Аспірин і “розрідження крові”: що важливо знати, перш ніж розпочинати профілактику

Хронічний стрес, недосипання, зневоднення – все це стало частиною повсякденного життя українців. На цьому тлі все частіше звучать поради "розріджувати кров", зокрема за допомогою аспірину.

Про те, у яких ситуаціях такі рекомендації мають сенс, які аналізи дійсно варто здавати і чому здоровий спосіб життя іноді працює ефективніше за таблетки - Коротко про розповів лікар-кардіолог Андрій Петрович Сисецький*.

Вода – щодня, аспірин – в умовах стресу

- Андрію Петровичу, періодично у розмовах спливає тема «розрідження крові». Наприклад, приймаючи аспірин. Звідки виникла ця ідея: кров потрібно "розріджувати", особливо ліками?
- У нормальному стані, за нормальної фізіології, кров не потребує жодного розрідження. Існує поняття гемодилюції (медична процедура дозованого розведення крові плазмозамінними рідинами для поліпшення її плинності), зменшення в'язкості та зниження навантаження на серце. - Ред.). Однак якщо людина веде здоровий спосіб життя – не має шкідливих звичок, достатньо рухається, нормально спить і не перебуває у хронічному стресі, – кров перебуває у збалансованому стані, і втручання не потрібне.

Проблеми виникають тоді, коли є постійні стресові навантаження, перевантаження, а також недостатнє споживання рідини. У таких умовах підвищується ризик тромбоемболічних ускладнень, зокрема тромбозів. Це особливо актуально для людей екстремальних професій. У таких випадках, при хронічному стресі, невелика доза аспірину може бути виправдана.

- Багато хто міркує так: "Я вже у віці, та й стрес у нас у всіх зараз хронічний, краще питиму аспірин про всяк випадок". Наскільки це виправдано?

- Якщо показники згортання крові в нормі, коагулограма без відхилень, відсутня серцево-судинна патологія, захворювання вен, тромбофлебіти або судинні хвороби нижніх кінцівок, то потреби у профілактичному прийомі аспірину немає.

Профілактично аспірин може розглядатися лише у ситуаціях вираженого чи тривалого стресу, особливо якщо вони виникають несподівано. У таких випадках допустимо одноразовий прийом невеликої дози.

– Тоді логічно перейти до питання дозування. Яка доза вважається безпечною та ефективною?

- За даними досліджень, оптимальна доза аспірину для антиагрегантного ефекту становить близько 150 мг. Це чверть стандартної пігулки по 500 мг.

Важливо розуміти, що дози нижче 150 мг та вище 500 мг можуть давати протилежний ефект – сприяти згущенню крові та тромбоутворенню. Саме тому аспірин не можна вважати невинним препаратом. Він вимагає обережності, особливо у людей з індивідуальною чутливістю, схильністю до кровоточивості, виразковою хворобою шлунка та іншими захворюваннями. Будь-яке втручання має бути обґрунтованим.

– Тобто перевищення дози може призвести до зворотного ефекту?

- Так. Оптимальним вважається діапазон близько 150 ± 50 мг. Дози вище 500 мг або нижче 100-150 мг можуть збільшувати в'язкість крові.

Що робити для профілактики в'язкості крові та які симптоми на неї вказують

- Які фактори, крім стресу, сприяють підвищенню в'язкості крові та ризику тромбозів?

- Це підвищена пітливість, серцево-судинні захворювання, надмірне фізичне навантаження при недостатньому поповненні рідини. Багато людей - і молоді, і похилого віку - перевантажують себе фізично чи інтелектуально, не підтримуючи водний баланс.

У нормі людина має одержувати близько 1,5-2 літри рідини на добу (включаючи воду, чай та інші напої). Якщо споживання знижується до 0,5-1 літра і натомість високої активності, ризик тромбозів зростає, хоча, зрозуміло, не в усіх, а у людей зі схильністю.

- Які симптоми можуть вказувати на проблеми із кровообігом чи венозний застій?

- Як правило, це неспецифічна симптоматика: підвищена стомлюваність, головний біль, набряклість, дрібні фібрилярні скорочення судин на руках та ногах. Чітких симптомів-провісників зазвичай немає.

