Володимир Фесенко: «Справа Тимошенко» – це політичний вибух, який можна порівняти з "Міндічгейтом"

Юлія Тимошенко повторює долю літературного персонажа - зіц-голови Фунта, який казав, що він "все життя сидить за других". Лідер «Батьківщини» «сиділа», точніше, судилася при Леонідові Кучмі, при Віктору Януковичу - і ось тепер проти неї порушено справу і при Володимиру Зеленському. Тимошенко потрапила в рідне для неї середовище, і своє звичне амплуа «невинної жертви» може використати по максимуму для своєї користі. Хоча побічною дією може стати чергова парламентська криза. Про подробиці нового політскандалу Коротко про розповів голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Вигідний та спокусливий об'єкт для НАБУ

- Ким і навіщо це робиться зараз, для яких цілей?

- Є популярна версія, що вся справа не в Юлії Тимошенко, а в тому, що треба поставити під зовнішній контроль Верховну Раду, щоб Україна була погідливішою на мирних переговорах. Але я скептично ставлюся до цього припущення, бо НАБУ своїми розслідуваннями, які вже йдуть, і не лише щодо Тимошенко, більше руйнує та дестабілізує ситуацію в парламенті. Оце відбувається, а контролю я не бачу, як не бачу, через кого вони можуть контролювати Верховну Раду.

Я більше схиляюся до менш конспірологічної версії, що Юлія Володимирівна є дуже вигідним і спокусливим об'єктом для НАБУ. Подивіться: наприкінці року висунули підозри п'ятьом депутатам із «Слуг народу» за схожими звинуваченнями – скуповування/продаж голосів для голосування в парламенті. Але імена маловідомі, і для громадськості вони нічого не значать. Тож і резонанс був обмежений.

Натомість зараз просто поява інформації про звинувачення Юлії Тимошенко – це політичний вибух, який за резонансом можна порівняти з "Міндічгейтом". А для НАБУ важливим і вигідним є саме такий величезний інформаційно-політичний резонанс. Їх це влаштовує, бо це нагадує про їхню роботу, посилює їхній політичний вплив. Взагалі я маю таку велику підозру, що глава НАБУ пан Кривоніс і глава САП Клименко мають особисті політичні амбіції. Немає досвіду, діють вони дуже часто незграбно, але медійно створюють великий резонанс.

До речі, думаю, що Тимошенко зараз активно створюватиме таку широку, неформальну коаліцію проти НАБУ. І знайдеться чимало людей, які можуть під цю коаліцію підлаштовуватись. І якщо у липні минулого року "антинабушні" ініціативи з боку президента не пройшли, то через деякий час такі ініціативи з'являться в парламенті.

Тож посадити Юлію Тимошенко просто так навряд чи вдасться. Вона має величезний досвід, вона вже проходила через такі випробування, причому з більш серйозними і сильнішими противниками. Вона зараз уже розпочинає зустрічну інформаційно-політичну війну. Тож у нас відкривається новий внутрішньополітичний фронт. І це погано, на жаль.

Щодо звинувачень у купівлі голосів, то чого правду таїти - у нас давно є "тіньовий" фінансовий ринок у парламенті, ринок парламентських послуг, обміну послуг, зокрема у фінансовому еквіваленті. Він існує ще з часів Лазаренка. І це не є секретом. Пам'ятаєте, "регіонали" свого часу скаржилися на комуністів, що це маленька, але жадібна фракція.

– Дехто припускає, що тиск на Тимошенко – це спроба врятувати парламентську більшість, яка розвалюється після невдалого голосування за призначення Шмигаля та Федорова.

- Ні, не згоден. Навіщо на неї тиснути, з нею раніше чудово вирішували всі проблеми? І у провалі 13 січня призначень Шмигаля та Федорова проблема була не у Юлії Тимошенко. Чому провалилося голосування? Та тому що не проголосувало 30 депутатів із «Слуг народу» (т. зв. група Павлюка. – Ред.). Частина депутатів, наскільки мені відомо, просто поїхала з голосування. Але це провал керівництва фракції. І тут справа не в Тимошенко та не в «групі Павлюка». То справді був просто організаційний збій.

Цю версію я не поділяю. Є популярніша версія про зовнішній вплив. Таким чином на нас впливають, щоб ми потім підписали мирні угоди. Але ж парламент не веде переговори. Просто НАБУ грає свою гру та створює проблему у власній державі під час війни. Боротися з корупцією треба, але так, щоб не руйнувати державу зсередини, тут все-таки треба виявляти якусь відповідальність. Зараз Тимошенко те саме робить, вона блокуватиме роботу парламенту. У нас політичний егоїзм домінує над державними інтересами.

«Справа Тимошенко» спровокує локальну парламентську кризу

- Зараз можна говорити про системну кризу парламентської більшості?

- Поки що ні. Формально парламентська більшість існує. Голосування, рішення ухвалювалися неформальною коаліцією, частиною якої ситуативно була і «Батьківщина». Це приблизно 170-180 депутатів із «Слуг народу» та ще приблизно 80 депутатів з інших депутатських фракцій та груп, у тому числі з «Батьківщини». Це давало змогу ухвалювати бюджет, вирішувати кадрові питання тощо. І в перші роки війни загалом усе працювало без проблем. А зараз починаються збої.

