Чому Гренландія має одні з найбагатших запасів корисних ресурсів

Гренландія, найбільший острів на планеті, зосереджує одні з найпотужніших у світі запасів природних ресурсів. Йдеться не лише про нафту й газ, а й про критично важливі матеріали – літій і рідкісноземельні елементи, без яких неможливі сучасні зелені технології. Частина таких родовищ, зокрема три великі поклади рідкісноземельних елементів, розташовані глибоко під льодовиковим покривом і можуть бути одними з найбільших у світі за обсягами. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на The Conversation.

Як геологія зробила Гренландію надзвичайно багатою?

Масштаби потенційних ресурсів уже багато років привертають увагу дослідників із Данії та США. За оцінками Геологічної служби США, у північно-східній частині Гренландії на суходолі, включно з територіями під льодом, може міститися близько 31 мільярда барелів нафтового еквівалента. Це співмірно з усіма підтвердженими запасами сирої нафти у США.

Водночас безльодова частина Гренландії, площа якої майже вдвічі більша за Велику Британію, становить менш як п'яту частину загальної території острова. Це означає, що величезні обсяги ресурсів можуть залишатися невивченими під кілометрами льоду.

Причина такої концентрації багатств криється в надзвичайно різноманітній геологічній історії Гренландії, яка охоплює близько 4 мільярдів років. Тут збереглися одні з найдавніших порід на Землі, трапляються масивні брили самородного заліза, а також виявлено кімберлітові трубки з алмазами, знайдені ще у 1970-х роках. Їх досі не розробляють переважно через складну логістику.

Як пише Center for Strategic and International Studies (CSIS), з геологічної точки зору Гренландія унікальна тим, що тут відбулися всі три ключові процеси формування природних ресурсів – горотворення, рифтинг і вулканізм. Тривалі періоди горотворення призводили до руйнування земної кори, що створювало умови для накопичення золота, рубінів і графіту в тріщинах і розломах. Графіт, важливий компонент для літій-іонних батарей, у Гренландії вважається малодослідженим у порівнянні з провідними виробниками на кшталт Китаю та Південної Кореї.

Найбільша частка ресурсів пов'язана з епохами рифтингу. Найпізніша з них – формування Атлантичного океану понад 200 мільйонів років тому. Наземні осадові басейни, зокрема басейн Джеймсон-Ленд, за потенціалом нафтових і газових запасів порівнюють із континентальним шельфом Норвегії. Висока вартість робіт досі стримує їх активну розробку, хоча дослідження вказують і на значний нафтовий потенціал навколо офшорної частини острова.

Окрім вуглеводнів, у цих басейнах присутні свинець, мідь, залізо та цинк. Їх видобували локально ще з 1780 року, але в обмежених масштабах.

Важливу роль відіграла і вулканічна активність. Хоча Гренландія не така вулканічна, як Ісландія, низка рідкісноземельних елементів, зокрема ніобій, тантал і ітербій, пов'язані саме з магматичними породами. Особливе значення мають потенційні підльодові запаси диспрозію та неодиму. За прогнозами, їх може вистачити більш ніж на чверть майбутнього світового попиту – загалом майже 40 мільйонів тонн.

Ці елементи вважаються одними з найцінніших і водночас найважчих для видобутку. Вони необхідні для вітрової енергетики, електродвигунів екологічного транспорту та магнітів, що працюють за високих температур, зокрема в ядерних реакторах. Розробка відомих родовищ, як-от Кванеф'єльд на півдні Гренландії, або відкриття нових у центральній частині острова, здатна суттєво вплинути на світовий ринок рідкісноземельних елементів.

Активна розробка ресурсів може підтримати енергетичний перехід, але водночас загрожує посиленням кліматичних наслідків, руйнуванням унікальних ландшафтів і підвищенням рівня моря, що небезпечно для прибережних поселень. Наразі всі видобувні проєкти в Гренландії жорстко регулюються законодавством, сформованим ще у 1970-х роках. Однак інтерес США та зростаючий попит на ресурси можуть посилити тиск на владу з вимогою послаблення цих правил.