Провідний мисливець на монстрів зробив хвилюючу заяву про чудовисько озера Лох-Несс

Що насправді бачать люди замість Нессі?

76-річний Адріан Шайн, засновник проєкту з дослідження Лох-Несса, поділився своїм новим баченням ситуації. За його словами, більшість спостережень пов'язані з інтенсивним судноплавством через Каледонський канал, який проходить через озеро. Коли судна рухаються водою, їхні кормові хвилі створюють характерні форми, які здаля можуть здаватися загадковими, пише 24 Канал з посиланням на AOL.com.

Експерт пояснив, що такі хвилі формують структуру з кількох горбів, яка нагадує класичні описи міфічної істоти. Крім того, інші явища теж сприяють виникненню легенди. Наприклад, те, що приймають за довгу шию чудовиська, насправді є птахами на спокійній водній поверхні, зазначає Dexerto.

Шайн також звернув увагу на природні умови озера. Холодна температура води та обмежена популяція риби не дозволяють існувати тварині таких розмірів, про які розповідають очевидці. Дослідник зазначив, що екосистема Лох-Несса просто не здатна підтримувати життя великого хижака.

Коли він перестав вірити?

Його скептицизм почав формуватися після особистого досвіду, коли те, що він спочатку прийняв за горб морського змія, виявилося звичайною скелею. З того моменту Шайн почав ретельніше перевіряти повідомлення про спостереження та змагався розвінчати численні випадки.

Дослідник також згадав про візит фокусника, який вивчав класичне мистецтво та пояснив йому технічні прийоми створення оманливих зображень. Після цієї зустрічі Шайн переглянув багато історичних свідчень та дійшов висновку, що вони були сфабриковані.

Знамените Лох-Неське чудовисько, сфотографоване доктором Робертом Кеннетом Вілсоном 21 квітня 1934 року, відомим хірургом лондонської лікарні, коли воно нібито з'явилося з вод озера за 180 метрів від місця, де доктор Вілсон сидів зі своєю камерою. Шотландські біологи, яким показали фотографії, вирішили, що ці знімки не належать жодній відомій їм морській тварині чи рибі / Фото є суспільним надбанням/Wikimedia

Що далі?

Попри свої висновки, Шайн не шкодує про десятиліття, витрачені на розслідування таємниці. Він керував масштабною експедицією по озеру в 1987 році та буровими роботами в 1994-му. Дослідник зазначив, що отримав величезне задоволення від своєї роботи та додав, що з радістю прийняв би будь-які нові докази існування монстра, якби вони з'явилися.

Адріан Шайн усе одно висловлює надію, що помиляється. Він підкреслив: якби таємнича морська змія раптом з'явилася, це стало б чудовим відкриттям для науки.