Авторитет Путіна у Росії та світі стрімко падає, – The Washington Post

Еліта Росії дедалі гучніше висловлює втому від затяжної війни проти України. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Washington Post.

Події у світі не сприяють російському режиму

Ситуацію для Кремля ускладнює те, що союзні Росії режими один за одним зазнають поразок або серйозного тиску. Події у Венесуелі, Сирії та Ірані, де союзників Москви усувають від влади або відкрито переслідують, роблять міжнародні гарантії Путіна дедалі менш переконливими. Навіть усередині прорежимного табору лунають заклики до радикальніших дій, аби повернути Росії образ "сильної держави".

Навіть російський ультраправий ідеолог Олександр Дугін відкрито висловив розчарування діями Кремля.

"Росія зобов'язана зробити щось жахливе, щоб відновити свою довіру. Дуже сумно, що нам доводиться використовувати такі аргументи. Але у нас немає вибору. У світі, подібному до Трампа, мають значення лише жорстокість, сила, масове знищення та жорстокість", – скаржився ультраправий російський ідеолог Олександр Дугін на X

Попри підписані особисто Путіним угоди про стратегічне партнерство з Венесуелою та Іраном, Кремль фактично не відреагував на захоплення США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та заяви Вашингтона про підтримку іранських протестів. Обмежившись закликом до дотримання міжнародного права, Путін, за оцінками експертів, уникає різких кроків, намагаючись зберегти робочі відносини з Трампом.

Росію принижують, а Путін ховає голову в пісок

Небажання відкрито захищати союзників, навіть на тлі захоплення американськими військовими російського нафтового танкера, суттєво вдарило по зовнішньополітичному іміджу Москви. Інцидент із судном, яке США пов’язують із "тіньовим флотом" і незаконними перевезеннями іранської нафти, продемонстрував, що Вашингтон більше не сприймає російський вплив як фактор стримування.

Політолог міжнародник Ярослав Божко в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Путін уникає коментарів про захоплення танкерів "тіньового флоту". Кремль не збирається публічно порушувати питання, де довелося б або погрожувати діями, або визнавати безсилля.

Російський політолог Володимир Пастухов вважає, що стримана реакція Кремля – свідомий вибір: Путін не хоче демонструвати слабкість, розуміючи, що будь-яка емоційна відповідь лише погіршить його позиції в очах Трампа. За його словами, американський президент взаємодіє з партнерами виключно з позиції сили.

Колишній нафтовий магнат і критик Кремля Михайло Ходорковський назвав історію з танкером серйозною дипломатичною помилкою Москви, яка завдала шкоди репутації як за кордоном, так і всередині країни. Він також звернув увагу на ще один епізод – заяви Кремля про нібито спробу України атакувати резиденцію Путіна на Валдаї. Ці твердження швидко були поставлені під сумнів, а Дональд Трамп публічно їх спростував.

На думку Ходорковського, Трамп більше не довіряє Путіну, однак це не заважає йому розглядати можливість політичних чи економічних домовленостей. Сам Трамп у коментарі Reuters наполягав, що Путін нібито готовий до мирної угоди, а перешкодою назвав Україну.

Водночас Росія дедалі частіше змушена визнавати власні помилки. Показовим став інцидент із літаком "Азербайджанських авіаліній", який був збитий російською ППО. Після хвилі міжнародного обурення Путін уперше за тривалий час публічно перепросив.

Як російська "сфера в пливу" поступово звужується?

Аналітики зазначають, що Москва наразі намагається пристосуватися до нової, значно жорсткішої та непередбачуваної політики США. За словами політичного оглядача Андрія Колеснікова, попередня тактика Кремля, яка дозволяла водночас вести війну й утримувати Трампа у зоні власного впливу, може остаточно зруйнуватися.

Паралельно Росія втрачає цінність як союзник. США активніше працюють з державами, які раніше орієнтувалися на Москву, зокрема з Білоруссю, Вірменією та Азербайджаном. Експерти наголошують, що Росія змушена обирати слабких і неефективних партнерів, оскільки сильні держави уникають співпраці з нею. Коли ж ці режими руйнуються, Москва не має ресурсів, аби їх утримати.

Режим у Венесуелі був останнім прикладом колись глобального впливу Москви у світі. Диктаторський лояльний до Кремля режим під боком у США показував, що Росія, мовляв, теж має дружню країну на задньому дворі Сполучених Штатів, якою є Україна для Вашингтона у контексті Росії. З поваленням режиму Мадуро російську риторику "кинули їй у обличчя".

Росіяни втомилися воювати

Усередині Росії також наростає втома від війни з Україною. Вона триває довше, ніж участь СРСР у Другій світовій, і дедалі частіше сприймається як символ стратегічної поразки. Навіть у провоєнному середовищі звучать заяви, що всі вигоди від конфлікту зрештою отримають США та Китай, тоді як Росія залишиться з втратами й економічними проблемами.

Опитування громадської думки, на які звертають увагу дослідники, свідчать про різке зростання песимізму в російському суспільстві минулого року. Політологиня Катерина Шульман зазначає, що запит на мир став майже універсальним, у росіян були надії на завершення війни після приходу Трампа до влади.

У результаті, за її словами, Путін дедалі частіше сприймається не лише як гарант стабільності, а й як головна перепона на шляху до миру – як для суспільства, так і, ймовірно, для частини еліт.

Європейські країни посилюють боротьбу з "тіньовим флотом" Росії

• Європейські країни посилюють контроль за "тіньовим флотом" Росії для дотримання санкцій.

• Судно Arcusat було заблоковане німецькою поліцією, а також відомо про обмеження для інших суден, пов’язаних з Росією, зокрема турецький балкер Hizer Reis.