Майкл Каррік: Я ненавиджу слово "філософія"

Середина квітня 2023 року. У матчі Чемпіоншипу зійшлися Мідлсбро Майкла Карріка та Халл Сіті Ліама Росеньйора. Команда Карріка перемогла 3:1 — це була вже 18-та перемога у його перших 27 матчах на посаді. Чуба Акпом забив у дев’ятому домашньому матчі поспіль, встановивши клубний рекорд, а місце Мідлсбро в плей-оф за підвищення в класі майже не викликало сумнівів.

Після голу Акпом побіг до бровки, де стояв Каррік, і міцно обійняв його. Це був жест вдячності від колишнього нападника Арсенала. За два попередні сезони він забив усього шість голів у чемпіонаті за Мідлсбро й навіть встиг побувати в орендах, але з приходом Карріка змінилося і його місце на полі, і ставлення до нього. У сезоні-2022/23 Акпом наколотив 28 м’ячів у лізі.

"Це тренер, про якого я мріяв протягом усієї кар’єри", — так Акпом охарактеризував Карріка.

"Це більше інстинкт, — пояснював сам Каррік невелику зміну позиції форварда. — Ти просто дивишся на гравця і думаєш: “А він може підійти отут”".

Саме так — "а він може підійти" — багато хто тоді міркував і про 41-річного Карріка в ролі тренера. Хоча ідея, що через три роки він вдруге повернеться до Манчестер Юнайтед, щоб тимчасово очолити першу команду, для багатьох стала несподіванкою. Якщо це має значення — а для декого має — у Мідлсбро його офіційна посада звучала як "головний тренер".

Як гравець Каррік був розумним і незворушним півзахисником, і в 2023 році ці ж риси він демонстрував уже на тренерській лаві. Він одразу надав Мідлсбро чіткої ідентичності: команда мала перегравати суперника через контроль м’яча на перших двох третинах поля й атакувати з натиском у фінальній фазі.

Найчастіше Боро грали за схемою 4-2-3-1. Каррік не винаходив тактику з нуля, але нав’язував зрозумілий стиль — і коли все працювало, футбол у ті місяці був одним із найкращих, які пам’ятали вболівальники клубу. За перші 30 матчів ліги під його керівництвом команда забила 66 голів.

У передматчевих пресконференціях не було гучних декларацій чи високих матерій — тим більше, що слухала їх зовсім не та аудиторія, яка згодом чекатиме на нього в Манчестері. Одного разу, у звичайний робочий день, розмова все ж зайшла про філософію, і відповідь Карріка була миттєвою: "Я ненавиджу це слово".

Це звучало дивно. Каррік, можливо, і не ідеолог у стилі Рубена Аморіма, але в кожному матчі Мідлсбро під його керівництвом простежувався чіткий, системний підхід.

Можливо, справа була у відразі до сучасної тренерської риторики. Каррік умів говорити мовою аналізу, коли це було потрібно, але його передматчеві пресконференції балансували між офіційністю й невимушеністю, а відповіді майже ніколи не тонули в жаргоні. Перед грою з Бернлі Венсана Компані, наприклад, його попросили порівняти стилі, і Каррік відповів так:

"Певною мірою це питання віри, але загалом — це просто те, як я бачу футбол. Кожен бачить гру по-своєму — правильно чи ні. Інстинктивно твої очі сприймають її певним чином. Те, як ми граємо, — це те, в чому мені комфортно і що відчувається… моїм".

Футболіст, який працював на Олд Траффорд під керівництвом Луї ван Гала та Жозе Моурінью і цінував їхні різні погляди, звучав радше як півзахисник, сформований сером Алексом Фергюсоном у Манчестер Юнайтед.

"Я значно більше люблю перемагати, граючи у видовищний футбол і забиваючи багато голів, — говорив Каррік журналістам ще на початку свого періоду в Мідлсбро. — Але робити це щотижня неможливо. Навіть найкращі команди в історії мали матчі, де вони просто знаходили спосіб виграти.

