Протести в Ірані: найбільші за майже 50 років — чи прискорить Трамп падіння режиму аятол

Антиурядові протести в Ірані тривають вже третій тиждень поспіль. Люди вийшли на вулиці 28 грудня через стрімке падіння курсу національної валюти — іранського ріала — та погіршення економічного становища. Перші страйки розпочалися в Тегерані на Великому базарі та біля основних торгових центрів, швидко поширившись по всій країні. За даними американської Human Rights Activists News Agency, кількість загиблих протестувальників наближається до 600 осіб. Майже 11 тис. людей заарештовані.

Від 8 січня іранський режим, очолюваний аятолою Хаменеї, заблокував інтернет і мобільний звʼязок. Вʼїзд іноземних журналістів до країни заборонений. Звинувачуючи в заворушеннях зокрема США та Ізраїль, президент Масуд Пезешкіан обіцяє вислухати вимоги протестувальників. Проте люди, які вийшли на вулиці, вимагаючи покращення економічного становища, вже скандують антиурядові гасла й вимагають зміни режиму.

Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф заявив, що Ізраїль, військові бази та комерційні обʼєкти США в регіоні стануть «легітимними цілями» в разі американських ударів по країні. Дональд Трамп відповів, що «Америка завдасть ударів на рівні, якого вони ще ніколи не зазнавали». Хоча раніше президент США заявляв, що лідери Ірану телефонували йому з проханням про переговори. Як повідомляє Reuters, у вівторок, 13 січня, Трамп має зустрітися зі своїми радниками для обговорення подальших дій США щодо Ірану.

Чи можуть ці протести, які називають найбільшими з часів Ісламської революції 1979 року, призвести до падіння клерикального режиму аятол, та як США можуть це прискорити? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Режим аятол знову хитається: чому люди вийшли на вулиці

Експерти вже назвали іранські протести, які тривають третій тиждень поспіль, ледь не найбільшими за останні майже 50 років від часів Ісламської революції, коли монархію шаха Мохаммеда Реза Пахлаві було повалено й до влади прийшов теократичний режим аятол. За них Іран перетворився на терористичну диктатуру. Ісламська Республіка давно підтримує ХАМАС і Хезболлу, здійснюючи атаки проти Ізраїлю. У 2020 році Іран збив Boeing українських авіаліній, а після початку повномасштабного російського вторгнення надав Росії «шахеди» й технології для їхнього виробництва.

Це не перші масштабні протести в Ірані від часів Ісламської революції. У 2022 році країною прокотилися акції після смерті через катування під вартою 22-річної Махси Аміні. Її затримала поліція моралі за неналежне носіння хіджабу. Наступного дня після поховання дівчини люди вийшли на вулиці з гаслами «Жінка, життя, свобода» та «Смерть диктатора», маючи на увазі верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї. Протести тривали кілька місяців. За інформацією правозахисників, загинуло понад 500 людей, яким силовики режиму (Корпус вартових Ісламської революції — КВІР) стріляли прямо в обличчя. Щонайменше четверо осіб було страчено. Режим аятол обіцяв переглянути закон про носіння хіджабу, проте згодом повернув поліцію моралі на вулиці й оголосив про нову кампанію, спрямовану на примус носіння хіджабу.

Сьогоднішні протести в Ірані, як і наприклад акції у 2017-2019 роках, почалися через чергове економічне падіння. За рік долар по відношенню до ріала подорожчав на приблизно 80%. Від часів Ісламської революції країна перебуває під жорсткими західними санкціями. Понад 40% іранців живуть за межею бідності. Близько 60% працездатного населення країни є економічно неактивними. Першими наприкінці грудня почали протестувати базарні торговці в Тегерані. Як пише Reuters, саме вони були фінансовою основою Ісламської революції і по суті привели до влади аятол.

Вбивства протестувальників: чого очікувати далі

Зараз акції переросли в ширший політичний протест проти режиму. Люди на вулицях демонстративно спалюють зображення аятоли Хаменеї. У соцмережах завірусилося відео дівчини, яка підпалює цигарку від палаючого фото Хаменеї. Нею виявилася 23-річна Меліка Барахімі, яка емігрувала з Ірану до Канади в березні 2025 року через її засудження до увʼязнення за участь у антивладних протестах. Її сімʼя досі залишається в Ірані.

CNN повідомляє, що навіть попри заблокований інтернет і мобільний звʼязок протягом минулих вихідних в соцмережах поширилися відео (переважно через Starlink), як іранці шукали своїх загиблих родичів і знайомих серед десятків тіл, загорнутих у чорні мішки в імпровізованому морзі судово-медичного центру Кахрізак на південь від Тегерана. Вбивствами й насильницькими методами режим аятол намагається придушити протести, які не мають явного лідера.

Іранські журналісти в екзилі стверджують, що акції очолює спадкоємний принц Ірану Реза Пехлеві — син останнього шаха Мохаммеда Рези Пехлеві. Проте його не підтримують інші опозиційні іранські групи. До того ж, експерти наголошують, що немає жодних ознак розколу в шиїтському духовному керівництві, військових чи силах безпеки. Режим аятол покладається на КВІР та його воєнізовані формування, які контролюють не лише продаж іранської нафти. Й поки що розколу саме в Корпусі вартових Ісламської революції немає.

Погрози Трампа: чи вдарять США по Ірану

У понеділок, 12 січня, речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Дональд Трамп розглядає будь-які дії проти Ірану, зокрема й авіаудари, через насильницьке придушення протестів. Того ж дня американський президент оголосив про запровадження 25% ввізних мит щодо експорту з країн, які торгують з Іраном. Серед найбільших торговельних партнерів Ісламської Республіки — Китай, Індія, Туреччина, ОАЕ та Ірак.

Також у понеділок Держдеп США рекомендував американцям, які перебувають в Ірані, негайно залишити країну. Кілька днів тому Трамп заявляв, що Іран сам запропонував США провести переговори щодо своєї ядерної програми. На зустрічі з іноземними послами в Тегерані міністр закордонних справ Аббас Арагчі також дав зрозуміти, що Іран готовий до переговорів зі США, однак також готовий і до можливого військового конфлікту.

Деякі експерти припускають, що позиції режиму аятол, які спираються на КВІР, похитнулися саме після 12-денної війни США та Ізраїлю проти Ірану влітку 2025 року, коли американці завдали масованих високоточних ударів по ядерним обʼєктам Тегерана. Важко спрогнозувати, чи вдадуться США до ударів по військовим іранським обʼєктам зараз через жорстоке придушення протестів. Днями, за повідомленнями західної преси, держсекретар США Марко Рубіо обговорював із премʼєром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу можливе втручання Америки.

Після військової операції США у Венесуелі, коли американські військові захопили нелегітимного президента країни Ніколаса Мадуро та його дружину, за словами аналітиків, від адміністрації Трампа можна очікувати будь-яких дій. Американський президент вже говорив, що іранський режим близький до перетину червоної лінії. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 13 січня, першим із західних лідерів передбачив падіння режиму аятол, який, за його словами, доживає останні дні.