"Востаннє сказав, як хоче назвати доньку": історія командира, про загибель якого писали росіяни

Леонід Семенюк був командиром підрозділу Збройних Сил України, на якого рівнялись побратими. Про його загибель росіяни писали: "ліквідували військового високого рівня". І це перше слово його дружина буде памʼятати аж до смерті.

31-річний командир загинув 2 жовтня 2025 року під час бойового завдання. Його життя неможливо було врятувати у бойових умовах, а останнє, що сказав Леонід – як би хотів назвати дитину, якщо народиться донька.

Зараз Катерина вдягає теплі светри Леоніда, які їй залишились. Вони огортають теплом її та маленьке, ще не народжене немовлятко. Про жіночу силу, непоправне горе та життя з ним – Катерина поділилась із 24 Каналом у рамках проєкту "Життя після втрати".

"Ти будеш моєю дівчиною?": про стосунки Катерини та Леоніда

Катерина познайомилася із Леонідом 7 грудня 2023 року у Старокостянтинові – там хлопець служив у 7 бригаді тактичної авіації.

Вона працювала фітнес-тренером, а Леонід прийшов в зал – так і познайомились.

"Стосунки зав'язалися більше з дружби, бо з ним було досить цікаво, завжди було про що поговорити. Він був досить розвинений в усіх сферах: чи музика, чи політика… Про військове я взагалі мовчу, бо він цим жив", – запевнила дівчина.

Леонід та Катерина познайомились у спортивному залі / Фото надане 24 Каналу

Пара познайомилась, коли Леонід вперше планував проходити кваліфікаційний курс Сил спеціальних операцій ЗСУ. Однак тоді хлопець захворів і вирішив, що йому недоцільно зараз втрачати досить багато здоров'я. Річ у тім, що курс дуже складний і вимагає високу фізичну та психологічну підготовку.

Три місяці ми просто спілкувалися. Ми тренувалися в залі, їздили в кіно. Якось Льоня ввечері підвозив мене додому і запитав: "Чи будеш ти моєю дівчиною?". Я так зніяковіла трішки й кажу: "Так, буду",
– пригадала Катерина.

Тоді вона була приємно вражена такою обережністю Леоніда до неї. І вже з лютого 2024 року вони були парою.

"Відмовити його було неможливо": про проходження курсу ССО

Леонід був капітаном у своїй бригаді та гарним фахівцем, його дуже любили. З настанням весни хлопець заговорив про те, що буде знову пробувати себе у кваліфікаційному курсі ССО. І навіть якби Катерина хотіла вплинути на рішення хлопця – не змогла б.

"Він так вирішив. І які б аргументи я йому не говорила, він би все одно пішов. Тоді ми вже жили разом в Старокостянтинові. Він якось приходить зі служби й каже мені: "Я подав заявку на курс". Я розуміла, що немає сенсу його відговорювати взагалі. Це його вибір, він дуже цього хотів. Він був такою людиною, що не міг би відсиджуватися при штабі. Хоча в нього була прекрасна можливість, бо керівництво дуже його любило", – розповіла Катерина.

Коли у штабі дізнались про курс ССО, Леоніда просто не хотіли відпускати, бо він справді був незамінним.

Леонід поїхав на курс 1 червня. Місяць він взагалі був без зв'язку, в усіх забрали телефони. Разом з ним проходили курс понад 150 людей, але закінчили його лише близько 20, серед них був і Леонід.

Що цікаво, хлопець після курсу мав залишитись у центрі інструктором, але він сам сказав, що не має бойового досвіду та мусить його набратися.

Леонід жив військовою справою / Фото надане 24 Каналу

"Дізналися, що нас вже троє": Катерина завагітніла напередодні загибелі чоловіка

Наприкінці червня Леонід приїхав додому і пара запланувала відпустку у Карпатах. Там на горі Шпиці 7 липня Леонід зробив пропозицію Катерині.

Це взагалі було дуже неочікувано. Він дуже змінився саме після цієї ротації. Я зараз розумію, що він дуже поспішав жити, бо побачив, що таке війна. Він втрачав побратимів. Це все було дуже складно. Він казав: "Завтра немає, у нас лише є сьогодні". Після цієї відпустки ми через місяць дізналися, що нас вже троє,
– поділилась Катерина.