Також можуть спостерігатись порушення сну, нічні кошмари, стани перезбудження. Все це супроводжується порушенням терморегуляції та підвищеною пітливістю, що також сприяє згущенню крові. У спеку або при відвідуванні лазні та сауни ризик посилюється внаслідок гіпертермії.

- Як перевірити в'язкість крові? Які аналізи слід здати?

- Основний аналіз – коагулограма. Найбільш інформативні показники - АЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час) та МНВ (міжнародне нормалізоване відношення).

Якщо можливості обмежені, можна визначити час згортання крові і протромбіновий індекс, але краще все ж таки розширена коагулограма.

Коли аспірин не є ефективним

- Повернемося до аспірину. Його часто називають доступним засобом профілактики тромбів. Наскільки він ефективний?

- Він може бути корисним у профілактиці, але при вираженому тромбоутворенні аспірин неефективний. У пацієнтів кардіологічного профілю – після інфаркту, при стентуванні, шунтуванні, артеріальній гіпертензії - він застосовується лише як частина комплексної терапії.

За наявності виразкової хвороби шлунка аспірин або призначається у мінімальних дозах, або зовсім протипоказаний.

До речі, при COVID-інфекції аспірин однозначно протипоказаний - у таких випадках краще парацетамол, а для корекції згортання використовуються інші препарати.

- У яких випадках аспірин протипоказаний?

- При виразковій хворобі, схильності до кровоточивості, індивідуальній непереносимості, а також при ДВЗ-синдромі, коли процеси згущення та розрідження крові чергуються. У таких ситуаціях будь-які антиагреганти вимагають особливої ​​обережності.

Окремо варто згадати гострі порушення мозкового кровообігу. При серцево-судинній патології аспірин показаний, а ось при транзиторних ішемічних атаках та інсультах його застосування потребує виваженого рішення, щоб не спровокувати крововилив.

- Багато хто зазначає, що аспірин допомагає при головному болю…

- Так, особливо при мігренозних болях функціонального характеру. Якщо, зрозуміло, немає проблем із артеріями шиї, із сонними артеріями, проблем із хребтом чи іншої органічної патології головного мозку. Розрідження крові знижує ризик "сладж-синдрому" та може полегшити стан. Але при болях іншої природи чи високої інтенсивності ефект буде обмеженим.

- З якого віку допустимий прийом аспірину?

- У мінімальних дозах – індивідуально, але загалом безпечніше орієнтуватися на вік після 12 років. До цього - тільки за суворими показаннями та в дуже малих дозах.

- Що б ви порадили людям, які замислюються про самостійне "розрідження крові"?

- Насамперед – обстежитися. Не приймати препарати наосліп. Виняток - екстремальні ситуації із зневодненням та тривалим стресом, де допустимо разовий прийом 150 мг. У більшості випадків спочатку потрібні аналізи.

Які ще є методи «розрідження»: від сучасних препаратів до вербової лози

- Які сучасні методи застосовуються для профілактики та лікування порушень згортання крові?

– Методів дуже багато. Починаючи з фармакологічних – це антиагреганти, дезагреганти, різні групи препаратів. Наприклад, клопідогрель (торгова назва Плавікс), тикагрелор (Брилінта 90), Курантіл, Атромбін, Карбокромен – їх існує велика кількість.

Є й народні засоби. Чесно кажучи, я не спостерігав від них вираженого ефекту, хоча суб'єктивно пацієнти почувалися стабільніше. Наприклад, використовували настій з вербової лози: навесні сушать кінчики гілок плакучої верби. Вони дійсно мають невелику антикоагулянтну активність, але вона мінімальна. Це підходить для планового режиму, коли у людини спокійне життя та відсутні стреси. Цей відвар - один із найдавніших народних рецептів.

Якщо говорити про сучасні медичні стратегії, то за серйозної патології існує чітка градація. Є люди у нормальному стані, є пограничний стан – високий ризик серцево-судинних захворювань, у тому числі тромбозів вен нижніх кінцівок. І є пацієнти, у яких вже є виражена патологія – серцево-судинна, у поєднанні із захворюваннями вен нижніх кінцівок, тромбофлебітами, варикозним розширенням вен.

