Карпатська земельна оборудка. Льовочкін і Каськів таки взяли своє

8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів продало 460 га землі та верхню і нижню станцію гірськолижного витягу на полонині Боржава за 89,5 млн грн. Їх придбали Ігор Власюк та Андрій Вінграновський, яких пов’язують з Сергієм Льовочкіним та Владиславом Каськівим. 

Три земельні ділянки реалізували через «голландський аукціон». Він починається зі стартової ціни, яка поступово знижується, поки хтось перший не погодиться придбати актив за поточною ціною, а вже після цього інші учасники можуть запропонувати вищу ціну у форматі закритих пропозицій. Такий підхід використовується тоді, коли перші класичні торги «на підвищення» ціни не спрацювали.

Передісторія активів

Ці землі та нерухомість – частина справи про заволодіння коштами Держінвестпроєкту. Ідеться про розкрадання у 2012-2014 роках понад 259 млн грн Держінвестпроєкту, який тоді очолював Владислав Каськів. 

Коштами заволоділи приватні фірми, які нібито мали реалізувати два проєкти: встановити автомати з питною водою в найбільших містах України (проєкт «Якісна вода») та підготувати інфраструктуру для потенційної зимової Олімпіади в Україні (проєкт «Олімпійська надія-2022»). Натомість гроші вивели в офшор, частково відмили та «реінвестували», зокрема, у ті самі земельні ділянки, що нині спричинили скандал.

Згідно з угодою про визнання винуватості, затвердженою вироком ВАКС у липні 2024 року, фігуранти відшкодували державі 259 млн грн збитків, а землі передали АРМА для реалізації. Вже 17 травня 2024 року фахівці Агентства провели їх огляд та анонсували продаж на майданчиках «Прозоро.Продажі».

Три питання до процесу

Реалізація АРМА особливо цінної категорії активів справедливо викликала обурення у суспільства – і в питанні ціни, і щодо покупців. Однак цей приклад знову порушує важливі питання, розв’язання яких допоможе не допустити повторення таких ситуацій у майбутньому. 

1. Чи забезпечено належну оцінку майна та тривалість реалізації активів?

АРМА тричі відбирало компанії, які будуть проводити торги, також тричі проводилась оцінка земельних ділянок. У реєстрі арештованих активів по одній із земельних ділянок вказано, що ТОВ «Полонекс» мало організовувати торги з листопада 2024 року, однак перші та повторні торги були неуспішними. Як і в ПП «Тендер Онлайн», яке з червня 2025 року намагалося продати ці ділянки. Сумнівний успіх прийшов лише до ТОВ «Укрінвестенергоконсалт», яке, зрештою, і продало актив. 

Водночас кожного разу при оновленні оцінка майна зменшувалася. Так, початкова сукупна оцінка земельних ділянок сягала більш як 1,067 млрд грн, а вже у липні 2025 року актив виставили для реалізації за ціною 827,4 млн грн. Як пояснило АРМА у відповідь на запит, остання оцінка цих активів виконувалась ТОВ «СВМ Бізнес Груп» на замовлення організатора торгів ТОВ «Укрінвестенергоконсалт» і станом на 26 вересня 2025 склала 347,9 млн грн без ПДВ.

Таким чином, виникає питання про причини драматичного зниження оцінки активів, а також чи враховувався досвід невдалого попереднього продажу активів у наступних торгах.

Ідеться передусім про поділ земельних ділянок на лоти, адже всі ітерації торгів активи продавались трьома лотами: 

• 245 земельних ділянок;
• 208 земельних ділянок, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою і верхня станція гірськолижного витягу;
• 41 земельна ділянка.

АРМА у відповідь на запит пояснила, що формування лотів відбувалося на підставі листа Спеціальної антикорупційної прокуратури від 25 липня 2024 року. А запропоновані лоти структурували таким чином, щоб, враховуючи суміжність земель та їх розмір, забезпечити максимальну комерційну привабливість кожного лоту та мінімальні строки для отримання коштів від реалізації.

Проте кількість невдалих торгів показує, що зацікавленість покупців все одно була недостатньою. І незалежно від запитів і пропозицій інших учасників процесу саме АРМА несе відповідальність за поділ активу на лоти.

