Тисячі дронів, ППО і рекордні 2,16% від власного ВВП: як Литва допомагає Україні у війні з Росією

Півтора року тому – 27 червня 2024 року – була підписана Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Литовською Республікою. Ця безпекова угода стала двадцятою в серії угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами Групи семи (G7).

24 Канал продовжує серію матеріалів про безпекові угоди з Україною. Яку допомогу та в яких обсягах Україна отримала за рік від Литви – читайте далі.

Загалом станом на початок січня 2026 року Україна уклала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, які підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема, мовиться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності. Детальніше про підсумки безпекової угоди – читайте на сайті колег із Центру Дністрянського.

Які зобов’язання взяла на себе Литва?

Положення безпекової угоди з Литвою закладають основу для комплексної двосторонньої співпраці між країнами за 10 пунктами:

• Надання Україні озброєння і військової техніки.
• Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
• Використання заморожених російських активів для підтримки України.
• Навчання і тренування українських військових.
• Санкції проти Росії та її прибічників.
• Невійськова безпека і цивільний захист.
• Розмінування українських територій.
• Підтримка енергетичної інфраструктури.
• Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
• Притягнення Росії до відповідальності.

У галузі військової підтримки положення угоди про співробітництво в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберелектромагнітній сферах визначили пріоритетними для двосторонніх відносин між країнами. Окрім цього, Литва зобов’язалась інвестувати в український ОПК, локалізовувати оборонні виробництва, розвивати спільні оборонні проєкти, а також проводити навчання для українських військових.

Як і в яких обсягах Литва підтримувала Україну?

З 27 червня 2024 року до 27 червня 2025 року, а згодом ще упродовж 6 місяців до кінця 2025 року Литва системно виконувала свої зобовʼязання за всіма пунктами безпекової угоди, передбаченими на 10 років двостороннього співробітництва.

До того ж за цей час Литва часто демонструвала лідерські позиції у співпраці з українським оборонним комплексом, прискоренні розмінування українських територій, посиленні санкційного тиску на Росію та наближенні справедливої відповідальності РФ за агресію проти України.

• Військова підтримка

Із 24 лютого 2022 року до кінця червня 2025 року Литва надала Україні військову допомогу на понад 1 мільярд євро, з якого понад 300 мільйонів євро було спрямовано на посилення обороноздатності України впродовж першого року виконання безпекової угоди.

Окрім цього, Литва посіла третє місце серед усіх країн світу за кількістю наданої Україні підтримки щодо свого ВВП. Зокрема, станом на кінець червня 2025 року внесок Литви в проєкти з підтримки України з початку повномасштабного вторгнення Росії становив 2,16% ВВП Литви. На противагу цьому, внески найбільших донорів військової допомоги Україні – Сполучених Штатів і Німеччини – за цей період становили 0,56% ВВП США і 0,57% ВВП Німеччини відповідно.

За положеннями безпекової угоди, Литва зобовʼязалась виділяти щонайменше 0,25% свого ВВП на військову підтримку України щорічно. Упродовж першого року імплементації угоди ця країна Балтії дотримувалась своїх зобовʼязань.

• Зокрема, відразу після підписання безпекової угоди – на початку липня 2024 року – Литва передала Україні засоби протидії ворожим безпілотникам, боєприпаси та допоміжне обладнання.
• За місяць у межах Коаліції інтегрованої ППО та ПРО Литва передала Україні ЗРК малої дальності з ракетами до них, а в межах інших коаліцій спроможностей Україна отримала від Литви 14 БТР M113, засоби РЕБ та боєприпаси.
• Окрім цього, наприкінці серпня премʼєр-міністерка країни Інгріда Шимоніте анонсувала виділення 35 мільйонів євро на закупівлю РЛС і обладнання для розмінування для потреб України, а також надання Україні до 5 тисяч дронів литовського виробництва вартістю 5 мільйонів євро до кінця осені 2024 року.

