Київ на генераторах: чи ризикує столиця втратити бізнес через блекаути

Масові блекаути дедалі сильніше вдаряють по економіці великих міст України, насамперед Києва. Тривалі відключення електроенергії порушують роботу бізнесу, логістики та сфери послуг, підвищують витрати підприємців і скорочують робочі години. У результаті зростають ризики для зайнятості, податкових надходжень і стабільності міської економіки в цілому.

Навіть великі торгівельні мережі змушені працювати в аварійному режимі. У АТБ заявили про збільшення постачання продуктів до київських магазинів і можливість зарядки гаджетів під час відключень, однак визнали, що робота на генераторах має суттєві обмеження в часі та не може повністю замінити стабільне електропостачання. Частина магазинів стикається з технічними проблемами, що створює додаткові ризики для безперебійної торгівлі.

Водночас проблеми енергетики дедалі частіше призводять до повної зупинки бізнесу. Львівський ресторатор Вардкес Арзуманян повідомив про тимчасове закриття своїх кафе й ресторанів через відсутність світла та води, затримки з отриманням ліцензій і постійні перевірки. За його словами, електроенергії немає до 15 годин на добу, що унеможливлює нормальну роботу закладів громадського харчування.

Ці кейси свідчать про загальну тенденцію: поєднання блекаутів, зношеної інфраструктури та адміністративного тиску різко підвищує економічну вразливість міст. Для Києва, як головного ділового центру країни, затяжні відключення електроенергії можуть мати довгострокові наслідки — від закриття малого й середнього бізнесу до падіння інвестиційної привабливості столиці.

Блекаут у Києві: ризики для бізнесу

Економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наголошує: підстав говорити про енергетичну катастрофу або тривалий блекаут в Україні немає. За його словами, нинішні труднощі пов'язані насамперед із морозами та піковим споживанням електроенергії.

"Проблеми з генерацією справді існують, але вони тимчасові. Кожен додатковий градус морозу різко збільшує навантаження на енергосистему. Як тільки температура підніметься хоча б до нуля — а це питання кількох тижнів — ситуація стабілізується загалом по країні", — пояснює Фокусу експерт.

Економіст Іван Ус вважає, що відсутність стабільного централізованого електропостачання не означає зупинку бізнесу. Ключову роль у збереженні економічної активності відіграють генератори, які дозволяють аптекам, магазинам і сервісним точкам продовжувати роботу навіть під час тривалих відключень.

За його словами, бізнес уже адаптується до енергетичних ризиків: ті, хто краще підготувався та інвестував у автономну генерацію, отримують конкурентну перевагу, тоді як ринок поступово переформатовується, а не зупиняється.

Окремо Ус відзначає досвід Харкова, де завдяки більшій децентралізації та меншій залежності від централізованих мереж ситуація з електропостачанням стабільніша. Саме розвиток децентралізованої генерації, за його оцінкою, має стати орієнтиром для Києва та інших міст.

Економіст наголошує, що нинішні блекаути є серйозним викликом, але не критичним для українського бізнесу: адаптація триває, а половина зимового періоду вже позаду.

Замість "Зимової тисячі": що має зробити влада аби підготуватися до критичних сценаріїв

Олег Гетман підкреслює, що труднощі мають локальний характер і не охоплюють усі регіони одночасно. Водночас нинішня зима ще раз продемонструвала системні проблеми, які держава має вирішувати стратегічно.

Ключовим напрямом економіст називає розвиток децентралізованої, розподіленої генерації. Йдеться про когенераційні газові установки та інші альтернативні джерела, які можуть забезпечувати електроенергією окремі будинки або навіть мікрорайони.

"Такі установки вже існують, але їх потрібно активніше вводити в експлуатацію, підключаючи житлові квартали до автономних джерел енергії", — зазначає економіст.

Другим критично важливим кроком він вважає дерегуляцію. За словами експерта, чинна система дозволів і погоджень суттєво гальмує бізнес у впровадженні власної генерації.

"Потрібно максимально спростити дозвільні процедури. Бізнес має мати можливість швидко встановлювати генерацію, а документи оформлювати вже після завершення воєнного стану", — наголошує Гетман.

Окремо експерт акцентує на проблемі енергоефективності. Він переконаний, що Україна споживає надто багато енергії на опалення, і значну частину цього навантаження можна зняти системними заходами.

"Замість популістських програм на кшталт "Зимової тисячі" чи кешбеків, на які витрачаються десятки мільярдів гривень, ці кошти доцільно спрямувати на утеплення будинків, заміну вікон, труб, теплових установок", — пояснює економіст.

На місцевому рівні, за словами Гетмана, влада також має інструменти підтримки бізнесу, який постраждав від відключень. Йдеться про тимчасові орендні канікули для підприємців у державному чи комунальному майні, пільги з окремих місцевих податків — зокрема земельного — а також додаткові гранти на енергетичне обладнання, генератори та накопичувачі електроенергії.

"Комплекс таких заходів дозволив би уникнути повторення нинішньої ситуації наступної зими. А зараз головне — просто перечекати: за півтора-два тижні енергетична ситуація стабілізується", — підсумовує експерт.

Він також називає необґрунтованими панічні настрої, які поширюються в соціальних мережах. За словами Гетмана, напередодні відбулася зустріч представників найбільших торгівельних мереж із прем'єр-міністром, де бізнес підтвердив: із тисячі закладів не працюють лише близько десяти — менше одного відсотка, і переважно через технічні несправності генераторів.

"Великий бізнес готувався до таких сценаріїв три роки. Усі ключові мережі вже мають альтернативну генерацію. Так, на довгих періодах вона не завжди витримує, обладнання виходить з ладу, але ці проблеми обмежені й в часі, і в географії", — резюмує економіст.

Нагадаємо, 9 січня, після масованої атаки росіян на тепло інфраструктуру Києва, мер столиці Віталій Кличко попередив, що найближчими днями погодні умови будуть дуже складними. Через це він закликав мешканців столиці, які мають таку можливість, тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

Також Фокус розбирався, коли ситуація з відключенням світла нормалізується.