Нова стратегія нацбезпеки Штатів як шанс для нової Європи

Погляньмо, чи не є це тлумачення, що претендує на винятковість, тенденційним. Адже Штати критикують Німеччину за лицемірство, а саме економічні санкції проти РФ і одночасне будівництво виробничих потужностей у Китаї з використанням його дешевого газу. Крім того, Стратегія робить ставку на розвиток країн Центральної, Східної, Південної Європи, які ми включаємо в ареал "Інтермаріуму" і які з моменту анексії Криму РФ так само викривали антиросійське лицемірство з боку негласних лідерів ЄС та мали аналогічні "ідеологічні" претензії до його міграційної політики. У зв'язку з чим, як ніби Росія має монополію на консервативну політику, регулярно й отримували штамп "проросійських", що має сенс суто у випадку Орбана і Фіцо, але не Польщі, Балтії, Румунії.

Як координаторка ГО "Група сприяння розбудові Інтермаріуму" і нині також амбасадорка МФО "Інтермаріум" ВР України, ініціювання якого народним депутатом, нині сержантом "Айдару" Святославом Юрашом вітав засновник цієї громадської організації, бригадний генерал, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький, я розглядаю цей документ як заклик до співпраці тим українським силам, що поділяють елементи цієї політики і готові спиратися на них для збільшення допомоги Штатів у нашій війні з РФ. Вважаю, що попередні, та й нинішні політичні еліти не достатньо використовують цей шанс і потребують громадського сприяння на межі з оборонним, зокрема, військово-цивільним співробітництвом.

Саме країни Інтермаріуму покликані сформувати нову систему безпеки Європи, яка й "стабілізує" відносини Заходу з РФ, нейтралізувавши російську загрозу своєю міццю. Більше того, як свідчать програмні документи ГО "Група сприяння розбудові Інтермаріуму" та численні виступи її учасників на міжнародних заходах, цей розвиток подій ми передбачили ще під час першої каденції Дональда Трампа, враховуючи обраний ним курс на відносний ізоляціонізм Америки, а також його підтримку енергетичної альтернативи Ініціативи Тримор'я на її саміті у Варшаві ще в 2018 р.: https://intermarium-support.com/programa. Можна тільки шкодувати, що Західна Європа з великим запізненням відмовилася від російського газу, зокрема, Північного Потоку-2, а повноцінні зміни в оборонній стратегії не зробила й досі.

У своєму виступі біля Посольства Польщі з нагоди 81-их роковин Катинського Розстрілу і 11-х роковин катастрофи у Смоленську в 2021 р. я підкреслила оманливість виразів співчуття і заспокійливих заяв Кремля, а також недієвість Нормандського формату щодо врегулювання ситуації на Донбасі тоді, коли ми спостерігаємо "безпрецедентну концентрацію російських військ на кордоні з Україною, а в окупованому Криму продовжують затримувати і присуджувати космічні терміни ув’язнення українським громадянам".

Крім того, відзначивши ескалацію політичних репресій у Білорусі, вже під її Посольством у Києві ми закликали до зміни Мінського формату, зокрема, шляхом перенесення перемовин у Польщу за пропозицією екс-президента України Леоніда Кравчука.

Також висловивши вдячність віце-спікеру польського парламенту Малгожаті Гошевській за підготовлені нею звіти про російські військові злочини на Донбасі для Кримінального суду в Гаазі, ми попередили світ про те, що збройна агресія РФ, яка все більше втягує РБ в свою орбіту, не за горами. І саме до цього мають готуватися країни Заходу замість кенселінгу науковців на зразок мене за співпрацю з "екстремістським" Азовським рухом.

Отже, важко не помітити спільність програмних положень "Групи сприяння розбудові Інтермаріуму" та низки тез нової стратегії нацбезпеки США. Потрібні політична воля і дипломатична робота для того, щоб цю спільність усвідомили і члени адміністрації Дональда Трампа, запропонувавши справді дієвий "мирний план" єдиному союзнику, здатному гарантувати безпеку Європи - Україні.