Протягом осені та на початку зими 2024 року Україна отримала від балтійської країни-партнерки 120-мм міни, запчастини до БТР M113, боєприпаси, причепи для перевезення гусеничної техніки та інше пріоритетне озброєння. А вже в січні 2025 року Литва посилила обороноздатність України, надавши обіцяні 4500 FPV-дрони вартістю 5 мільйонів євро, тепловізори, телескопічні навантажувачі та ПЗРК малої дальності з ракетками до них. Великий пакет військової допомоги із вантажівками та тепловізорами для ЗСУ вартістю 80 мільйонів євро Україна отримала від Литви в лютому 2025 року.

Весна 2025 року стала важливим періодом для посилення оборонних спроможностей України завдяки внескам Литви. Зокрема, у квітні Литва офіційно приєдналась до новоствореної Коаліції з радіоелектронної боротьби (РЕБ), після чого відразу спрямувала 7 мільйонів євро на закупівлю антидронових рушниць і засобів РЕБ малого радіуса дії. Тоді ж Литва оголосила про виділення 20 мільйонів євро на чеську ініціативу із закупівлі 155-мм артилерійських снарядів для потреб ЗСУ.

З червня до грудня 2025 року до України продовжувала надходити військова допомога з боку Литви. Зокрема, у вересні міністр оборони України Денис Шмигаль на черговому засіданні формату "Рамштайн" заявив про інвестицію з боку Литви у 30 мільйонів євро в закупівлю систем ППО Patriot спільно з Німеччиною.

Тоді ж Литва зобовʼязалась спрямувати додаткові 30 мільйонів євро в постачання озброєння для України в межах ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю американського озброєння за кошти європейських країн НАТО і Канади. А вже в листопаді Литва стала однією з 8 країн Північної Європи та Балтії, які анонсували спільний внесок на 500 мільйонів доларів США в закупівлю військової техніки та боєприпасів для України в межах механізму PURL.

• Співпраця в ОПК

У передостанній день червня 2024 року – усього за два дні після підписання безпекової угоди – українські військовослужбовці отримали засоби РЕБ від литовських виробників NT service та Blue Yellow. А вже в серпні Агентство оборонних ресурсів Литви та пʼять литовських виробників безпілотників підписали контракти про постачання майже 5 тисяч FPV-дронів вартістю 5 мільйонів євро для потреб ЗСУ. Фінансування цього замовлення забезпечив уряд Литви.

Наступного місяця – 11 вересня – у межах оборонно-промислового форуму в Києві Литва зобовʼязалась інвестувати 10 мільйонів євро у виробництво українського далекобійного озброєння, зокрема ракет-дронів "Паляниця". Цей внесок країни зафіксували наприкінці листопада підписанням Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення механізму підтримки Сил безпеки та оборони України.

У такий спосіб Литва долучилась до данської моделі – програми прямих фінансових інвестицій в український ОПК з боку держав-партнерів для збільшення обсягів українського оборонного виробництва. А у квітні 2025 року українське оборонне відомство підтвердило, що озброєння, закуплене Литвою за ці кошти, вже ефективно допомагає Силам оборони на лінії зіткнення.

Цим співробітництво в ОПК восени 2024 року не обмежилося. 16 жовтня 2024 року Міністерство економіки Литви повідомило про підписання з українською компанією листа про наміри щодо майбутнього будівництва заводу із виробництва вибухових речовин у Литві для посилення оборонних спроможностей України, Литви та інших європейських країн. Додатково до цього 4 листопада країни підписали Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає спільне виробництво БпЛА, засобів РЕБ, боєприпасів та іншого інноваційного озброєння.

У 2025 році Україна та Литва продовжили нарощувати партнерство у сфері ОПК. Зокрема, у січні до України прибули обіцяні 4500 дронів, вироблені литовськими оборонними компаніями в межах Коаліції дронів. Окрім цього, у травні тодішня міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє анонсувала можливий запуск на території Литви виробництва морських ударних дронів подвійного призначення – для оборонних потреб Литви та України.

