Малюнки каньйону Пекос знову здивували вчених: що виявило нове дослідження

Такі висновки були зроблені в результаті міждисциплінарного дослідження під керівництвом доктора Керолін Е. Бойд з Техаського державного університету. Дослідження переглянуло попередні інтерпретації малюнків каньйону Пекос та поставило під сумнів давні припущення про культурні обмеження суспільств збирачів, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нижня частина каньйону Пекос поблизу Ріо-Гранде включає сотні вапнякових скельних укриттів, утворених природними навісами. Ці простори забезпечували гладкі поверхні стін, захищені від дощу та прямих сонячних променів, що робило їх придатними для малювання. Багато зображень збереглися в місцях, де, ймовірно, тисячі років тому відбувалися церемонії та ритуальні заходи.

Зображення були створені з використанням червоної охри, чорних пігментів та жовтих мінеральних фарб. Вони показують складні сцени з фігурами, схожими на людей, тваринами та абстрактними формами. Деякі малюнки покривають великі скельні поверхні й містять багато ретельно розташованих елементів, що свідчить про планомірну композицію, а не про випадкові позначки.

Визначення віку наскельного мистецтва довгий час було складним завданням, оскільки мінеральні пігменти не можна безпосередньо датувати за допомогою радіовуглецевих методів. Проте стародавні художники часто змішували пігменти з органічними матеріалами, такими як рослинні смоли або тваринні жири, щоб фарба краще прилипала до каменю.

Ці органічні сполучні речовини залишали мікроскопічні сліди вуглецю, які можна виміряти. Дослідники вилучили дуже малі зразки з певних шарів фарби, щоб виділити цей вуглець, уникаючи при цьому забруднення сажею, водою або пізнішою діяльністю людини. Такий підхід дозволив вченим оцінити, коли фарба була нанесена вперше, не завдаючи видимого шкоди твору мистецтва.

Команда також використовувала стратиграфію, метод, який досліджує порядок шаруватих матеріалів. Визначивши, які шари фарби перекривали інші, дослідники відтворили послідовність, в якій додавалися фігури та кольори. Схожі схеми нашарування з'являлися на декількох об'єктах, що вказує на спільні правила та довгострокове планування.

Щоб ще більше уточнити хронологію, в дослідженні було застосовано байєсівське моделювання — статистичний метод, що поєднує радіовуглецеве датування з аналізом ймовірностей. Цей підхід дозволив оцінити кілька дат одночасно, врахувати невизначеність і використати відомі взаємозв'язки між шарами фарби для підвищення точності.

Використовуючи 57 прямих радіовуглецевих дат і 25 дат мінеральної кірки з 12 місць, аналіз показав, що перші малюнки каньйону Пекос були створені 5760 і 5385 роками тому, а останні приблизно 1370–1035 років тому. Це вказує на художню традицію, що тривала від 4000 до 4800 років.

Одним з найважливіших відкриттів була стабільність зображень у часі. Навіть попри зміни кліматичних умов та матеріальної культури, основні символи залишалися незмінними. Принаймні вісім малюнків слідували одній іконографічній системі, а подібні фігури з'являлися у понад 200 відомих прикладах.

У суспільствах без систем письма повторювані візуальні форми та ритуальні практики відігравали ключову роль у передачі знань. Ці фрески, ймовірно, передавали спільні вірування, час проведення церемоній та соціальні цінності між поколіннями.

Оскільки відбір зразків фарби призводить до змін, дослідники обмежили свою роботу зразками розміром зі шпилькову головку та покладалися на високороздільну візуалізацію та цифрову мікроскопію. У проєкті брали участь консультанти з-поміж корінного населення, оскільки багато корінних громад вважають малюнки каньйону Пекос священними та пов'язаними з історією предків.

Важливо Сороміцьку прикрасу вирізали навмисно: археологи знайшли артефакт з незвичайним символом родючості (фото)

Це дослідження змінило уявлення про суспільства мисливців-збирачів, показавши, що вони підтримували структуровану і стійку візуальну систему впродовж тисячоліть.

Раніше Фокус писав про рідкісний артефакт римського періоду, який виявили у Англії. Вчені знайшли кістяну скриньку, яку виділяється серед усіх інших римських артефактів, знайдених у Великій Британії.

Також ми розповідали про древній стилос, виявлений у Сицилії. Цей артефакт прикрашений символами родючості, які здивували дослідників.