Орбіта під тиском: Китай подає заявки на сотні тисяч супутників

Наприкінці минулого місяця до Міжнародного союзу електрозв’язку надійшло близько десятка заявок від різних китайських супутникових операторів. Сукупно вони сигналізують про намір вивести на орбіту понад 200 тисяч апаратів для супутникового інтернету. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на SCMP.

Чому Китай масово заявляє супутникові проєкти?

Найбільшими стали проєкти CTC-1 і CTC-2, кожен із яких передбачає по 96 714 супутників. Обидві заявки подані новоствореним Інститутом використання радіочастотного спектра та технологічних інновацій. Організацію зареєстрували в північній китайській провінції Хебей 30 грудня – вже після подання документів до ITU. Інститут заснували сім китайських структур, а його штаб-квартира розташована в районі Сюн’ань, який із 2017 року розвивають як інноваційний хаб для Пекіна, Тяньцзіня та Хебею.

Як пише Global Times, Китай і США останніми роками активно змагаються за створення мегасузір’їв інтернет-супутників. Поки що беззаперечним лідером є американська SpaceX зі своєю мережею Starlink, на яку припадає більшість апаратів на низькій навколоземній орбіті. Водночас радіочастотний спектр і орбітальні позиції обмежені, а компанії, які першими їх займають, отримують пріоритет.

9 січня Федеральна комісія зі зв’язку США дозволила SpaceX запустити ще 7 500 супутників Starlink другого покоління. Усі вони мають бути виведені на орбіту до кінця 2031 року, що збільшить загальну кількість супутників компанії до 15 тисяч. Раніше SpaceX просила дозвіл на 30 тисяч апаратів, але рішення щодо решти заявки поки відкладене.

Серед інших китайських подань до ITU – перша заявка від державної China Mobile з проєктом L1 на 2 520 супутників, а також план на 1 296 апаратів від Shanghai Spacecom Satellite Technology, яка працює над мережею Qianfan. Загалом у Китаї паралельно розвивають кілька великих програм, зокрема Guowang із планом приблизно на 13 тисяч супутників і Qianfan, що передбачає розгортання понад 15 тисяч апаратів до 2030 року.

Пекін заявляє, що Starlink уже створює загрози безпеці та перевантажує спільні орбітальні ресурси, підвищуючи ризик зіткнень. У грудні SpaceX повідомила, що один із її супутників зазнав збою та почав неконтрольовано знижуватися. За задумом компанії, термін служби апаратів становить близько п’яти років, після чого їх навмисно спалюють в атмосфері Землі. Також SpaceX оголосила про намір цього року знизити орбіти приблизно 4 400 супутників із висоти близько 550 км до 480 км, щоб зменшити ймовірність аварій.

Низька навколоземна орбіта швидко заповнюється, адже країни змагаються за обмежені частоти та орбітальні позиції. За даними ITU, такі супутники зазвичай працюють на висотах від 400 до 2 000 км. Правила, ухвалені у 2019 році, зобов’язують операторів почати експлуатацію системи протягом семи років після подання заявки. Далі вони мають розгорнути 10 відсотків сузір’я за два роки, половину – за п’ять і всю мережу – за сім років. Якщо ці етапи не виконані, заявка скорочується відповідно до реальних планів розгортання.

Окрім мегапроєктів, Китай подав і низку менших заявок. Серед них – Tianqi-3G від пекинської Guodian Gaoke на 1 132 супутники, M1 від China Mobile на 144 апарати та YX-5 на 106 супутників від Emposat, раніше відомої як SatelliteHerd. Приватні компанії також активні: GalaxySpace планує мережу Galaxy-SAR-2 із 96 супутників і сузір’я BlackSpider-3 з 81 апарата.