У таких пацієнтів застосовується вже подвійна чи потрійна антикоагулянтна терапія. Там аспірин може навіть не призначатися зовсім. Використовуються серйозніші препарати, вони призначаються виключно лікарем. Але загалом це антикоагулянти: ривароксабан, апіксабан, фракціонований гепарин в ін'єкціях, тромболізис – коли антикоагулянти вводяться внутрішньовенно. Спектр показань та методів досить широкий.

- Раз ми заговорили про народні методи, що скажете про часник? Він допомагає?

- Часник та цибуля, навпаки, сприяють підвищенню густоти крові, хоча я не бачив ще жодного випадку тромбозу, викликаного часником чи цибулею. У помірних кількостях це нормально, але для розрідження крові такі засоби однозначно не працюють.

Коли ми говоримо про розрідження крові, ми повинні думати не лише про саму кров та її в'язкість у магістральних судинах чи капілярах, а й про стан судинної стінки, якою ця кров тече. Важливо, щоб ендотелій, внутрішнє вистилання судин, був у нормальному стані. Адже буває так: густота крові нормальна, а через проблеми з ендотелієм запускається процес тромбоутворення. Хоча, як правило, це паралельні процеси.

Для цих випадків є свої препарати та добавки. Наприклад, олія з екстрактом виноградних кісточок. Там містяться антиоксиданти, які підтримують судинну стінку. У поєднанні, наприклад, із Веноплантом це дає досить непоганий ефект.

Є препарат Детралекс – його застосовують вже при проблемах з венами та судинами. Але це потрібно робити під контролем лікаря, за показаннями та за відсутності вираженої індивідуальної чутливості.

Важливо підтримувати і нормальну густоту крові, і стан судинної стінки – ці речі взаємопов'язані, їх не можна розділяти.

- А якщо просто купити олію виноградних кісточок і приймати її – це не зашкодить?

- Не зашкодить. Але краще брати екстракт виноградних кісточок. Оптимальна доза екстракту - 500 мг, менша вже не так ефективно. Бажано у капсулах, щоб було зручно приймати.

Якщо вживати саму олію, рекомендується від однієї до трьох столових ложок на день. Мої американські колеги і самі її вживають, і рекомендують пацієнтам - і кардіологічного профілю, і людям, які працюють в умовах постійного стресу. Ми з ними цю схему відпрацювали. Використовуємо олію виноградних кісточок різних сортів – білого винограду, чорного винограду, рожевий виноград дає додатковий ефект.

Будь-який вид олії потрібно приймати не довше місяця, після чого обов'язково робити тижневу перерву. Не можна приймати це безкінечно: організму потрібно періодично відпочивати від будь-яких препаратів та добавок. За винятком життєво загрозливих станів, коли потрібне лікування за суворим протоколом.

- Спосіб життя важливий для нормальної в'язкості крові?

– Він відіграє ключову роль. Нормальний сон, фізична активність, достатнє споживання чистої води без добавок. Проста рекомендація – склянка чистої негазованої води вранці натщесерце, за 30 хвилин до сніданку.

- Чи багато людей сьогодні стикаються із проблемою згущення крові?

– Так, особливо в умовах хронічного стресу, тривоги, порушення сну. Тривожно-депресивні стани, чергування занепаду сил та перезбудження, судинні спазми – все це підвищує ризик.

Якщо говорити про Україну – це ночі без сну, постійна напруга, тривога, хронічні тривожні стани. Один із напрямків моїх наукових досліджень – тривожно-депресивні розлади. Коли чергується депресія, яка може виявлятися різким занепадом сил, а потім перезбудженням.

Якщо є панічні настрої – не обов'язково яскраво виражені, іноді згладжені, – людина починає непродуктивно метушитися. Ефект від дій невисокий, а енерговитрати при цьому досить великі. Це також додатково сприяє згущенню крові.

Виникають спастичні стани судин, а спазм плюс згущення крові – це вже досить високий ризик. Але важливо розуміти: організм у більшості випадків здатний до самокомпенсації.

- Тобто підстав для паніки немає?

- Цілком правильно. Ми набагато стійкіші, ніж думаємо. Важливо зважати на ризики, але спокійно, без зайвого драматизму. Профілактика починається із способу життя та усвідомленого ставлення до свого здоров'я.

* Важливо

Перед прийомом будь-якого препарату порадьтеся зі своїм лікарем. Не займайтеся самолікуванням.