Уже на початку другого року виконання безпекової угоди Литва та Україна посилили співпрацю у сфері БпЛА. У липні Україна отримала від литовської оборонної компанії RSI Europe сотні ударних FPV-дронів Shpak для завдання далекобійних високоточних ударів по ворогу. А наприкінці серпня 2025 року країни підписали лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції в Литві та Україні, зокрема далекобійних безпілотників.

• Використання заморожених російських активів для підтримки України

Литва приєдналась до колективних ініціатив Європейського Союзу із використання заморожених російських активів для підтримки України.

Уперше ЄС ухвалив низку правових актів щодо уможливлення передання прибутків від заморожених російських активів Україні ще до підписання безпекової угоди між Україною та Литвою – наприкінці весни 2024 року. За кілька місяців – у липні – Європейська комісія повідомила про надання Україні першого траншу на суму 1,5 мільярда євро за кошт доходів від заморожених російських активів. Ці кошти були спрямовані на військову допомогу, зокрема на закупівлю ППО та артилерійських снарядів, а також на інвестиції в український ОПК.

Наприкінці жовтня 2024 року ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine (ERA). Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів від доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії. Згодом ЄС зобовʼязався протягом 2025 року передати Україні анонсовані 35 мільярдів євро в межах двох програм – ініціативи G7 ERA та програми Ukraine Facility, з яких близько 18 мільярдів євро були передбачені в межах програми ERA.

Станом на 27 червня 2025 року Україна із січня отримала вже 5 траншів від ЄС на суму 7 мільярдів євро в межах програми ERA. Ці кошти ЄС спрямував на покриття пріоритетних бюджетних видатків України. А вже до грудня 2025 року ЄС повністю виконав свої зобовʼязання щодо надання Україні 18 мільярдів євро бюджетної підтримки за кошт прибутків від заморожених російських активів у межах програми ERA. Зокрема, із червня до грудня 2025 року Україна отримала ще 5 траншів від Європейського Союзу на загальну суму понад 11 мільярдів євро.

У другій половині 2025 року в ЄС також тривали дискусії щодо можливих нових форматів використання заморожених російських активів для підтримки України. Позиція Литви в цих дискусіях була чіткою та незмінною: литовський уряд неодноразово закликав до конфіскації заморожених російських активів на користь України переміщенням заморожених російських активів у ЄС в спеціальний цільовий механізм. На думку Литви, лише такий спосіб може змусити Росію припинити агресію та виплатити репарації.

Водночас у звʼязку зі спротивом Бельгії, яка у своєму депозитарії Euroclear утримує найбільшу частку заморожених російських активів у ЄС (понад 180 мільярдів євро), до кінця 2025 року країни Європейського Союзу так і не змогли досягнути консенсусу щодо конфіскації заморожених російських активів або альтернативних способів підтримки України за кошт Росії.

• Навчання і тренування українських військових

Ще з 2022 року Литва бере участь у двох найбільших колективних місіях із підготовки українських військовослужбовців до виконання бойових завдань – EUMAM Ukraine та Interflex.

Зокрема, лише у 2024 році литовські інструктори підготували понад 3500 українських військових на своїй території, а також у межах колективних місій під лідерством ЄС і Великої Британії. Зокрема, протягом першого року імплементації безпекової угоди – із 27 червня 2024 року до 27 червня 2025 року – на території Литви було проведено низку курсів для вдосконалення навичок українських військовослужбовців за стандартами НАТО. Ідеться про програми з підготовки інженерів-штурмовиків, стрільців, звʼязківців, фахівців з інформаційної безпеки, військових правоохоронців, розвідників, штабних спеціалістів тактичного рівня, інструкторів тощо.

Окрім цього, за перший рік виконання угоди дві групи литовських інструкторів провели два пʼятимісячні курси загальновійськової підготовки для українських військовослужбовців на території Великої Британії у межах місії Interflex. Ці курси передбачали розвиток бойових, тактичних, інженерних і медичних навичок солдатів.

