Що змусить Путіна піти на поступки: в ISW проаналізували вплив війни на економіку Росії

Російський народ дедалі більше відчуває наслідки того, що Кремль продовжує надавати пріоритет російській оборонно-промисловій базі (ОПБ).

Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики звернули увагу на слова першого віцепрем’єр-міністра Росії Дениса Мантурова, який на зустрічі із главою Кремля Володимиром Путіним 12 січня наголосив на зростанні промислового розвитку РФ у 2025 році, насамперед у рамках російської ОПБ.

Він заявив, що інвестиції у виробничий сектор зросли на 23%, або приблизно на 5 трильйонів рублів (приблизно 64 мільярди доларів) за перші дев’ять місяців минулого року. За його словами, виробничі галузі зростали із темпом близько 3% наприкінці 2025 року, незважаючи на нещодавнє охолодження російської економіки.

Мантуров також повідомив, що Фонд розвитку промисловості російського уряду, який надає російським виробникам кредити під низькі відсотки, є основним рушієм зростання у виробничому секторі. Він прозвітував, що російська ОПБ забезпечує роботою 3,8 мільйона осіб, тоді як за останні три роки кількість працівників збільшилась на 800 тисяч осіб.

У зведенні Інституту йдеться, що уряд РФ намагається знайти фінансування для своєї ОПБ в умовах жорстких західних санкцій та обмежень і ввів низку заходів для збільшення капіталу, доступного для ОПБ, зокрема через Фонд розвитку промисловості, позабюджетні субсидії та політику, що змушує банки надавати пільгові кредити підприємствам оборонної промисловості.

Крім цього, російський Центральний банк чотири рази знизив свою ключову процентну ставку у 2025 році, ймовірно, у рамках зусиль російського уряду із збільшення обсягу капіталу, доступного для російських виробників ОПБ, а також зниження вартості запозичень для виробників ОПБ, зазначають в ISW.

Пріоритетність, надана Путіним російській ОПБ, дорого обходиться російському народу, так як російські банки перекладають тиск з боку російської ОПБ на споживачів, йдеться у звіті Інституту.

«Дефіцит робочої сили у Росії та конкуренція між оборонним та цивільним секторами в країні призвели до підвищення середньої заробітної плати в усіх галузях російської промисловості, що сприяє інфляції та спричиняє стрибки цін», – зауважили експерти.

Вони додали, що кілька великих російських цивільних виробників запровадили чотириденний робочий тиждень і оголосили про скорочення робочих місць у другій половині 2025 року через падіння попиту.

На додачу до цього, російські цивільні особи мають труднощі із придбанням житла, оскільки у січні цього року вартість більшості комерційного житла у Росії оцінювалась на рівні 20% або вище.

У листопаді 2025 року Путінтакож підписав закон про підвищення податку на додану вартість (ПДВ) – федерального податку, що стягується із більшості російських товарів і послуг на внутрішньому ринку, із 20 до 22%. Цим він поклав більшу частину тягаря дороговартісної війни в Україні на російський народ, йдеться у звіті.

«ISW продовжує вважати, що посилення економічного тиску Заходу на Росію, а також допомога Україні у підтримці і навіть посиленні тиску на полі бою, залишаються критично важливими для зміни розрахунків Путіна і для того, щоб змусити його зіткнутися із більш серйозними компромісами між продовженням переслідування своїх максималістських військових цілей та жертвуванням якістю життя російського народу», – наголосили аналітики.

Як повідомляв Укрінформ, російська економіка вперше за роки повномасштабної війни проти України офіційно визнана Кремлем як така, що втратила динаміку та увійшла в режим стагнації.