Росіяни дочекалися "генерала Мороза": чому Київ замерзає після обстрілів та що рекомендує влада

Ситуацію в столиці наразі називають однією з найгірших в Україні. Поки мер Віталій Кличко ображається на критику з Офісу Президента, кияни обурені безпорадністю міської влади.

Чому місто з бюджетом у 106 мільярдів гривень замерзає після атак, тоді як прифронтовий Харків тримається — розбиралася кореспондентка ТСН Марія Васильєва.

«Генерал Мороз» та бюджетна прірва

Російські пропагандисти роками погрожували Україні геноцидом через масовані атаки по енергетиці саме в пік морозів. До цього готувалися всі, але Київ мав найбільше ресурсів. Цьогорічний бюджет столиці — 106 мільярдів гривень, що в п’ять разів більше за бюджети Харкова чи Дніпра. Проте після атаки 9 січня ситуація в Києві виявилася близькою до катастрофи.

Відсутність захисту

Енергосистема столиці тримається на трьох радянських гігантах: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ-4. Це комунальні об’єкти «Київтеплоенерго». Місто забезпечене власним світлом лише на 60%, решту доводиться брати ззовні. В умовах війни ця централізованість стала міною під системою життєзабезпечення — ТЕЦ є величезними нерухомими мішенями.

Як з’ясувалося, на столичних ТЕЦ не було взагалі ніякого захисту, крім мішків із піском. Про це в ефірі «Нічної варти» розповів голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин. Він наголосив, що в Києві не було зроблено навіть мінімуму — не захищено підстанції, які заживлюють котли.

Сергій Сухомлин: «Агентство відновлення писало київській владі листи, що готове долучитися до спорудження захисту, проте коштів від міста не надходило».

Режим надзвичайного стану та критика уряду

Через катастрофічну ситуацію в енергетиці запроваджено режим надзвичайного стану. Ліквідацією наслідків у столиці тепер керуватиме перший віцепрем’єр Денис Шмигаль. З трибуни Верховної Ради він прямо заявив, що Київ підготовлений «набагато слабше за Харків».

Денис Шмигаль: «Харків був підготовлений краще. Київ, на жаль, був підготовлений набагато слабше, я скажу — не підготовлений зовсім, тому зараз доведеться вживати кризових заходів».

Чому Харків зміг, а Київ — ні?

Секрет Харкова — у децентралізації. Замість трьох великих об’єктів там зробили ставку на мобільні котельні та міні-ТЕЦ. У Києві ж Віталій Кличко восени рапортував про готовність і когенераційні установки на 100 мегават. Однак у січні виявилося: працюють лише дві установки з п’яти, а загальна потужність складає лише 66 мегават.

З офіційного коментаря КМДА: «На трьох [електростанціях] проводяться пусконалагоджувальні роботи… запуск запланований на кінець лютого. Ці потужності не можуть покрити споживання міста в зимовий період».

Реальність столиці: евакуація чи боротьба?

Понад тисяча будинків залишаються без тепла. Пориви труб, лід у квартирах та аварійні відключення (особливо на Лівому березі) — це реальність сьогоднішнього Києва. Віталій Кличко закликав киян евакуюватися, чим викликав хвилю обурення, адже за чотири роки війни місто не запропонувало нічого кращого за цю «пораду».

За даними The New York Times, 9 січня росіяни вразили трансформаторні підстанції навколо столиці, відрізавши місто від зовнішнього живлення. Київ втратив понад 90% необхідної потужності.

Попри все, кияни не здаються. Мешканці одного з комплексів, де стався приліт, просто у дворі розвели багаття та влаштували вечірку з танцями і мангалом — як символ того, що зламати дух міста не вдасться навіть у найлютіший мороз.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П'ЯТНИЦІ, 16 СІЧНЯ

У Києві таксі працюватиме у комендантську годину / © Pexels Тисячі китайців з’їхалися в село, щоб допомогти пенсіонеру підготуватися до Нового року. / © ВВС Дім без телефону: чому мозку життєво необхідна пауза від синього екрана / © Credits © Офіс президента України