Загалом станом на вересень 2025 року вже понад 60 тисяч українських військовослужбовців пройшли підготовку в межах операції Interflex за участі Великої Британії, Литви та ще 12 країн-партнерів. А в межах місії EUMAM кількість підготовлених українських військових на території ЄС, зокрема під керівництвом литовських інструкторів, до жовтня 2025 року сягнула 80 тисяч.

Важливу роль відіграла й інша колективна програма, започаткована у 2025 році за участі Литви. Зокрема, упродовж другого року імплементації безпекової угоди – у жовтні 2025 року – оборонне відомство України заявило про започаткування разом із країнами Північної Європи та Балтії Скандинавсько-Балтійської ініціативи з підготовки та оснащення бійців Сил оборони. Програма, учасниками якої є, окрім України та Литви, ще 8 країн, покликана сприяти проведенню навчань для українських військових інструкторами країн-партнерів, оснащенню українських підрозділів потрібним озброєнням і зміцненню партнерства України з країнами – учасницями коаліції.

• Санкції проти Росії та її прибічників

Литва посилює санкційний тиск на Росію та її прибічників у межах комплексних пакетів санкцій Європейського Союзу. Безпосередньо перед підписанням двосторонньої безпекової угоди між Україною та Литвою – 24 червня 2024 року – Рада ЄС ухвалила 14-й пакет санкцій проти Росії, який передбачав заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС із метою транзиту до третіх країн, заборону на доступ до портів, розширену заборону польотів до ЄС, обмеження щодо 27 суден тіньового флоту, посилення експортного контролю та інші обмежувальні заходи щодо Росії.

А з 27 червня 2024 року до 27 червня 2025 року ЄС оголосив ще 3 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, тіньовий флот, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

За перший рік виконання угоди під санкції ЄС потрапили 315 суден тіньового флоту РФ, російські оборонні та судноплавні компанії, хімічний завод, цивільна російська авіакомпанія, важлива російська нафтова судноплавна компанія, "Сургутнефтегаз", військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні Охматдит у Києві, пропагандистські ЗМІ, а також топ-менеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі.

Уже після першої річниці підписання безпекової угоди – із липня до грудня 2025 року – Європейський Союз ухвалив ще два комплексні пакети санкцій проти Росії, спрямовані на енергетичний, фінансовий та військовий сектори РФ. Зокрема, ЄС наклав повне ембарго на будь-які операції з "Північним потоком-1" і "Північним потоком-2", додав у санкційні списки ще 222 судна тіньового флоту, посилив санкційний тиск на "Роснефть", "Газпром нефть" і російські банки, а також розширив обмеження щодо осіб, причетних до депортації українських дітей.

Сприяння посиленню санкційного тиску на Росію з боку Литви не обмежилось участю в комплексних санкційних пакетах ЄС. Упродовж часу виконання безпекової угоди Литва активно й системно підтримувала суттєве збільшення санкційних обмежень щодо РФ. Зокрема, на початку січня 2025 року Литва спільно з іншими країнами Об'єднаного експедиційного корпусу (JEF) запустила посилений моніторинг підозрілих суден у Північному морі, Балтійському морі та Ла-Манші за допомогою новітньої системи штучного інтелекту в межах операції Nordic Warden. За цим механізмом у систему були внесені танкери тіньового флоту РФ, які підлягали підвищеному моніторингу та контролю, щоб уникнути можливих диверсій із боку цих суден у час їх перебування в зонах ризику.

Навесні 2025 року Литва продовжила в індивідуальному порядку посилювати санкційний тиск на Росію. Зокрема, у квітні литовський уряд ще на рік продовжив національні санкції проти громадян Росії та Білорусі, які передбачають заборону пересування через зовнішній кордон ЄС і ускладнену процедуру отримання дозволів на проживання чи віз. А вже наступного місяця в Литві провели обшуки в транспортно-логістичній компанії Cargokodas через підозри в порушенні міжнародних санкцій, пов'язаних із постачанням товарів до Росії та Білорусі.

