школи свого шестирічного сина. Також вона не перегороджувала дорогу, а намагалася об'їхати машину ICE, що стояла посеред дороги, також без розпізнавальних знаків. У цей момент під'їхала ще одна машина ICE, з якої вийшли двоє і попрямували до машини Рені. Третій, який стріляв, підскочив з іншого боку, і Рені намагалася його об'їхати. Після того як агент тричі вистрілив у Рені та її машина врізалася в запаркований автомобіль, агенти ICE не пустили до неї лікаря, який перебував на місці події, для надання екстреної допомоги, заявивши, що чекатимуть на "швидку".

Оригінал