Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 6 і 9 січня 2026 року — резюме

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. А тут — повний огляд звітних днів.

Вступ

До звіту не потрапив телеканал «Рада», оскільки цього тижня в усіх звичних слотах канал в ефір не виходив.

6 і 9 січня найвищою інтенсивність боїв була на Покровському і Гуляйпільському напрямках. Високою була інтенсивність боїв на Костянтинівському й Олександрівському. Ще на двох напрямках кількість боєзіткнень перевищувала десяток на добу.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському і Гуляйпільському напрямкам. Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги. Так само в ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Гуляйпільському і Покровському напрямкам. Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги.

Наслідків масованої ворожої атаки по Києву 9 січня (загиблі, поранені, відімкнення електрики, тепла і води) більш оперативно висвітлював Перший канал Суспільного, разом із тим у телемарафоні давали значно ширшу картину по різних локаціях.

Удар «Орєшніком» по Львову експертно значно глибше аналізували на Першому каналі Суспільного.

Ключову зовнішньополітичну подію звітних днів — саміт «коаліції рішучих» у Парижі — репортажно в телемарафоні якісно висвітлював лише канал «1+1», експертне обговорення було найглибшим в ефірі каналу «Ми — Україна». В ефірі Першого каналу Суспільного подію якісно висвітлювали репортажно, канал також організував дуже повне і якісне експертне обговорення події, в тому числі й з народними депутатами від різних парламентських політсил.

Головну внутрішньополітичну тему звітних днів — кадрові перестановки президента — в телемарафоні експертно обговорювали лише в ефірі «1+1». Натомість Перший канал Суспільного всі ці дні активно обговорював кадрову тематику і з експертами, і з народними депутатами.

У звітні дні в телемарафоні традиційно найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували ці ж стандарти, а ще — стандарт повноти інформації.

Протягом тижня 5—11 січня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників опозиційних фракцій в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представництво владної та опозиційних фракцій в ефірі було переважно збалансованим, але одного разу до дискусійної студії запросили лише депутатів опозиційних фракцій.

Протягом двох проаналізованих днів ні у телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного відвертих проявів політичного піару не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

6 січня інтенсивність боїв була найвищою на Гуляйпільському напрямку (48 боєзіткнень протягом доби), 9 січня — знову на Покровському (43 боєзіткнення). Третім за інтенсивністю боїв у ці дні був Костянтинівський напрямок фронту (18 і 20 боєзіткнень), четвертим — Олександрівський (13 і 20 боєзіткнень). Більш як 10 боєзіткнень на добу було також на Лиманському (до 18 боєзіткнень) і Південно-Слобожанському (до 15) напрямках. На всіх інших напрямках фронту інтенсивність боїв була значно нижчою.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, ситуацію там обговорювали з 7 гостями. 5 обговорень присвятили Гуляйпільському напрямку. Всім іншим напрямкам фронту приділили значно менше уваги. Дуже активно у звітні дні висвітлювали ситуацію на фронті канали «1+1» і «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (10 разів), речників різних підрозділів Сил оборони запрошували 5 разів, експертів — 3 рази У звітні дні в телемарафоні був лише один фронтовий репортаж, який зробили воєнкори ICTV з СТБ. Інші канали репортажів із фронту не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Покровському напрямку (6 обговорень із гостями) і Гуляйпільському (4 обговорення). Тричі обговорювали з гостями ситуацію на менш активному Куп’янському напрямку. Іншим напрямкам, у тому числі й активним, приділили мало уваги. У гості говорити про фронт кликали найчастіше військових-фронтовиків (6 разів), речників різних підрозділів запросили 5 разів, експертів — 2 рази. У звітні дні фронтових репортажів на каналі не робили.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

Комбінована масована атака ворога вночі 9 січня завдала наймасштабніших наслідків Києву — 4 людей загинули, ще 26 були поранені, більшість багатоквартирних будинків столиці залишилися без електрики, тепла, частина ще й без води. Репортажно перебіг подій значно більш оперативно висвітлював Перший канал Суспільного, разом із тим у телемарафоні давали значно ширшу картину по різних локаціях, особливо ж канал «1+1». Перший канал протягом дня чомусь обмежився рейдом лише одного кореспондента по різних локаціях ворожих влучань. Натомість у розмовних студіях щодо атаки на столицю Перший канал Суспільного був більш системним і повним, ніж телемарафон.

Другою незвичною складовою ворожої атаки став удар гіпотетичним (бо так стверджує ворог) «Орєшніком» по Львову. Крім наслідків для міста цей удар мав також пропагандистське і геополітичне значення. З цього приводу експертиза була значно глибшою саме на Першому каналі Суспільного.