Тож Литва регулярно сприяє посиленню справедливої санкційної політики щодо РФ у межах як колективних, так і індивідуальних ініціатив.

• Невійськова безпека і цивільний захист

Ще на початку 2024 року Литва, підписавши Угоду про співпрацю, офіційно приєдналась до IT-коаліції – колективного механізму, створеного державами-партнерами для підтримки Міністерства оборони України та ЗСУ у сферах IT, звʼязку та кібербезпеки.

Лише до кінця травня 2025 року сума залучених у межах IT-коаліції коштів завдяки внескам країн-учасниць, зокрема і Литви, сягнула 1,1 мільярда євро на закупівлю засобів захищеного зв’язку, ліцензій SAP, обладнання та програмного забезпечення для потреб пунктів управління тактичного рівня, центрів оброблення даних і підрозділів кібербезпеки. Завдяки цим внескам Міністерство оборони України розвиває цифрові спроможності Сил оборони, зокрема масштабуванням бойової системи DELTA, реєстру "Оберіг", застосунків "Армія+" і "Резерв+".

Окрім підтримки кіберспроможностей ЗСУ, Литва протягом першого року виконання безпекової угоди та згодом активно долучалась до розбудови укриттів у школах і дитячих садочках України. Зокрема, у липні 2024 року КМУ повідомив про початок облаштування укриттів у трьох закладах загальної середньої освіти України. Фінансування на суму 33 мільйони гривень для будівництва і капітального ремонту укриттів у школах Сумської, Одеської та Дніпропетровської областей український уряд залучив завдяки внеску уряду Литви через фандрейзингову платформу UNITED24. Наприкінці серпня за таким самим механізмом Уряд спрямував ще 175 мільйонів гривень, наданих Литвою, на будівництво укриттів у трьох школах Запорізької, Харківської та Дніпропетровської областей. А в грудні 2024 року ще понад 18 мільйонів гривень, отриманих завдяки підтримці Литви, Кабмін перерозподілив на будівництво протирадіаційного укриття в гімназії Житомирської області.

Уже протягом другого року виконання безпекової угоди – у листопаді 2025 року – МЗС Литви підтвердило завершення будівельних і ремонтних робіт з облаштування укриттів шкіл у Сумській, Запорізькій та Житомирській областях, що дало змогу понад 3000 дітям повернутись до очного навчання.

Для налагодження довготермінового співробітництва з Україною у розбудові укриттів Литва також долучилась до Коаліції укриттів цивільного захисту. Україна та Фінляндія започаткували цей механізм у травні 2025 року, проте підписали офіційний Меморандум про взаєморозуміння лише 27 листопада 2025 року, після чого Литва офіційно приєдналась до цієї Коаліції та оголосила про свій перший внесок на 2 мільйони євро для розбудови системи укриттів в Україні.

• Розмінування українських територій

У лютому 2024 року Литва разом з Ісландією стала співлідеркою Коаліції з розмінування, створеної для підтримки гуманітарного та бойового розмінування українських територій.

Тож протягом першого року імплементації безпекової угоди та згодом Литва активно надавала Україні потрібне обладнання для розмінування постраждалих територій. Зокрема, на початку вересня 2024 року Литва передала Україні партію бронетранспортерів M113 і всюдиходів для посилення спроможностей ЗСУ зі знешкодження вибухонебезпечних предметів. Окрім цього, 2 жовтня у Міністерстві оборони України повідомили про новий внесок Литви на суму 15 мільйонів євро в закупівлю пікапів і вантажівок для підтримки потреб Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ. Лише за місяць – на початку листопада 2024 року – Литва передала Україні 230 пікапів і 240 металошукачів для підтримки українських саперів і підвищення мобільності груп розмінування.

