Союзники обіцяють допомогу: які держави і за яких умов готові направити війська в Україну

На фінішну пряму вийшло узгодження гарантій безпеки для України – зобов'язань західних країн, які мають набрати чинності у разі підписання мирної угоди з Росією.

Підтвердженням цього стало справді історичне засідання у Парижі 6 січня "коаліції рішучих".

Вперше за майже рік існування цього формату у ньому особисто взяли участь лідери майже всіх держав-учасниць.

А головне, вперше були ухвалені документи, що містять конкретні зобов’язання.

Зокрема – про готовність Великої Британії та Франції направити в Україну свої військові контингенти.

Більш того, до них можуть долучитися й військові інших країн.

А ті країни, що не готові до такого кроку, вже озвучують інші формати своєї підтримки України.

Але головне питання – яку допомогу готові надати Сполучені Штати – наразі залишається без відповіді.

Не виключено, що цю відповідь ми почуємо вже найближчими днями – за результатами зустрічі президентів США, України та провідних членів "коаліції рішучих".

Тож варто детальніше розібратися, що відомо на сьогодні.

Прецедент від Франції та Британії.

35 держав взяли участь у паризькому засіданні "коаліції рішучих".

З них 27 – на рівні лідерів, чотири – на рівні міністрів і ще чотири – на рівні послів.

На рівні лідерів були представлені Франція, Британія та Німеччина (всі три – головували на засіданні), а також Албанія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Данія, Іспанія, Естонія, Фінляндія, Греція, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Швеція, Чехія, Польща.

І звичайно – Україна.

На міністерському рівні – Австрія, Туреччина, Кіпр та Ірландія.

На рівні послів – Японія, Австралія та Нова Зеландія плюс США, яких репрезентували спецпредставник і зять президента.

Тут і далі – фото пресслужби президента України.

Проте справді рішучими 6 січня виявилися лише двоє лідерів: господар саміту – президент Франції Емманюель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Вони, спільно з президентом України Володимиром Зеленським, підписали Декларацію про наміри розгорнути на території України підрозділи своїх збройних сил, у рамках "Багатонаціональних сил – Україна" (Multinational Force – Ukraine, MNF-U).

Багатонаціональні сили розгортатимуться "для створення стабільних умов для тривалого миру та суверенітету України", але з важливою умовою: "після досягнення домовленості про припинення вогню у збройному конфлікті, спричиненому Російською Федерацією проти України".

Варто наголосити, що Декларація про наміри юридично вважається офіційним запитом України про військову допомогу "для підтримки сил безпеки і оборони України у запобіганні збройній агресії з боку третіх країн".

Виходячи з цього, Британія та Франція документально зафіксували намір:.

Розгортати підрозділи своїх збройних сил разом із підрозділами збройних сил держав-учасниць MNF-U на території України.

Залучати MNF-U до проведення операцій зі стримування в повітрі, на суходолі та на морі тощо.

Забезпечити, щоб усі дії щодо розгортання збройних сил держав-учасниць MNF-U та їхньої участі в операціях здійснювалися під суворим контролем і керівництвом штабу об’єднаних операцій MNF-U за умови обов’язкової координації з Генеральним штабом Збройних Сил України.

Сприяти будівництву захищених об’єктів (військових хабів) і споруд для розміщення матеріальних засобів, озброєння, військової техніки, стратегічних резервів.

Наступним кроком має бути створена відповідна переговорна група, яка підготує готову до підписання міжнародну угоду, що вже зафіксує зобов’язання сторін, кількість і правовий статус особового складу та озброєнь Франції й Британії на території України.

І що також важливо, в цій угоді зможуть взяти участь й інші держави.

Який контингент Франція та Британія можуть відправити в Україну?.

Офіційної відповіді на це питання немає.

За словами Макрона, в Україну можуть відправити кілька тисяч французьких солдатів, а у Британії взагалі ухилились від відповіді.

