Кліматичний прогноз на 2026-й: спекотно, екстремально, непередбачувано

Кліматологи традиційно лякають: 2026 рік не здасться нам звичайним. Спекотне літо, дивно тепла зима, повені там, де їх ніколи не було, і посухи в регіонах, що звикли до дощів, - це було 2025-го і плавно перейшло у новий рік. Коротко про – про те, якою буде погода на Землі та до чого готуватись її мешканцям.

Клімат не м'який, а різкий

Відповідь кліматологів по всьому світу звучить майже однаково: 2026-й з високою ймовірністю виявиться ще одним теплим, нестабільним і кліматично напруженим роком. Він може не стати абсолютним рекордсменом за температурою, але майже напевно увійде до числа найспекотніших за всю історію спостережень.

Причина проста: глобальна температура вже кілька років тримається на дуже високому рівні, і навіть природні кліматичні коливання більше не здатні повернути її до показників кінця XX століття. Саме тому нові температурні рекорди тепер виникають не як виняток, а як закономірність. У 2026 році вони, найімовірніше, будуть локальними: рекордно тепла зима в одному регіоні, екстремальна спека в іншому, незвичайно теплі океани, які впливають на погоду по всій планеті.

Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що температури в найближчі п'ять років (з 2025 по 2029 рік) залишаться на рекордно високому рівні, і з високою ймовірністю хоча б один із них перевершить усі попередні рекорди.

Минулий рік вже став екстремальним і увійшов до трійки найтепліших в історії спостережень (з XIX століття). Поруч із ним – аномально спекотні 2024-й та 2023-й, а також ексучасник цього списку 2016-й, який поступився місцем 2025-му. Саме тоді було зафіксовано дуже багато екстремальних явищ (спека, повені, посухи, лісові пожежі) по всій земній кулі.

І 2026-й, за прогнозами, продовжуватиме цю тенденцію, погодні аномалії можуть лише пом'якшуватися чи посилюватись локально залежно від атмосферних коливань.

Раптово та надовго

Зміна клімату проявляється не лише у цифрах на термометрі. Вона безпосередньо пов'язана з тим, що все частіше називають екстремальною погодою. Тепле повітря утримує більше вологи, тому опади стають різкими та інтенсивними. Дощ тепер все частіше випадає не рівномірно, а за лічені години, спричиняючи раптові повені. Водночас в інших регіонах спека та випаровування посилюються настільки, що ґрунти висихають швидше, ніж встигають відновлюватися водні запаси. Звідси більш часті та тривалі посухи.

Особливе місце у цьому рівнянні займають тропічні шторми та урагани. Вчені підкреслюють: їхня загальна кількість може не зростати драматично, але самі шторми стають потужнішими. Теплий океан дає їм більше енергії, а значить - сильніший вітер, більше опадів і вищий ризик руйнувань. Це одна з причин, чому наслідки ураганів сьогодні виявляються набагато серйознішими, ніж кілька десятиліть тому.

За словами професора Адама Скейфа, керівника команди Met Office (Метеорологічного бюро Великобританії), яка робить прогноз на цей рік, очікується, що у 2026-му перевищення загальної середньорічної температури повітря на Землі на 1,4 градуса продовжиться (вже четвертий рік поспіль).

- До останнього періоду такого тривалого перевищення ніколи не спостерігалося, глобальна температура не перевищувала +1,3 °C, - наголосив Скейф.

Його колега доктор Нік Данстоун підтверджує:

- 2024 року вперше тимчасово було перевищено поріг +1,5 °C, і наш прогноз на 2026 рік показує, що це може повторитися. Це важливо, тому що +1,5 °C - це ключовий орієнтир Паризької угоди про клімат.

У всьому винен Ель-Ніньо?

У розмовах про клімат все частіше звучить термін «Ель-Ніньо», і він справді важливий для розуміння того, що відбувається. Ель-Ніньо - це природне явище, при якому поверхневі води Тихого океану тимчасово стають теплішими, ніж зазвичай. Океан починає віддавати більше тепла в атмосферу, і середня глобальна температура зростає. Це впливає на погоду в усьому світі, посилюючи спеку, посухи або, навпаки, зливи. Ель-Ніньо не створює глобального потепління, але діє як його підсилювач.