І тепер під ударом НАБУ виявилася ситуативна парламентська більшість. І якщо вона не працюватиме, у нас виникне патова ситуація у парламенті. Це буде дуже погано.

- Як можна зберегти більшість і змусити її працювати?

– У створення нової коаліції я не вірю. Теоретично її можна створити, але вона буде дуже нестійкою. І це буде коаліція, даруйте, на соплях. Тож у нас у будь-якому разі працюватиме ситуативна більшість. Питання - в якому форматі та в якому стані вона буде. Але поки що ситуація в парламенті, на жаль, не найкраща. І зокрема через те, що сталося із Юлією Тимошенко. На жаль, події з нею провокують локальну парламентську кризу.

- А як їй можна запобігти?

- Ніяк. Це як пожежа, яку потрібно купірувати та загасити. А саме розслідування щодо Тимошенко триватиме багато місяців. НАБУ взагалі не має швидких завершень. А поки що парламент нагадуватиме хронічного хворого. Його будуть підтримувати, періодично приводити до тями, давати сильні ліки або струс якийсь. Але, на жаль, цей парламент уже не буде нормально працювати. Він приречений. І щойно закінчаться воєнні дії, треба насамперед проводити парламентські вибори. Бо з таким парламентом державна система нормально не працюватиме.

- Тимошенко проходить за тими ж звинуваченнями, що й деякі депутати зі «Слуг народу»: купівля/продаж голосів. Чи створює це загрозу легітимності законів, що ухвалюються?

- Немає жодної загрози легітимності затвердженим рішенням. Рішення на голосуванні ухвалене, і довести, що воно було ухвалене, наприклад, за гроші, неможливо. Це в суді не працюватиме. А щоб скасувати якийсь закон, для цього має бути судове рішення. У нас жодного такого прецеденту не було.

- Ці звинувачення загрожують Тимошенко чи вона як той «пам'ятник, який посадити неможливо»?

– Спробувати привезти її до СІЗО на день – це можливо. Потім заплатять заставу, і вона вийде. Але загалом це розслідування на багато місяців, а може бути, і не на один рік. НАБУ у нас працює так, що спочатку багато спалахів, багато медійної уваги, а ось справа до суду доходить дуже нешвидко. Та й у судах вона або розвалюється, або вироку доводиться чекати багато років. Тому якщо якийсь вирок у справі Юлії Тимошенко і з'явиться, то думаю, що вже буде інший президент, буде інша Верховна Рада, та й сама Юлія Володимирівна буде вже на пенсії.

НАБУ нікому непідконтрольне і грає у свою гру

- Тимошенко з її досвідом не проґавить можливості скористатися цим скандалом на свою користь. Як це вплине на її рейтинг?

– На її рейтинг це вплине негативно. Особливо якщо будуть якісь докази фінансових махінацій плюс спрацює і сам фактор розслідування. Для спонсорів вона стане токсичною, і це може призвести до завершення її політичної кар'єри.

- Ви весь час кажете про НАБУ, але хто за ним реально стоїть? Президент Зеленський чи, може, США, які вимагали створення такого органу?

– Президент Зеленський сам під ударом. НАБУ приходило до людей із його найближчого оточення. Будь-яка серйозна людина, яка знайома із ситуацією, скаже, що НАБУ зараз - такий самий виклик не лише для Юлії Тимошенко, а й для президента Зеленського. Є ж розслідування, які проводило НАБУ з найближчим оточенням президента.

– Тоді кому за фактом підпорядковується НАБУ? Чи справді нашим заокеанським партнерам?

- Та ні, це ще один міф. Звичайно ж, вони мають контакти з американцями, з європейцями, але підпорядкування як такого немає. Вони працюють самі на себе та створюють проблеми для всіх. Навіщо зараз американцям справа проти Тимошенко? Я не бачу жодних причин і підстав розпочинати кримінальну справу. Тому я вважаю, що це власна авантюрна гра голів НАБУ та САП - Кривоноса та Клименка.

- Як же тоді наше політичне середовище допустило появу неконтрольованого органу в країні?

- Тому що після 2014 року з'явилася найжорстокіша умова наших партнерів у боротьбі з корупцією. Був запит на боротьбу із корупцією. Наша корумпована політична еліта була здатна створити ворога з самої себе. А громадськість цього вимагала. І це була головна умова європейської інтеграції. Хочете жити без віз - тоді ви маєте створити НАБУ, САП. Хоча й сам Порошенко не був у захваті від цього, він змушений був погодитись на ту версію, яка просувалася і зсередини країни, і особливо нашими партнерами.

Тому я не вірю в цю версію, що вони працюють за вказівкою. Я не бачу гравців американської адміністрації, які курирували б антикорупційні органи в Україні. Трампа питання корупції взагалі не хвилює.

Повторюся: я схиляюся до того, що в умовах того бардака та хаосу, який, на жаль, склався в українській політиці, нинішні керівники НАБУ та САП розпочали свою власну гру, яка часто є деструктивною для країни.