Цього ж дня телемарафон і Перший канал Суспільного приблизно однакову увагу приділили ліквідації наслідків удару ворога по Кривому Рогу напередодні (одна загибла і 24 поранених), а також поступовому подоланню блекауту в Дніпрі й області ще після ворожого удару 7 січня.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Ключовою зовнішньополітичною подією звітних днів був саміт «коаліції рішучих» у Парижі, де були задекларовані ймовірні в разі мирної угоди гарантії безпеки Україні. Репортажно в телемарафоні подію прямими ввімкненнями власної кореспондентки висвітлював лише канал «1+1» в денному слоті (відтак в телемарафоні репортажне висвітлення події виявилося неповноцінним, фрагментарним), експертне обговорення було найглибшим в ефірі каналу «Ми — Україна». В ефірі Першого каналу Суспільного подію якісно висвітлювала прямими ввімкненнями протягом усього дня кореспондентка каналу з Парижа. Протягом дня канал також організував дуже повне і якісне експертне обговорення події. На відміну від телемарафону, Перший канал також долучив до обговорення народних депутатів від різних політсил, представлених у парламенті. Знакові заяви президента США Трампа щодо Гренландії Перший канал Суспільного також обговорив з експертами якісніше за телемарафон.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

Найбільш обговорюваною внутрішньополітичною темою звітних днів були кадрові перестановки президента Зеленського. 6 січня уряд подав президентові кандидатури голів чотирьох ОВА, а 9 січня до парламенту надійшли заяви про відставку від Шмигаля і Федорова, а також подання президента про відставку Малюка. З усіх учасників телемарафону лише редакція «1+1» організувала експертне обговорення цієї тематики. Натомість Перший канал Суспільного всі ці дні активно обговорював кадрову тематику і з експертами, і з народними депутатами.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

Суд змінив запобіжний захід Шуфричу на заставу в 30 млн грн (9 січня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

Експертиза оцінила збитки Києва через незбудоване метро на Виноградар у 2,3 млрд грн (6 січня).

«УП»: АРМА продало Льовочкіну 460 гектарів землі в Карпатах по 2 тисячі гривень за сотку (9 січня).

У Києві покарали охоронця, який не пустив людей до частини паркінгу під час масованого обстрілу Росії (9 січня).

NYT: Україна віддасть одне з найбільших родовищ літію інвесторам, пов’язаним із Трампом (9 січня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 6 і 9 січня

Телемарафон:

В ефірах каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Багато було й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом в БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало також було зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Журналісти в новинах часто висловлювали власні міркування. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були показом скриншотів, які неможливо прочитати на екрані телевізора.

В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало було й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Більшість грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах.

В ефірі каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності були фактичними помилками. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

В ефірі каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і оглядових сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Були також суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були мапами бойових дій, де важко або неможливо прочитати назви населених пунктів. Було порушення стандарту оперативності.

Перший канал Суспільного

Найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало було й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були зайвими у новинах маркерами авторизації та посилення уваги. Ще чимало було журналістських припущень. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями гостей. Було одне порушення стандарту балансу думок у дискусійній депутатській студії. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були показом скриншотів, які неможливо прочитати. Крім того, використовували чимало слів, незрозумілих для частини аудиторії.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 5—11 січня

Депутати у телемарафоні:

За відсутності в телемарафоні каналу «Рада», протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон знову запрошували дуже мало — лише 6 разів (попереднього тижня було 7 запрошень). В ефірі домінували представники владної фракції партії «Слуги народу», яких запросили 5 разів. Це — понад 83% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг» в ефірі побувала лише формально позафракційна (делегована «Батьківщиною») віцеспіцерка ВР Олена Кондратюк (її традиційно запросили до гостьової канали ICTV з СТБ). Жодного представника трьох опозиційних фракцій — «Батьківщини», «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон цього тижня не запрошували. Всі запрошені депутати гостювали в телемарафоні по одному разу.

Офіс президента двічі в ефірі каналу «Ми — Україна» представляв радник ОП Сергій Лещенко (сумарно 17 хвилин). Крім того, в ефірі цього ж каналу побував уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (мав 10 хвилин ефіру), В ефірі «Інтера» одного разу гостював заступник керівника ОП Ігор Жовква (мав 10 хвилин). Сумарно ж Офіс президента протягом звітного тижня без урахування повторів мав 37 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці були 26 разів (попереднього тижня депутати у гостях побували 18 разів). Народні депутати з владної фракції «Слуги народу» побували в ефірі каналу 12 разів, а представники парламентської опозиції сумарно 14 (по 5 разів в ефірі були представники «Батьківщини» та «Європейської солідарності», чотири рази — представники «Голосу»). Ще одного разу, 5 січня, «запрошували до цього ефіру представників фракції “Слуга народу”, зокрема представників Комітету нацбезпеки оборони і розвідки, вони відмовилися від коментарів», а говорили про кадрові перестановки Зеленського, зокрема про Малюка і Буданова з Володимиром Ар’євим з «ЄС» і Михайлом Цимбалюком з «Батьківщини». Представлення влади й опозиції в ефірі каналу в більшості випадків було збалансованим, але 9 січня з Марією Іоновою з «ЄС» і Наталією Піпою з «Голосу» говорили про кадрові рішення президента і про відсутність коаліції у ВР, а при цьому не запросили представника владної фракції. Крім того, 5 січня невиправдано згадували приналежність до «Батьківщини» Олексія Кучеренка, якого запросили як першого заступника голови Комітету ВР з питань енергетики і ЖКП.

По три рази в ефірі каналу були Олексій Кучеренко з «Батьківщини» і Сергій Нагорняк зі «Слуги народу» як члени Комітету ВР з питань енергетики і ЖКП, говорити про стан енергетики та про її відновлення після ворожих ударів. Двічі в ефірі каналу побував представник «Слуги народу» Богдан Кицак. Усі інші запрошені нардепи гостювали на каналі по одному разу.

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 6 і 9 січня

Протягом двох проаналізованих днів ні у телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного відвертих проявів політичного піару не було.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 6 і 9 січня

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.