Навіть без сильного Ель-Ніньо світ сьогодні впритул підійшов до вже згаданого символічного порога +1,5 градуса, в порівнянні з доіндустріальною епохою. Йдеться не про миттєву катастрофу, а про різке зростання ризиків. За такого рівня потепління екстремальна спека стає більш частою, посухи та повені – більш руйнівними, а танення льодовиків та підвищення рівня моря прискорюються. В окремі роки цей поріг вже тимчасово перевищувався, і якщо тенденція збережеться, стійке перевищення може стати реальністю найближчими роками.

І якщо до +1,5 °C зміни ще вважаються відносно керованими (екстремальна погода вже посилюється, але екосистеми та суспільства мають більше шансів адаптуватися), то після +1,5 ° екстремальна спека стає набагато частіше, посухи та повені посилюються, швидше тануть льодовики та піднімається рівень моря, зростають ризики для продовольства. І кожна десята частка градуса вище цієї позначки різко збільшує збитки.

«Жарко» означає «боляче» або «дорого»

Водночас клімат змінюється нерівномірно, і одні регіони світу виявляються набагато вразливішими за інші. Особливо складною ситуація залишається у Південній Азії, де поєднання спеки, високої щільності населення та малої кількості водних ресурсів робить теплові хвилі смертельно небезпечними. У країнах Африки на південь від Сахари зміна режиму опадів загрожує сільському господарству та продовольчій безпеці. Південно-Східна Азія стикається з повенями та тайфунами, а прибережні мегаполіси – з ризиком затоплень. Середземноморський регіон все частіше страждає від спеки, пожеж та дефіциту води, а Арктика нагрівається швидше за решту світу, впливаючи на глобальні кліматичні процеси.

За цими змінами стоять як природні, так і соціальні наслідки. Екстремальна погода руйнує інфраструктуру, впливає на ринки продовольства, підвищує ціни та посилює нерівність. Все більше людей змушені залишати свої будинки через посуху, повені або шторми. Економісти все частіше говорять про своєрідний «кліматичний податок», який платить кожен – через зростання цін, страхові виплати та нестабільність ринків.

Клімат безпосередньо відбивається і здоров'ї. Спека збільшує ризик серцево-судинних захворювань та теплових ударів, особливо серед людей похилого віку. Зміна температур та вологості сприяє поширенню інфекцій у регіонах, де їх раніше не було. А ще нестабільна погода знижує врожайність, порушує ланцюжки поставок та робить ціни на їжу менш передбачуваними.

Ще можна щось зробити

2026-го страждатимуть всі. Європа – від спеки, повеней та лісових пожеж, які стали звичною справою 2025-го. У Північній Америці зросте ризик екстремальних опадів і штормів, а особливо може дістатися штату Каліфорнія, де очікуються справжні «природні гойдалки» – від посух до злив.

У Східній Європі зима також «похитає», і неслабо, чергуючи відлиги із сильними морозами. Все це ознаки безперервної зміни клімату. Середземномор'я зіткнеться зі спекою, пожежами та дефіцитом води.

У тропічних зонах посиляться тенденції повеней та підвищення рівня океану, а також нашестя хвиль екстремального тепла. Це "щастя" накриє Південно-Східну Азію, Африку та країни Карибського басейну.

І весь цей час на обох полюсах планети триватиме повільне, але безперервне танення льодовиків, що призведе і до підвищення рівня океану, і до руйнування екосистем, що склалися, і до нових кліматичних стрибків.

І все-таки у цьому сценарії немає повної зумовленості. Країни можуть знизити ризики, якщо скоротять викиди в атмосферу та запровадять системи раннього попередження, почнуть адаптацію міст та сільського господарства до нової кліматичної реальності. Що раніше вживаються такі заходи, то меншою буде ціна бездіяльності. І нехай 2026-й не стане роком кліматичного полегшення, та головне питання тепер - не "зміниться погода?", а наскільки готовим виявиться людство до цих змін?