Упродовж 2025 року литовський уряд продовжив активну підтримку України в цьому напрямку. Зокрема, в січні тодішня міністерка оборони Довілє Шакалєнє оголосила про новий внесок Литви на суму 30 мільйонів євро в Коаліцію з розмінування.

Загалом до 2034 року Коаліція з розмінування під керівництвом Литви та Ісландії зобов'язалась виділити 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій, зокрема 130 мільйонів євро було заплановано спрямувати на ці потреби вже у 2025 році. Цей план вдалося перевиконати, адже до кінця 2025 року країни – учасниці Коаліції передали Україні з моменту створення Коаліції обладнання на загальну суму понад 408 мільйонів євро і профінансували придбання обладнання на понад 111 мільйонів євро, зокрема позашляховиків, антидронових систем, міношукачів, приладів нічного бачення тощо. До того ж внесок Литви в розмінування українських територій є одним із найбільших – 87 мільйонів євро у переданому обладнанні та 47 мільйонів євро у внесках до фонду Коаліції для закупівель.

• Підтримка енергетичної інфраструктури

Внески у відбудову енергетичної інфраструктури України є одним із пріоритетних напрямків невійськової підтримки з боку Литви. Наступного дня після укладення угоди – 28 червня 2024 року – у Міністерстві енергетики України анонсували надання з боку литовських партнерів третього потужного автотрансформатору для відновлення потужностей пошкодженого внаслідок російських обстрілів енергетичного обʼєкту. Разом із цією допомогою Литва зобовʼязалась надати Україні високовольтні ізолятори, генератори, сонячні панелі та інше обладнання для відновлення стійкості енергосистеми.

За лічені тижні – 15 липня – литовська компанія Ignitis Gamyba оголосила про надання Україні понад 300 одиниць обладнання для української енергетичної інфраструктури з Вільнюської ТЕЦ-3, яка була зупинена у 2015 році. Загальна вартість цього пакета енергетичної допомоги становила понад 50 мільйонів євро.

Восени 2024 року Україна продовжила отримувати енергетичну підтримку з боку Литви. Зокрема наприкінці вересня литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid схвалив передання Україні 55 автомобілів і 4 генераторів на загальну суму майже 62 тисячі євро, щоб прискорити відновлення енергетичної інфраструктури. А наприкінці листопада Уряд Литви виділив ще 5 мільйонів євро на закупівлю і встановлення сонячних електростанцій в Україні.

Загалом Литва є однією з країн-лідерок за наданою допомогою українській енергосистемі. З початку повномасштабної війни до 27 червня 2025 року внески Литви в енергетичну підтримку України сягнули близько 80 мільйонів євро.

• Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом першого року виконання безпекової угоди та згодом Литва регулярно надавала Україні гуманітарну та макроекономічну допомогу для підтримки української стійкості в умовах повномасштабної війни.

За цей час важливою сферою двосторонньої співпраці стала система охорони здоров’я України. На початку липня 2024 року Литва виділила 1 мільйон євро на відновлення дитячої лікарні Охматдит після російського ракетного удару. Окрім цього, Литва забезпечує лікування та реабілітацію постраждалих від війни цивільних і військових українців у межах програми медичної евакуації Medevac, яка дає змогу пройти безоплатне лікування в провідних клініках Європи. А у квітні 2024 року уряд Литви додатково виділив 15 мільйонів євро на спеціальну програму реабілітації українських військових.

Не менш важливою стала литовська підтримка української системи освіти та процесу відбудови. Наприкінці серпня 2024 року у Бородянці на Київщині відбулося урочисте відкриття відновленого дошкільного навчального закладу для 120 дітей, який зруйнували росіяни під час окупації у 2022 році. Ремонт зовнішньої інфраструктури та внутрішнє обладнання дитячого садка вартістю 500 тисяч євро реалізувало литовське Центральне агентство управління проєктами (CPVA) завдяки внескам Литви та Тайваню.