Це справжня майстерність, справжній талант — уміти так перемагати. Ми часто говоримо про талант як про техніку, передачі й подібні речі, але насправді талант — це набагато більше. Іноді талант полягає в тому, щоб упертися, бути жорстким, витиснути з себе щось додаткове. Це внутрішній драйв, ментальність. Для мене це теж талант".

Каррік отримував визнання за структуру й стиль Мідлсбро, але сам він хотів наголосити на ставленні, без якого вся ця конструкція не працює. І на відміну від деяких головних тренерів Манчестер Юнайтед, він ніколи не виносив критики гравців у публічну площину. Під час спадів він робив рівно протилежне.

Менш ніж за чотири тижні після перемоги над Галлом навесні 2023-го Каррік вивів команду у півфінал плей-оф проти Ковентрі. Мідлсбро домінував, але так і не зміг забити, поступившись за сумою двох матчів — 0:1.

Той сезон зрештою став піковим у каденції Карріка за очками та місцем у таблиці: за його керівництва Мідлсбро фінішував четвертим, восьмим і десятим. Хоча, як і у випадку з нещодавніми труднощами Вільфріда Нансі в Селтіку, Каррік завжди просив дивитися на цифри в ширшому контексті.

Наслідком того, що Мідлсбро залишився в Чемпіоншипі, стало повернення ключових орендованих гравців до їхніх клубів: Камерон Арчер, Зак Стеффен і Раян Джайлз поїхали назад. Згодом Чубу Акпома продали до Аякса за 10 мільйонів фунтів. У сезоні-2023/24 Каррік фактично працював із напівоновленим стартовим складом, і початок вийшов болючим: жодної перемоги в перших семи турах і падіння на дно таблиці.

Та вже до кінця грудня команда повернулася в топ-10 і паралельно дісталася півфіналу Кубка англійської ліги, який проводився у два матчі.

У першій грі на Ріверсайді Мідлсбро мінімально обіграв Челсі — 1:0. А от матч-відповідь став справжньою катастрофою. На Стемфорд Брідж команда Карріка вже до перерви програвала 0:4, а фінальний рахунок 1:6 лише зафіксував масштаб провалу. Єдиний гол гостей забив Морган Роджерс — футболіст, якого за рік до цього придбали у Манчестер Сіті приблизно за мільйон фунтів. Втім, як і у випадку з Акпомом, його відхід був питанням часу: невдовзі Роджерс перебрався до Астон Вілли. У те ж зимове трансферне вікно клуб покинув і впливовий Метт Крукс.

Каррік ніколи не скаржився. У моменти спаду результатів він відчував внутрішню підтримку клубу й чітко розумів своє місце в структурі невеликого клубу.

Звісно, були гравці, яких він хотів бачити, але так і не отримав, і були ті, хто прийшов без повного розуміння їхніх можливостей. Утім, Каррік ніколи не намагався розгойдувати човен. Усвідомлення своєї ролі в системі має стати в пригоді і йому, і іншим уже на Олд Траффорд, де нестачі в чужих думках точно немає.

Каррік міг здаватися відстороненим, якщо не знав людей особисто, і не прагнув вибудовувати стосунки з медіа понад обов’язкові клубні рамки. Але ті, хто щодня бачив його на тренувальній базі Мідлсбро, часто відзначали його приємний характер — і у відповідь він отримував щиру повагу. Каррік мав авторитет і додавав клубу ваги. Навіть попри те, що сезон-2023/24 команда завершила восьмою, у чотирьох очках від зони плей-оф, у червні з ним підписали новий трирічний контракт.

Невдовзі після другої річниці його призначення, у листопаді, Мідлсбро видав яскраву серію: 4:1 на виїзді з Квінз Парк Рейнджерс, 5:1 удома з Лутоном і 6:2 проти Оксфорд Юнайтед. Та далі послідували лише дві перемоги у семи матчах, кульмінацією чого стала дивна різдвяна домашня гра проти Шеффілд Венсдей: перевага в три м’ячі до перерви перетворилася на нічию 3:3. Результати вирівнювалися, надії на автоматичне підвищення танули, а взимку клуб продав нападника Еммануеля Латте Лата до Атланти Юнайтед з MLS.