Натомість джерела The Times повідомляють, що Британія готується надіслати близько 7500 військових, а разом французько-британський контингент становитиме 15 тисяч вояків.

Та у будь-якому разі, попереду ще довгий шлях узгоджень і ратифікацій.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив раніше, що рішення про потенційне відправлення британських військових в Україну після припинення вогню має пройти голосування у Палаті громад.

Подібні вимоги є і у Франції.

Хто ще готовий допомагати і як саме?.

Паризька декларація, ухвалена усіма членами "коаліції рішучих" 6 січня, хоч і була названа президентом Зеленським "історичною", але конкретики особливо не додала.

Фактично вона стала рамковим документом щодо майбутніх гарантій безпеки від "коаліції рішучих" для України, що окреслює, які зобов'язання можуть бути активовані після набрання чинності режимом припинення вогню.

Ці зобов’язання включатимуть такі компоненти:.

Участь у механізмі моніторингу та перевірки припинення вогню під керівництвом США.

Підтримка збройних сил України, які залишатимуться першою лінією оборони та стримування.

Багатонаціональні сили для України, сформовані країнами-учасницями "коаліції рішучих".

Зобов'язання щодо підтримки України у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії з метою відновлення миру.

Зобов'язання поглиблювати довгострокове оборонне співробітництво з Україною.

Але у цій діжці меду поки що забагато дьогтю.

Паризька декларація не містить конкретики.

Зокрема – якими будуть дії союзників у разі повторної агресії Росії.

"Ми домовилися фіналізувати юридично обов’язкові зобов’язання, що визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії.

Ці зобов’язання можуть включати застосування військових спроможностей, розвідувальну та логістичну підтримку, дипломатичні ініціативи, а також запровадження додаткових санкцій", – ось що лише зафіксовано як пояснення до пункту 4 Паризької декларації.

Що це означає на практиці – наразі невідомо.

"Я ставлю саме таке запитання (про дії у разі повторної агресії РФ.

– "ЄП") всім нашим партнерам.

І поки що чіткої і ясної відповіді не отримав", – розповідає Володимир Зеленський.

Тим більше, як уточнює президент Макрон, Франція розглядає свій контингент виключно як "силу заспокоєння".

"Це не сили, які братимуть участь у бойових діях", – заявив він в коментарі France 2.

Також відкритими залишається ще безліч питань.

Які ще держави висловили бажання направити своїх військових в Україну у рамках гарантій безпеки? У якому форматі, де і в якій кількості працюватиме міжнародна військова місія?.

"Все це вже є, напрацьовано, і є чітке розуміння щодо цього.

Але я дуже хочу, щоб спочатку все було затверджено юридично парламентами європейських країн та інших країн світу, які входять до "коаліції рішучих".

Коли буде затверджено, ми будемо готові до відкритих відповідей", – це все, що зміг 7 січня сказати журналістам Володимир Зеленський.

Тим часом якась певна картина складається через заяви лідерів держав-учасниць "коаліції рішучих" після засідання в Парижі.

Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який співголовував на паризькій зустрічі разом з Макроном та Стармером, заявив, що не виключає розміщення в Україні німецького військового контингенту – але, мовляв, не може прийняти одноосібного рішення.

Необхідна резолюція федерального уряду і, "за необхідності", схвалення Бундестагу.

Щоправда, цей контингент, як згодом уточнив Мерц, може базуватися не в Україні, а в одній з прилеглих до України держав НАТО.

Також свій контингент може направити Литва – міністр оборони цієї країни Робертас Каунас пообіцяв, що в мирний час в Україну може бути направлено кілька сотень військовослужбовців.

Також про направлення військових контингентів в Україну заявили прем'єр-міністр Канади Марк Карні і – сенсація – прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес.

Щоправда, вже відомо, що останньому буде дуже непросто провести це рішення через парламент.

Тепер про країни, які готові допомогти, але без надсилання військових.

