Звільнення Шуфрича. Судді, які раніше вважали, що соратник Медведчука може втекти, змінили свою позицію

Київський апеляційний суд, який 6 січня 2026 року відкрив шлях на волю обвинуваченому у держзраді нардепу Нестору Шуфричу, раніше займав категорично наполягав, що політик повинен перебувати під арештом. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Очевидне неймовірне. Як Шуфрича випустили з СІЗО зі звинуваченнями у державній зраді?».

«Главком» ознайомився з попередніми ухвалами Київського апеляційного суду у справі Шуфрича. Що прикметно: головуюча суддя Олена Свінціцька, яка відкрила Шуфричу шлях на волю, ще 10 листопада 2025 року займала категоричну позицію. Разом із колегією суддів вона вважала суттєвим ризик переховування Шуфрича від суду, оскільки йому загрожує суворе покарання (до 15 років тюрми) у разі доведення вини політика.

Також апеляційний суд серйозно занепокоївся можливою втечею нардепа, якщо він вийде з-під варти. Феміда відкинула зауваження сторони захисту, мовляв, Шуфричу для виїзду з країни потрібна згода голови Верховної Ради.

«Враховуючи ситуацію, яка існує в державі внаслідок військової агресії з боку Російської Федерації, існує реальна можливість безперешкодного потрапляння (Нестора Шуфрича, – «Главком») як на територію РФ, так і на територію, яка наразі не контролюється державою Україна, що свідчить про наявність ризику переховування від суду», – сказано в ухвалі апеляції від 10 листопада.

Також колегія суддів заявила: тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, «адже цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає правило про забезпечення права на свободу, враховуючи, що збройна агресія з боку РФ продовжується».

Окремо апеляція зауважила: у злочині, в якому обвинувачується Шуфрич, може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Натомість альтернативні запобіжні заходи на кшталт застави або домашнього арешту, на думку суду, у цій справі були «недостатнім стримуючим впливом».

Що ж змусило колегію суддів Київського апеляційного суду через два місяці після таких непоступливих висновків різко змінити своє бачення, поки залишається загадкою. Адвокат Шуфрича Віктор Карпенко запевнив «Главком», що у сторони захисту теж нема на руках ухвали апеляції від 6 січня 2026 року.

Як повідомляв «Главком», 6 січня 2026 року Київський апеляційний суд ухвалив рішення змінити запобіжний захід народному депутату Нестору Шуфричу, додавши можливість внесення застави. Зокрема, прийнято рішення щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внести заставу 33,2 млн грн.

За даними СБУ, Шуфрич тісно співпрацював і виконував завдання колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Володимира Сівковича. Останній втік до Москви ще у 2014 році, де створив потужну «кротоферму» для підривної діяльності проти України.

«Одним із основних завдань Шуфрича була підривна діяльність в інформаційній сфері. Він систематично поширював наративи Кремля про те, що українська держава нібито штучне утворення, що в України та Росії єдина історія і що українці та росіяни – нібито «один народ». Таким чином Шуфрич намагався розвинути проросійські настрої в українському суспільстві», – йшлося у повідомленні спецслужби.

Тоді ж під час обшуків у нардепа силовики знайшли колекції радянських нагород та кітелі збройних сил Росії.

У лютому 2024 року правоохоронці «нагородили» Шуфрича новою підозрою за фінансування Росгвардії у Криму. Лише за три місяці 2016 року підконтрольна нардепу компанія заплатила воєнізованій охороні окупантів пів мільйона російських рублів. Гроші пішли за охорону недобудованого профілакторію площею понад 4,5 тис. кв. у селищі Сімеїз, який межує з дачею Медведчука.

Після цього підозру за аналогічними подіями у Криму одержав й експомічник Шуфрича В’ячеслав Черепня. Він близько року перебував у СІЗО, а потім у лютому 2025 року суд переглянув міру запобіжного заходу і призначив домашній арешт.

15 вересня 2023 року одіозний політик заїхав до слідчого ізолятора СБУ, де й залишається донині.