Вигідні кредити та депозити у 2026 році: чого чекати українцям

Як розвиватиметься кредитування у 2026 році?

Деталі 24 Каналурозповів банкір Сергій Мамедов. Динаміку кредитного ринку й надалі визначатимуть розвиток державних програм, конкуренція між банками, попит бізнесу на доступні ресурси та монетарна політика НБУ.

Експерт зазначив, що подальше зниження кредитних ставок можливе за умови збереження макроекономічної стабільності та відповідних рішень НБУ щодо монетарної політики, зокрема облікової ставки.

Окрім того, на динаміку також впливатимуть темпи відновлення економіки й регулярність надходження макрофінансової допомоги від партнерів, необхідної для збалансування державного бюджету.

Цікаво! За даними НБУ, за результатами 2025 року загальний обсяг банківського кредитування зріс у середньому на 15 – 18% у порівнянні з 2024 роком, а надані бізнесу кредити збільшилися більш ніж на 20%. Водночас близько 45% усіх виданих позик припадає на державні кредитні програми, тоді як решта обсягу сформована комерційними банківськими кредитами.

• Розвиток державних програм кредитування

У проєкті держбюджету на 2026 рік передбачено рекордні обсяги фінансування для підтримки бізнесу та розвитку іпотечної програми "єОселя". Зокрема, 18 мільярдів гривень планують спрямувати на програму "Доступні кредити 5 – 7 – 9%", ще 7,4 мільярда гривень — на інновації та оборонні технології в межах платформи Brave1.

На думку фахівця, це свідчить про намір держави й надалі використовувати пільгове фінансування як інструмент відновлення економіки.

Ба більше, загальний обсяг публічних інвестицій у 2026 році, включно з пільговими кредитами та грантами, оцінюють у 111,5 мільярдів гривень, із яких 63,5 мільярда гривень – спецфонд. Це істотно перевищує показник 2025 року.

• Посилення конкуренції за позичальника

У 2025 році на тлі посилення конкуренції між банками та активного розвитку партнерських кредитних програм середня вартість позик для малого і середнього бізнесу вже почала знижуватися.

За словами банкіра, якщо торік ставки для МСБ становили в середньому 18 – 21% річних, то нині вони перебувають у межах 15 – 18%, а в наступному році можуть навіть опуститися до 14 – 16,5% річних.

Помітне здешевлення кредитів частково пояснюється відносно невеликими сумами позик (орієнтовно 1 – 3 мільйони гривень на 3 – 5 років) і наголосив, що для формування якісного кредитного портфеля банки мають поєднувати надійного партнера, помірний обсяг фінансування під чітку мету та професійний супровід позичальника й партнера.

• Кредитні програми для ветеранів

У 2025 році низка українських банків запровадила спеціальні кредитні програми для підтримки ветеранського бізнесу, які, зокрема, поєднуються з державною програмою "Доступні кредити 5 – 7 – 9%".

За словами фахівця, банки не обмежуються фінансуванням у межах держпрограми, а також додатково компенсують частину відсоткової ставки.

Підприємці, компанії, власники або керівники яких служили або служать у лавах Сил оборони, мають змогу отримати від банків додаткову компенсацію в розмірі 1 – 2 відсоткових пункти,
– підкреслив експерт.

• "Кредитні хаби"

За прогнозом Мамедова, у 2026 – 2027 роках до двох третин українських банків можуть працювати у форматі "кредитних хабів", пропонуючи клієнтам різні варіанти фінансування – за державними чи партнерськими програмами, або комплексні рішення, що поєднують обидва види.

Він пояснив, що такий підхід зумовлений сталим попитом бізнесу на доступні кредити, тому банки активніше комбінують державні програми, ініціативи місцевої влади з компенсації відсотків та партнерські проєкти.

• Розвиток партнерських програм

Окремою конкурентною перевагою банків стає розвиток партнерських програм із виробниками та постачальниками техніки, обладнання й транспорту.

Це модель win-win: бізнес отримує вигідні умови, постачальники – надійного фінансового партнера, а банки – якісний портфель,
– пояснив банкір.

У межах таких партнерських програм банки можуть пропонувати позичальникам кредити на 1 – 2 відсоткових пункти нижче за середньоринковий рівень.

Отже, у 2026 році, навіть попри війну, кредитний ринок, ймовірно, рухатиметься у бік більш доступного та гнучкого фінансування: поєднання державних програм, партнерських рішень і посилення конкуренції між банками створює передумови для поступового зниження ставок та формування якісного кредитного портфеля.

Який депозитний сценарій на 2026 рік?

За прогнозом НБУ річна інфляція може сповільнитися до 6,6%, що створює передумови для посилення ролі гривневих депозитів – як засобу збереження й примноження коштів населення.

За словами Мамедова, за умови поточних економічних тенденцій послаблення інфляційного тиску може сприяти обережному зниженню облікової ставки НБУ з 15,5% до 14 – 14,5%.

Ймовірно, зміни торкнуться й інших монетарних інструментів: зокрема ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами може зменшитися з 19% до 17,5 – 18%. У такому разі у 2026 році середні ставки за гривневими вкладами, залежно від строку розміщення коштів, можуть знизитися приблизно на 1 відсотковий пункт до 13– 13,5% річних.

Такі зміни поступово коригуватимуть тренди в депозитному сегменті: ставки за гривневими вкладами, ймовірно, дещо знизяться. Але для вкладників арифметика проста: дохідність депозиту має перекривати інфляцію та податкове навантаження,
– зауважив експерт.

За умови інфляції на рівні 9,7 – 10% і з урахуванням оподаткування відсоткових доходів (23%) ставки за гривневими вкладами мають стартувати орієнтовно з 13% річних. Водночас, з огляду на практику попередніх років, вкладники, ймовірно, шукатимуть депозити зі ставками на 1 – 2 відсоткових пункти вищими.

Можна сказати, що у 2026 році в разі зниження облікової ставки та інших монетарних інструментів на 1 – 1,5 відсоткового пункту, банки зможуть запропонувати новим вкладникам дохідність на рівні 14 – 15% річних,
– додав банкір.

На депозитні настрої у 2026 році впливатиме й ситуація на валютному ринку: у держбюджеті середньозважений курс долара закладено на рівні 45,7 гривні, а очікувані коливання протягом року прогнозуються в межах 43 – 45 гривень за долар. Така відносна курсова стабільність знижує девальваційні очікування і підтримує інтерес вкладників до гривневих депозитів.

Ключовим чинником розвитку депозитного ринку Мамедов назвав довіру до національної валюти, яку банки посилюють через прогнозовані умови, зрозумілі продукти та привабливу дохідність.