Чому у Києві гірше зі світлом, ніж в інших містах: експерт пояснив причини енергетичного колапсу

Водночас прифронтовий Харків зміг краще підготуватисвою енергетичну інфраструктуру. Принаймні про це заявив новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль. Чи дійсно це так та наскільки доречні такі порівняння, роз'яснив 24 Каналу директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Чи дійсно Київ був погано підготовлений до блекауту?

На думку директор енергетичних програм Центру Разумкова, не можна робити подібні порівняння. Адже насамперед Київ вчетверо більше місто. До того ж Харків не виконує функції столиці, де розташовані багато сотень загальнодержавних закладів, установ державних компаній тощо.

Також потрібно сказати, що протягом останніх двох місяців Росія сконцентрувала масовані удари саме по столиці. Київ – це місто ухвалення рішень.

Я думаю, що Київ дійсно міг би зробити більше. Наприклад, збільшити кількість проєктів з когенерації: збудувати не 100 МВт, а 400 МВт. Це можливо було зробити за 4 роки. Але знову ж таки, на Київ прилетіло більше ракет та "Шахедів", ніж на Харків, попри те, що це прифронтове місто,
– додав Омельченко.

Крім того, Харків в пріоритеті забезпечують енергетикою, оскільки це прифронтова зона. Згідно з постановою уряду, він немає обмежень в постачанні електроенергії, на відміну від Києва.

За словами експерта, якби на Харків прилетіло стільки ракет та "Шахедів", як на Київ за останні два місяці й Укренерго обмежувало, то ситуація там була не набагато кращою.

Як Києву вийти з критичної ситуації?

У Києві житлові будинки підключають до генераторів. Директор енергетичних програм Центру Разумкова оцінив, наскільки це доцільно.

Зараз головне завдання – врятувати життя людей і здоров'я. Якщо цілий будинок сидить без тепла шість діб, то що робити? Чекати ж нема чого. Потрібно використати будь-які засоби, не дивлячись на ціну. Тут все логічно й зрозуміло,
– мовив Омельченко.

В Україні вже створена комісія для надзвичайної ситуації, яка формує відповідний план заходів. Це загальнодержавна проблема, а не тільки Києва. Насамперед треба повернути тепло. У Києві зараз 400 будинків без опалення.На думку експерта, київська ТЕЦ-5 не зможе працювати на повну потужність до закінчення зими. Хоча б працювала на половину потужність, але це проблема.

З цими 400 будинками треба щось робити. Можливо, застосовувати міні модульні котельні, дизельні чи бензинові генератори зі значною потужністю в мікрорайонах. Якщо ці заходи не спрацюють й температура у квартирах буде менш як 8 градусів понад 3 – 4 доби, то місцева влада, уряд повинні виділити фінансування для тимчасового розміщення цих людей. Це основні заходи, на яких треба акцентувати.

Ключові цілі Росії для енергетичного терору – Київ, Одеса, Дніпро. Тому окупанти спрямовують на них найбільшу кількість засобів ураження. Це головна біда, а не мерія Києва. Хоча мерія Києва теж могла зробити більше, але якби такі потужні удари були на будь-яке інше місто, то ситуація була б аналогічною.

Як погодні умови впливають на відновлення енергопостачання?

Звісно, це пов'язано, тому що у людей недостатньо тепла, відповідно вони більше споживання електричної енергії. Це додатково півтора – два гігавати. Це впливає на збільшення дефіциту потужності.

Однак головна проблема – російські атаки. Вони завдають найбільше шкоду, а не мороз. Мороз тільки трошки посилює проблему.

Яка нині ситуація зі світлом у столиці та Україні?

• Володимир Зеленський оголосив про запровадженнярежиму надзвичайної ситуації в енергетиці через наслідки атак і негоди.

• Також за дорученням президента створено цілодобовий штаб для ліквідації наслідків обстрілів енергетичних об'єктів Києва.

• Будинки з електроопаленням у Києві отрималистатус критичної інфраструктури й не будуть знеструмлюватися за графіками, за винятком аварійних відключень.