Чималі внески Уряд Литви упродовж року виконання угоди та надалі робив у проєкти відбудови України. Зокрема, на початку жовтня 2024 року литовський уряд оголосив про виділення 13 мільйонів євро на відновлення освітніх закладів, об'єктів енергетики та іншої пошкодженої інфраструктури через Литовський фонд співробітництва з метою розвитку та гуманітарної допомоги. Уже за місяць – наприкінці листопада – Міністерство фінансів Литви заявило про спрямування ще 10 мільйонів євро до Цільового фонду Світового банку для відновлення, реконструкції та реформування України (URTF), який сприяє відбудові житлового фонду, лікарень, закладів освіти та іншої постраждалої інфраструктури України.

А вже на другому році імплементації угоди – 10 – 11 липня 2025 року – Литва в рамках Конференції з питань відновлення України (URC2025) анонсувала ще декілька програм підтримки України у сферах освіти й відбудови. Зокрема, литовський уряд оголосив про виділення 1 мільйона євро на програму з відновлення України EU4Reconstruction, яку фінансує Єврокомісія. Цей проєкт розрахований на 2025 – 2027 роки та передбачає внески у відновлення постраждалих громад, розширення можливостей органів місцевого самоврядування, реформування Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури тощо.

Тоді ж Україна та Литва підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відновлення освіти в Україні, за яким литовська сторона зобовʼязалась виділити 21 мільйон євро на відновлення освітньої інфраструктури, розбудову інноваційних навчальних середовищ і модернізацію освітніх послуг в Україні. Велика частина цього внеску – 17 мільйонів євро – покликана стати інвестицією в будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом "Школа майбутнього для України".

• Притягнення Росії до відповідальності

Литва є однією з країн, які з самого початку повномасштабної війни найбільш активно й системно докладають зусиль для притягнення РФ до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні проти України.

Навесні 2022 року Литва, Україна та Польща за підтримки Євроюсту утворили Спільну слідчу групу (JIT) із розслідування та судового переслідування тяжких міжнародних злочинів, скоєних Росією. А вже в липні 2023 року на базі Євроюсту та за участі країн JIT у Гаазі був утворений Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA), який був покликаний сприяти збиранню доказів для майбутнього створення Спеціального трибуналу для військово-політичного керівництва РФ саме за злочин агресії. Фундаментом діяльності ICPA стала База даних доказів основних міжнародних злочинів (CICED), зібрана здебільшого країнами JIT для безпечного збереження та аналізу доказів усіх міжнародних злочинів, скоєних Росією проти України. Зокрема, станом на січень 2025 року ця база вміщувала вже понад 3700 файлів доказів різних міжнародних злочинів РФ.

Литва відіграла одну з провідних ролей у цих міжнародних ініціативах: ця країна є співзасновницею JIT, саме вона ще в березні 2022 року першою відкрила власне національне досудове розслідування щодо воєнних злочинів в Україні, а після створення ICPA делегувала туди своїх прокурорів для прискорення запуску Спеціального трибуналу.

Цим активна участь Литви в процесі притягнення Росії до відповідальності не обмежилася. Литва також приєдналася до двох найбільших коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У межах Коаліції зі створення Спеціального трибуналу Литва та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, потрібних для створення Спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву щодо завершення роботи Коаліції. Уже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут Спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

У контексті двосторонніх відносин між Україною та Литвою дуже важливу роль відіграло і те, що Литва наприкінці листопада 2025 року стала першою країною після України, яка офіційно повідомила Раді Європи про намір приєднатись до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

А в межах Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Литва, до листопада 2025 року змогли повернути до України майже 1800 депортованих Росією дітей. Окрім цього, восени 2025 року Литва зобовʼязалась протягом найближчих двох років прийняти на фізичну та психосоціальну реабілітацію понад 300 українських дітей, повернених з РФ чи тимчасово окупованих територій.

Тож із початку повномасштабного російського вторгнення Литва системно й комплексно сприяє наближенню притягнення Росії до справедливої відповідальності, докладаючи для цього великих індивідуальних і колективних зусиль.