Про такі плани заявили президент Румунії Нікушор Дан, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, а також прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Останній нагадав, що Польща очолює напрямок логістики у гарантіях безпеки Києву.

Яку ще допомогу може отримати Україна?.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пообіцяв, що після завершення війни надасть Україні авіацію і флот, а прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон сказав про готовність передати Києву винищувачі Gripen та ресурси для розмінування Чорного моря.

І навіть прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не виключає участі Словаччини у моніторингу припинення вогню, звичайно – без розміщення військового контингенту.

Трамп тримає інтригу.

Проте ключове питання – яку допомогу готові надати Україні Сполучені Штати – наразі залишається без відповіді.

У Паризькій декларації йдеться лише про те, що після завершення бойових дій США очолять механізм моніторингу та верифікації припинення вогню.

Хоча на засідання "коаліції рішучих" взяли участь спецпредставник президента США Стівен Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер, проте вони не мали мандата на ухвалення документів.

Як наслідок, як помітила "Європейська правда", до фінального тексту Паризької декларації не увійшла фраза про зобов’язання Сполучених Штатів підтримати багатонаціональні сили в Україні у разі повторного вторгнення Росії.

Тим не менш, 8 січня, після попередньої доповіді секретаря РНБО України Рустема Умєрова за результатами дводенних перемовин з американцями, президент Зеленський повідомив, що "фактично готовий до фіналізації на найвищому рівні з президентом Сполучених Штатів двосторонній документ про гарантії безпеки для України".

Що в тому документі – таємниця.

Зміст домовленостей розкриють тільки після того, як їх схвалить президент США Дональд Трамп.

"Угода про гарантії безпеки з Америкою, ми вважаємо, вже готова до підписання на найвищому рівні", – уточнив Зеленський того ж дня у зверненні.

Фото пресслужби президента України.

Але перед цим американці мають узгодити плани з Кремлем і отримати відповідь від Росії, "на що готові там і чи дійсно можуть закінчити війну".

Також не виключив свій прямий контакт з Путіним у найближчі тижні й Емманюель Макрон.

Варто зауважити, що французьке видання Le Monde повідомило, що 7 січня представник Кремля в переговорах з Вашингтоном Кирил Дмитрієв перебував у Парижі і відвідував посольство США.

Того ж дня – і саме у будівлі посольства США у Франції – відбувалися перемовини спецпредставника США Стівена Віткоффа, зятя президента США Джареда Кушнера з українською делегацією на чолі з Умеровим та новим главою адміністрації президента України Кирилом Будановим.

Чи був прямий контакт українців з Дмитрієвим 7 січня в Парижі – неясно.

Але те, що попередні переговори американської сторони з емісарами Кремля вже відбулися – то точно факт.

У будь-якому разі, все роз’яснить особиста зустріч президентів Зеленського та Трампа у Вашингтоні, "а може, десь ще" (зі слів українського президента), яка за планами української сторони буде дуже скоро.

Американські журналісти вже розвідали, що Зеленський може відвідати США для зустрічі з Трампом вже наступного тижня, або ж зустрінеться з ним в Давосі, де 19 січня розпочинається Світовий економічний форум.

Також теоретично у січні має відбутися спільна зустріч лідерів у форматі Україна – США – Європа.

Проте чи погодяться у Кремлі на перемовини з такою переговорною рамкою – наразі невідомо.

Адже з Москви постійно лунає, що узгоджений за участю України план містить низку вкрай неприйнятних для РФ пунктів.

"Американці ведуть перемовини з "рускіми".

Проговорюють різні варіанти.

Відповім дуже просто, що поки що Росія крутить носом.

Але партнери в нас достатньо сильні, деякі з них особливо, і можуть носа відкрутити, якщо захочуть", – прокоментував можливість таких переговорів Володимир Зеленський.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

кореспондентка "Європейської правди",.

Париж – Брюссель.