У Європі стурбовані мовчанням НАТО на погрози Трампа захопити Гренландію - FT

Мовчання НАТО у відповідь на погрози Дональда Трампа захопити Гренландію викликало занепокоєння серед європейських столиць, які побоюються, що альянс не захищає права Данії.

Про це повідомляє FT, передає Укрінформ.

НАТОне виступило з жодною публічною заявою, в якій би підтвердило територіальну цілісність і суверенітет Данії та Гренландії, і не відреагувало на заявлені амбіції президента США щодо острова, який є частиною Данії, пише видання. Це викликало гнів європейських країн, які намагаються виступити єдиним фронтом і пом'якшити трансатлантичні напруження, і різко контрастує із зусиллями ЄС об'єднатися навколо Копенгагена.

Генсек альянсу Марк Рютте, який має теплі стосунки з Трампом, був незвично мовчазний у критичному питанні безпеки. Пропозиції Парижа та інших столиць щодо посилення діяльності НАТО в Гренландії ще не були прийняті.

«Рютте мав бути людиною, на яку Європа могла покластися як на «шептуна Трампа». Він не мав бути таким мовчазним», – сказав один з чиновників ЄС.

Єдиним коментарем Рютте цього тижня на пряме запитання CNN про погрози Трампа була солідарність з оцінкою президента США щодо посилення активності Росії та Китаю в регіоні і необхідності посилення безпеки. «Подивіться на Данію, вони інвестують великі кошти у свою армію. І данці абсолютно не проти, щоб США мали більшу присутність (у Гренландії - ред.), ніж зараз. Тому я думаю, що це колективно показує, що ми маємо забезпечити безпеку Арктики», - сказав він.

Хоча європейські чиновники визнають, що центральна роль США у військовому альянсі обмежує його можливості реагувати, багато хто з них заявили FT, що мовчання НАТО у кризовій ситуації може посилити відчуття безкарності Трампа у відносинах із союзниками та експлуатації залежності Європи від Вашингтона у питаннях безпеки.

«Оскільки ми говоримо про країни, які є союзниками НАТО, НАТО має розпочати серйозну дискусію з цього питання, щоб зменшити або послабити тиск у цій справі. Ця дискусія має відбуватися за участю НАТО», – сказала прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.

Вторгнення або спроба анексії Гренландії з боку США означатиме прямий конфлікт між двома союзниками, що поставить під сумнів статтю 5 про взаємну оборону, яку багато членів вважають сенсом існування альянсу.

«Звичайно, важко обговорювати ці питання всередині НАТО, – сказав дипломат альянсу. - Але якщо цього не робити, це означає, що ми всі згодні з тим, що відбувається».

Водночас речниця НАТО Еллісон Гарт сказала FT, що, «хоча ми не будемо розкривати подробиці дипломатичних дискусій, генеральний секретар, як завжди, тісно співпрацює з лідерами та високопосадовцями по обидва боки Атлантики».

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен минулого тижня заявила, що Трамп «серйозно» налаштований захопити Гренландію, і що, «якщо США вирішать військовим шляхом атакувати іншу країну НАТО, все закінчиться. Включно з НАТО». Європейські чиновники, які брали участь у переговорах у Брюсселі, заявили, що на цю заяву вплинуло зростаюче роздратування Копенгагена мовчанням НАТО, і що вона відображає бажання переконати альянс усвідомити, що стоїть на кону.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн цього тижня, говорячи про Гренландію, сказала, що «закон сильніший за силу», а президент Європейської Ради Антоніу Кошта сказав: «Нічого не можна вирішувати щодо Данії та Гренландії без Данії або без Гренландії».

Представники НАТО та дипломати країн-членів альянсу заявляють, що тривають непублічні дипломатичні переговори та внутрішня робота з метою посилення колективної безпеки в арктичному регіоні навколо Гренландії. За словами представників альянсу, протягом останніх двох років відбулися значні зміни в позиції країн НАТО в цьому регіоні, які стали більше підтримувати лідерство альянсу.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Великої Британії веде переговори з європейськими союзниками щодо розгортання військових сил у Гренландії, які охоронятимуть Арктику для президента США Дональда Трампа.