Військовий експерт назвав цікаву деталь раптового удару "Орешником" по Львівщині

Військовий оглядач, засновник благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний в ефірі 24 Каналу пояснив, чому цей пуск виглядав радше демонстрацією, ніж ударом заради результату. Він звернув увагу на деталь, яка підказує, кому саме Росія адресувала цей сигнал.

Удар "Орешником" по Львівщині нагадував випробування

Нарожний звернув увагу, що це вже не перше застосування "Орешника" по Україні. За його словами, і цього разу, і під час попереднього удару по Дніпру росіяни використали ракету без повноцінної бойової частини, тому ефект був іншим, ніж від звичайного ракетного удару. Він припустив, що такий пуск міг бути радше демонстрацією можливостей.

В обох випадках це більше схоже на випробування, ніж на реальне бойове застосування,
– сказав Нарожний.

Він пояснив, що "Орешник" створювали насамперед під ядерний сценарій, а не під конвенційні удари. За його словами, ракета летить на дуже великій швидкості й у верхніх шарах атмосфери розкривається на кілька боєголовок, щоб засіяти велику площу. Водночас на відео з ударів боєчастини падали на відносно невелику ділянку, тому "основна функція" так і не проявилась у повному обсязі.

Вони використовували інерційні боєголовки, тобто всередині була сталь або бетон,
– додав він.

Такий удар виглядав радше як сигнал і перевірка, ніж як спроба досягти максимального військового результату. Саме тому він радив оцінювати цей пуск не лише через наслідки на місці, а й через те, кому і що росіяни намагалися показати.

Кому Росія адресувала цей сигнал?

Нарожний звернув увагу на місце удару: воно було дуже близько до кордону з країною НАТО. На його думку, це робили не для "відповіді" на вигаданий привід, а як демонстрацію готовності піднімати ставки. У такий спосіб Кремль намагається тиснути передусім на західну аудиторію.

40 кілометрів до кордону з Польщею, тобто до кордону з країною НАТО. І це погроза в першу чергу європейцям і американцям,
– підкреслив він.

Росіяни намагалися подати запуск як реакцію на нібито атаку, яку не підтверджували навіть у їхніх же версіях. Натомість сам сенс удару він пов'язав із бажанням показати, що Путін готовий лякати "ядерною дубиною" і перевіряти, як на це реагуватимуть у Вашингтоні. Також він згадав, що Кремль уважно стежив за діями США в інших регіонах.

Це відповідь не на міфічний удар по Валдаю, а це відповідь на дії США з Венесуелою,
– наголосив він.

У цій історії важливо читати не лише заяви Москви, а й те, що вона демонструвала самим фактом пуску та вибором цілі. Саме тому удар по Львівщині він трактував як спробу психологічного тиску і сигнал Заходу, а не як суто військову операцію заради результату.

Що відомо про атаку Орешником по Львівщині?

• "Орешник" уже застосовували проти України раніше. У ніч проти 21 листопада 2024 року Росія запустила експериментальну балістичну ракету з полігону Капустін Яр по Дніпру. Ціллю називали Південмаш, але реальні руйнування були мінімальними, а експерти вказували, що бойові блоки могли бути без повноцінної бойової частини.
• Під час масованої атаки ввечері 8 січня Росія знову запускала балістику з Капустіного Яру. Повітряні сили повідомили про 278 повітряних цілей, серед них 36 ракет і 242 безпілотники, а також про запуск однієї балістичної ракети середньої дальності з цього полігону. У Львові фіксували вибухи, а у ПВК Захід заявили, що ціль рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Паралельно моніторингові канали припускали, що це міг бути саме Орешник.
• Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар по об'єкту критичної інфраструктури і зазначив, що місця прильотів уже виявили.