Освідчення Леоніда Катерині: відео з соцмереж

"Тоді ми бачились востаннє": раптове одруження та прощання

У серпні Леоніду вийшло вирватися додому, і саме під час цієї відпустки пара раптово вирішила одружитися. Леоніда повідомили, що у підрозділу великі втрати, їх викликають на ротацію. Дівчина намагалась переконати його, щоб перенести одруження на пізніше, аби гарно підготуватися. Однак Леонід був категоричним та наполіг на тому, аби стати подружжям вже через кілька днів.

У нас були обручки куплені. Ми подали заяву у РАЦС в четвер, в суботу одружилися, а у вівторок, 26 серпня, він вже поїхав на ротацію. Тоді ми бачились востаннє,
– розповіла Катерина.

Дівчина каже, що весілля не було таким, про які зазвичай мріють дівчата. Все відбувалось дуже швидко. Знайшли фотографа, Катерині зробили зачіску, а сукню встигла купити за два дні до події.

Пара одружилась в останній відпустці Леоніда / Фото надане 24 Каналу

Фізично побути подружжям та насолодитись часом разом пара змогла лише неповних 3 дні. Далі Леонід поїхав на службу та вже не повернувся.

"Красуня наша": останнє повідомлення дружині

Леонід завжди дзвонив дружині перед тим, як йшов на завдання. Після закінчення розмови Катерина ще дуже багато йому писала, хоч і телефон чоловіка вже був вимкненим. Бувало, за 3 – 5 днів, поки Леонід на завданні, Катерина відправляла по 300 – 500 повідомлень.

У мене день починався з того, що я завжди йому писала: "Я прокинулася, я їду на роботу, я потренувалася, я їду мити авто". І під час останньої розмови я в нього запитала, чи він ще буде на зв'язку. Він сказав, що лише кілька хвилин, аби відписати хлопцям,
– пригадала дівчина.

Тоді було досить прохолодно, Катерина була одягнута у светр Леоніда. Після розмови вона надіслала йому своє фото, написавши: "Ми взяли твій светрик". Він відписав: "Красуня наша". Це було останнє повідомлення дружині.

Приїхала до чоловіка в Суми, не знаючи про його загибель

Ротація Леоніда та його побратимів була на Сумському напрямку у населеному пункті Садки.

"Вони дуже багато працювали в тилу ворога, проводили дуже багато спецоперацій за кордоном. Вони проникали туди, де не проникали звичайні підрозділи ЗСУ, піхота", – зауважила дружина Леоніда.

Якось ввечері після роботи Катерина вирішила взяти квиток та поїхати у Суми, хотіла зробити сюрприз чоловікові. 4 жовтня о 12:00 вона приїхала в місто і чекала, поки чоловік вийде на зв'язок. Катерина просто сиділа в кав'ярні, коли їй зателефонував командир. Виявилось, що вони прийшли до неї додому у Хмельницькому з документами, поки вона спокійно чекала на чоловіка у Сумах.

Коли він сказав: "Катерина Олегівна" – я зразу попросила відповісти, що з Льонею. Він мені сказав, що під час виконання бойового завдання в контактному стрілецькому бою Леонід загинув. І все,
– розповіла Катерина.

Тоді у Сумах дівчину зустріли побратими чоловіка, з якими вона всю ніч поверталась додому, де вже її чекало тіло Леоніда.

Побратими розповіли Катерині, що її чоловік як командир йшов першим у бій, з ним було ще двоє хлопців.

"Почався контактний бій. Хлопці знищили групу ворога, вони просувалися, щоб оглядати тіла і документи. І в цей момент вони не побачили, що з лівої сторони там був ще хтось, звідти почався вогонь. Спочатку вогонь пішов на побратима, який з ним загинув, він був найближче до позиції ворога. Льоня та інший хлопець отримали поранення", – зазначила Катерина.

Стан Леоніда весь цей час був стабільний, в нього було 2 поранення. Найбільше постраждала черевна порожнина і стегно. Він ще самостійно зміг відійти, йому надавали медичну допомогу, але поранення було настільки важким, що у тих обставинах просто нічого не могли зробити.

Коли Леоніда намагалися врятувати, побратими постійно говорили з ним, аби втримати хлопця при свідомості.