У 20 останніх матчах сезону Мідлсбро зазнав 13 поразок, а поразка від Ковентрі в заключному турі остаточно поховала й без того примарні надії на плей-оф. І на тренувальній базі, і на трибунах Ріверсайда ставлення до Карріка почало змінюватися.

"Я продовжую", — такою була його позиція. Він хотів залишитися і був переконаний, що залишиться.

Тісайд розділився у думках. У клубі провели кількатижневий перегляд ситуації, але минулого червня — рівно через рік і один день після підписання нового контракту — Карріка звільнили. Гучного обурення не було, лише відчуття розчарування.

Під час внутрішнього аналізу Каррік, схоже, наполягав на тому, що стиль команди потрібно шліфувати, а не ламати. Показовим стало й те, що його наступник Роб Едвардс, презентуючи себе, тричі використав слово "дія".

З погляду кар’єри, якби період у Мідлсбро став беззаперечним успіхом і Каррік здобув підвищення в класі, його могли б розглядати на Олд Траффорд не лише як тимчасове рішення. Але навіть без цього досвід роботи в Чемпіоншипі мав сформувати й загартувати нині вже 44-річного тренера.

У підсумку Каррік має вийти з цієї історії сильнішим. До того ж він достатньо довго був у системі Манчестер Юнайтед. Його тренерський шлях на Олд Траффорд розпочався у вечір, коли Жозе Моурінью на клубній церемонії наприкінці сезону 2018 року вручив йому свисток і пачку таблеток від головного болю. До 464-го — останнього — матчу Карріка за Юнайтед тоді залишалося два тижні.

Паралельно він уже тренував на рівні команди до 14 років, отримував ліцензії й рухався до категорії Pro. "Я дуже багато думаю про гру", — писав Каррік у своїй автобіографії 2019 року Between The Lines.

В одному з розділів він порівнював підходи ван Гала й Фергюсона і, висловлюючи повагу до нідерландця, водночас зізнавався: "Жорсткість цього режиму виснажувала психологічно. Навіть сам Луї говорив, наскільки складно грати під його керівництвом, бо він неймовірно інтенсивний і вимогливий… Для нього все було чорно-білим. Я ж звик до того, що сер Алекс вимагав ривка вперед, гострої передачі — будь-чого, що зламає шаблон гри і зробить її структурно хаотичною, аби створити невизначеність для суперника".

Наприкінці 2021 року Каррік уже мав три матчі на чолі Манчестер Юнайтед у статусі виконувача обов’язків після звільнення Оле-Гуннара Сульшера. Три гри — занадто мала вибірка, щоб робити серйозні висновки про тренера. Каррік пішов із клубу, коли до кінця сезону команду очолив Ральф Рангнік. Так завершилися його 15 років на Олд Траффорд. 

І все ж немає жодних сумнівів: Манчестер Юнайтед Каррік вважає своїм клубом. Він покладав вінок на Олд Траффорд у 60-ту річницю мюнхенської авіакатастрофи і повністю усвідомлював значущість моменту, сидячи поруч із Гаррі Греггом та сером Боббі Чарльтоном. Ще у вересні він виходив на поле в матчі легенд Юнайтед проти Селтіка і, поряд із усіма здобутими трофеями — серед яких п’ять титулів Прем’єр-ліги, — не раз опинявся й у виїзному секторі разом із фанатами.

Після Мідлсбро невідомо, наскільки близько він був до інших тренерських призначень — про це більше говорили експерти, ніж факти. У Мідлсбро і успіхи, і невдачі часто приходили серіями. У Юнайтед попереду 17 матчів за чотири місяці, починаючи з недільного манчестерського дербі. Ще 30–34 очки на цій дистанції мають забезпечити місце в топ-6.

А в середині квітня — майже рівно через три роки після тієї перемоги Мідлсбро над Галлом — на Юнайтед чекає виїзд на Стемфорд Брідж. Каррік і Розеньйор можуть згадати ту давню зустріч — і шлях, який кожен із них пройшов, щоб опинитися там, де вони є зараз.

The Athletic