Не 1543 роки: відомий історик зруйнував радянський міф про вік Києва

Повідомляє 24 Канал з посиланням на українського історика та голову Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова.

Скільки років Києву насправді?

За словами Алфьорова, рішення святкувати 1500-річчя Києва ухвалили у 1982 році з ініціативи Комуністичної партії. Дата мала радше політичний характер, адже тоді шукали "круглий" ювілей, який би вписувався у радянську ідеологію.

Історик додав, що Москві на той момент було 800 років, тож Київ мав виглядати щонайменше удвічі старшим.

Київ / Фото Unsplash

Відомо, що перші письмові згадки про Київ у візантійських та арабських джерелах датуються 10 століттям. Проте археологічні дослідження доводять, що життя на території сучасного Києва існувало щонайменше з 5 століття.

Ба більше, за словами Алфьорова, поселення, з яких згодом сформувалося місто, з'явилися ще у 3 столітті. Це означає, що реальний вік Києва значно перевищує 1500 років.

Як могла виникнути назва Київ?

Історик і публіцист Олексій Мустафін разом із науковим співробітником Інституту археології Віталієм Козюбою в етері проєкту "Параграф" звернули увагу на те, що ім'я Кий могло бути не першопричиною, а наслідком існування назви Київ.

Дослідники зазначають, що подібні процеси траплялися в інших культурах. Зокрема в давньоримській традиції існує міф про братів Ромула і Рема, однак науковці вважають, що Ромул міг бути вигаданою фігурою, створеною на основі назви Рима.

Так само можливо бути і з Києвом, що Київ існував окремо, а потім для того, щоб пояснити, як він був заснований, знайшли таке ім’я під назвою Київ,
– пояснює Мустафін.

Пам'ятник засновникам Києва / Фото Wikipedia

Такий процес у науці називають епонімізацією – явищем, коли імена з'являються вже після появи географічних назв. Саме на це, наголошують дослідники, й вказує літописна традиція.

Чому Київ обрали столицею Русі?

• Історик Олександр Алфьоров пояснив, що Київ став столицею Русі насамперед завдяки своєму вигідному географічному розташуванню. Місто опинилося на торговельному шляху "з варягів у греки", який з'єднував Балтійське та Чорне моря.

• Саме біля Києва сходилися ключові ріки, зокрема Десна та Прип'ять, що робило контроль над торгівлею максимально ефективним. За словами Алфьорова, місто могло як відкривати торговельні маршрути, так і повністю їх перекривати.

• Важливу роль відігравав і правий берег Дніпра з пагорбами та численними островами, звідки було зручно спостерігати й оборонятися. Додатковою перевагою стало пласке плато під правим берегом, яке сприяло заселенню Києва.