"Запитували в нього, як він хоче назвати дитину, якщо це буде донька. Льоня назвав те ім’я, яке ми обговорювали раніше разом. Але коли вони в нього запитали, яким буде ім’я, якщо це хлопчик – він вже нічого не відповів. Він помер на руках побратимів, і вони змогли забрати його тіло лише на наступний день", – сказала Катерина.

"Мені заболіло від цього слова": що писали про Леоніда росіяни

Через день після загибелі Леоніда у російських пабліках опублікували його фотографію, перекреслену червоним хрестом. Там написали, що "ліквідували командира бойового підрозділу". Це повідомлення шокувало Катерину.

"Мені просто не вкладалося в голові. Слово "ліквідірован". Це мій чоловік, він пішов захищати свою землю, захищати майбутнє своєї дитини та всіх, хто живе в Україні. І просто слово "ліквідірован" – воно так сильно заболіло, як той момент, коли казали про загибель Льоні", – пояснила Катерина.

Катерину шокувало повідомлення у російських пабліках / Фото надане 24 Каналу

"Мені не повернеться чоловік, а дитині не повернеться тато": про життя після втрати

Зараз Катерина очікує на народження їхньої з Леонідом дитини. Щоранку вона сама собі ставить запитання: "Звідки стільки сил все це переживати?".

Льоня був для мене прикладом. Разом з ним я виросла свідомою українкою, я почала цікавитися політикою, я почала читати дуже багато історичних книг, хоча раніше не робила цього взагалі. Я почала цікавитися військовою тематикою та багато донатити. Він був прикладом для мене в усьому, а ще він так класно готував. І коли Льоні не стало, я пообіцяла собі, що я буду його продовженням,
– запевнила Катерина.

Раніше, ще до загибелі чоловіка, дівчина дуже жалілася, що в неї нічого не вдається. Не виходить їздити на автомобілі на механіці, не виходить щось в роботі. Після загибелі Леоніда у неї почало виходити все.

"Я розібралась в зимових колесах, я розібралася в ремонті авто, я почала нормально їздити. Якось воно так склалося, що загибель Льоні дала мені настільки багато сил, як би це дивно не звучало. Я стала ніби як він, тільки в жіночому тілі", – розповіла Катерина.

Дівчина й сама не розуміє свій стан зараз, адже бачила дуже багато дружин та дівчат, які втрачали своїх коханих на війні. Її стан не такий, як в них.

Я розумію, що Льоня мені подарував своє життя, і я не можу його просто марнувати, впасти в депресію, закритися вдома, нікуди не виходити. Я розумію, що це нічого не змінить. Мені не повернеться чоловік, а дитині не повернеться тато,
– поділилась дружина Леоніда.

"Напевно, це просто десь чоловік поруч зі мною, я завжди з ним розмовляю. Іноді щось рандомне просто до нього говорю, бо я розумію, що він не міг мене покинути зовсім. І той стан, який зараз в мені є – стан міцності, стан твердості, стан заліза і бетону до всього, що сталося – це точно його заслуга. Це не моя заслуга. Я б сама так просто... Я б не змогла", – підсумувала Катерина Семенюк.

Леонід завжди казав дружині: "Ти мусиш бути сильною". Чи готував він її до своєї загибелі – невідомо, однак точно розумів, що є дуже великі ризики. І навіть коли він їхав на першу ротацію, то записав всі паролі від банківських карток, ноутбука та телефона. Він поклав цю записку там, де зберігалися кошти.

Я пам’ятаю, як розплакалася і запитала, для чого він це зробив. Він просто сказав, що так має бути. І все. Можливо, він відчував, що може статися непоправне,
– сказала Катерина.

Зараз малятко Семенюків, на щастя, розвивається добре. Але його мама й досі не знає, хто народиться: хлопчик чи дівчинка. Леонід пропонував дізнатися про стать вже після народження дитини. Дружина вирішила, що так і буде.

Катерину чекає період безумовної любові, тепла та ніжного сопіння немовляти. Однак усе це – з великою раною у серці, яка ніколи не зникне. Леонід справді не міг залишити дружину, тепер для неї він завжди житиме у їхній дитині – в очах, вустах та маленьких рученятах, які обійматимуть її замість нього.