2. Чи вжито заходів запобігання продажу активів пов'язаним особам?

У медіа згадують про те, що вилучені в справі Каськіва землі, скуплені за вкрадені в держави гроші, знову повернулись тим же людям.

Зазначимо, що питання про заборону попереднім власникам злочинних активів «викуповувати» їх у держави після конфіскації вирішують по-різному. У новому посібнику FATF з повернення активів, отриманих злочинним шляхом, вказано, що дозвіл злочинцям повертати свої активи через аукціони, навіть за ринковою ціною, може підірвати цілі конфіскації, такі як стримування злочинності, та зашкодити репутації державних органів. Деякі держави роблять відповідну перевірку покупців. 

Більш прямо це зазначено в пункті 40 Преамбули до Директиви ЄС 2024/1260 від 24 квітня 2024 року, яка передбачає, що держава має вживати заходів щодо недопущення повернення активів у власність засуджених або пов'язаних із ними осіб.

У вироку ВАКС, яким затверджено угоду в справі, де фігурують ці земельні ділянки, вказано: у кримінальному провадженні відсутні відомості про те, що засновники та/або директори компаній, які володіють земельними ділянками (тобто ТОВ «Боржава девелопмент», ТОВ «Боржава інвест», ТОВ «Боржава ленд», ТОВ «Думка», ТОВ «Таурус інвест», ТОВ «Таурус проперті», ТОВ «Таурус ленд») знали про набуття цих земель злочинним шляхом. Однак саме обвинувачені у справі забезпечили згоду цих компаній на те, щоб кошти від продажу АРМА цих земель перерахували на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Загалом, за даними Youcontrol, покупець земельних ділянок Ігор Власюк є співзасновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевими бенефіціарами якого є Андрій Вінграновський (покупець двох інших лотів) та Рената Гусейнова. При цьому навіть із таких публічних даних видно, що ТОВ «Боржава Есет» має звʼязки і з компаніями, що є формальними власниками земель – ТОВ «Боржава девелопмент», ТОВ «Боржава інвест», ТОВ «Боржава ленд», ТОВ «Думка», ТОВ «Таурус інвест», ТОВ «Таурус проперті», ТОВ «Таурус ленд».

Важливо підкреслити, що норми про заборону повʼязаних із власником чи підозрюваним або обвинуваченим осіб управляти активами є в оновленому законі про АРМА. Зараз Агентство напрацьовує підзаконні акти для імплементації нового закону, зокрема і цих пунктів. Тому в них потрібно чітко визначити таку ж заборону і для випадків реалізації активів – щоб майно з недбалості чи недогляду не повернулося колишнім власникам.

3. Чи забезпечено відповідальне поводження з об'єктами екологічної цінності?

Полонина Боржава має особливу екологічну та рекреаційну цінність. Попри це, у липні 2025 року АРМА вказувало, що земельні ділянки на цій місцевості мають потенціал для розвитку, а саме – цільове призначення цих земель дозволяє їх використовувати для туристичної, рекреаційної та житлової забудови.

При цьому в розслідуванні Bihus.Info йшлось про те, що Сергій Льовочкін планує побудувати на цій території  гірськолижний курорт «Боржава». У складі проданих активів також верхня та нижня станції гірськолижного витягу.

Тому постає запитання про те, чи передбачені механізми для забезпечення екологічно відповідального використання таких об'єктів після їх продажу?

Що далі?

За оприлюдненою очільницею антикоркомітету Верховної Ради інформацією, результат цих торгів АРМА ще може скасувати.

Необхідно розуміти, що ключові рішення щодо цієї реалізації прийняті ще у травні-червні 2024 року – до реформи АРМА і зміни керівництва органу. Однак тепер, коли правила змінилися, приклад із «поверненням» активів близьким до Каськіва і Льовочкіна людям стає болючим подразником для суспільства. 

Тому й Агентству, і нормотворцям необхідно детально вивчити цей кейс і використати його, щоб надалі вдосконалити процеси реалізації арештованих активів та напрацювати рішення, які унеможливлять повторення подібних ситуацій.

Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine