Дрони, броня UKRTAC, "Богдана": флагмани української Defense Tech, що змінили війну

За підсумками 2025 року Міноборони допустило до експлуатації більше 1300 нових вітчизняних зразків озброєння і техніки, а це на чверть більше, ніж у 2024-му, передає 24 Канал. Українські технології відіграють дедалі важливішу роль на фронті – вони не поступаються західним, а подекуди й взагалі не мають бойових аналогів.

FPV-дрони

Безпілотні літальні комплекси стали геймченджером війни. Дешеві і маневрені FPV-дрони є основним засобом ураження – Україна здійснила цю революцію і пройшла шлях до масового виробництва. Десятки компаній, від гаражних майстерень до великих виробництв, щомісяця збирають сотні тисяч пташок.

Серед топів – TAF Industries, що зародилась як благодійна ініціатива у 2022 році, вийшла на комерційний ринок і потрапила у світовий рейтинг найкращих виробників дронів. Крім FPV, компанія виготовляє розвідувальні-дрони, РЕБ, штучний інтелект, модулі автоматичного донаведення, плати ініціації тощо. Володимир Зіновський, заступник директора TAF Industries, розповів: держава закуповує їхні дрони і розподіляє практично по всіх підрозділах Сил оборони.

Засновник TAF Industries Олександра Яковенко / Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

У нас є річний контракт з визначеними термінами виробництва дронів, але потреби у FPV постійно зростають. На початку року ми ставили за мету 40 тисяч FPV на місяць, зараз маємо виробничі потужності близько 80 тисяч FPV на місяць. Попит зростає, а ми масштабуємося, щоб його задовольнити,
– казав Зіновський.

Перехоплювачі "Шахедів"

Дронова ППО – українське ноу-хау, спричинене дефіцитом і дороговизною боєприпасів для систем протиповітряної оборони. З березня 2025 року зенітні дрони на стражі українського неба. Набагато дешевші за ракети, вони швидко здолали шлях від прототипів до серійного виробництва. За оцінками експертів, ефективність таких дронів у протидії ворожим "Шахедам" складає від 60 до 90%.

Серед піонерів виробництва дронів-перехоплювачів – спільнота "Дикі шершні". Днями за допомогою їхнього дрона STING боєць 1020-го зенітного полку за одну ніч знищив 24 "Шахеди", встановивши новий рекорд. Сотні ворожих цілей на рахунку перехоплювачів від компанії "Генерал Черешня". Окрім того, в серійне виробництво запустили дрони Octopus, чимало новацій на стадії тестувань і готуються стати на озброєння.

Дрон-перехоплювач STING / Фото Дикі шершні

І хоча дрони-перехоплювачі по суті ті ж самі FPV, вони варті окремого розділу – їхній вплив на загальну ефективність ППО і захист цивільної інфраструктури зростає. Наприклад, тільки на початку листопада 2025 року ними знищили 150 повітряних цілей.

Українські дрони, які будуть виготовлені у Великій Британії, стануть ключовим компонентом європейської "стіни дронів" на кордонах союзників НАТО. І коштують вони більш ніж у десять разів менше за іноземні аналоги.

UKRTAC

Зброя важлива, але це просто залізяччя без людей, котрі нею воюють. Тому цей розділ про бронежилети, які захищають життя захисників України. Компанія UKRTAC започаткувала стратегічне виробництво – має змогу виготовляти до 20 тисяч бронежилетів найвищого ступеню захисту.

Як і у випадку TAF Industries, історія UKRTAC почалась з волонтерської ініціативи: з лютого 2022 року волонтери стали розшукувати по світу і везти в Україну бронежилети, а за кілька тижнів шити власноруч. Тоді це були звичайні плитоноски, тепер – до 12 елементів захисту.

На відміну від західних, ці бронежилети враховують реалії сучасної війни, в якій основною зброєю є дрони, уламки боєприпасів і модернізовані ворогом кулі. "Європейський бронежилет коштує 2 тисячі євро. Наш – близько 500. Іноземні виробники хотіли б продавати Україні, але немає сенсу з нами конкурувати. І не тому що в нас дешевше. Ми просто знаємо, з чим маємо справу і робимо для своєї армії краще, ніж будь-хто", – розповідав директор з розвитку UKRTAC Северіон Дангадзе.

Северіон Дангадзе / Фото UKRTAC

Компанія має успішний досвід співробітництва з міжнародними організаціями та урядами інших держав, входить у топ постачальників бронежилетів для українського війська – ЗСУ, Нацгвардії, спецслужб, а також рятувальників і працівників критичних служб. Крім того, UKRTAC постачає костюми для гуманітарного розмінування, бронежилети для жінок і першою в Україні запустила у серію бронежилети з позитивною плавучістю. Вони впродовж доби утримують на поверхні води військовослужбовця в обмундируванні і з повним бойовим комплектом – загальною вагою до 120 кг.

Sea Baby

Розробка СБУ завдала Росії нищівної поразки у Чорному морі, відігнала вцілілі кораблі ворожого флоту до Новоросійська, зберегла Україні стратегічно важливий морський експорт і здобула світову славу.

Перші моделі українського багатоцільового безпілотного надводного апарату були створені до липня 2022 року в колаборації з фахівцями ВМСУ та однією з приватних компаній. Пізніше в СБУ стали розробляти безпілотники самостійно – так світ побачив дрони Sea Baby. Залучена приватна компанія пізніше створила аналог для ГУР під назвою "Маґура".

Вже наприкінці 2023 року морські дрони-камікадзе перетворились на багатоцільову платформу. Представлені у жовтні 2025-го оновлені Sea Baby здатні долати дистанцію у понад 1500 км, нести до 2000 кг вантажу, у тому числі озброєння – кулеметну установку або РСЗВ "Град". Наприкінці минулого року надводний аналог Sub Sea Baby вперше в історії уразив у порту російський підводний човен – носій крилатих ракет "Калібр".

Нове покоління Sea Baby / Фото СБУ

Українські морські дрони виявились край результативними і у "впровадженні" санкції проти Росії: відомо про ураження у Чорному морі трьох танкерів так званого тіньового флоту, які перевозили російську нафту, генеруючи країні-агресорці гроші на продовження війни.

"Богдана"

І хоча дрони знизили ефективність артилерії, вони не вивели її з поля бою. Про те, що самохідну артилерійську установку "Богдана" прийняли на озброєння, стало відомо влітку 2023 року. Тоді до неї були зауваження, але виробник, Краматорський завод важкого верстатобудування, покращував з урахуванням бойового застосування. У підсумку вже восени 2025 року з усіх артилерійських систем, які Сили оборони України використовували на фронті близько 40% – вітчизняні "Богдани".

У перспективі на озброєнні ЗСУ можуть перебувати лише "Богдани" в різних модифікаціях. По-перше, у їхньому виробництві задіяні тільки вітчизняні підприємства. По-друге, ці гаубиці використовують широку лінійку боєприпасів. За оцінкою заступника начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії командування СВ ЗСУ Андрія Журавльова, "Богдана" за рівнем надійності та витривалості є однією з найкращих серед усіх інших зразків, а її технічна справність на фронті стабільно сягає 80%.

Їхня ефективність полягає в низькій вартості, швидкому розгоні та кінетичному ударі, що дозволяє економно захищати інфраструктуру та фронт від масованих атак, переписуючи правила ППО,
– пояснював експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Експортні перспективи

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький в одному з інтервʼю зауважував: українська зброя буде у світовому топі, адже тільки вона випробувана сучасною війною. Найбільше у ній зацікавлені європейські держави, які припинили політику демілітаризації, побачивши реальну загрозу зі сходу.

Перші експортні контракти очікуються з другої половини 2026 року. Йдеться про профіцитну зброю, яку не спроможна викупити держава, – дрони всіх типів, РЕБ, роботизовані системи тощо. Називають у цьому переліку й артилерію. За словами того ж Білецького, Україна щомісяця випускає більше "Богдан", ніж може виробити артилерійських систем будь-яка з країн Європи чи Велика Британія.

Над першими експортними контрактами вже працює TAF Industries: веде переговори з іноземними партнерами. Про готовність до експорту заявляв і засновник виробника дронів "Генерал Черешня". В UKRTAC нам повідомили, що не виключають такої можливості у майбутньому, але поки зосереджені на інноваційних розробках і будівництві у Європі заводу із виробництва високомолекулярного поліетилену, який використовується у бронежилетах. Наразі у ЄС діє лише один такий завод, та у світі їх лічені одиниці – ринок для наших виробників край перспективний.

Тож навіть на початку свого відродження українська оборонна індустрія перестала бути "реакцією на дефіцит" і стає системою – завдяки зворотному звʼязку з фронтом і постійною адаптацією до змін тактик. Це дозволило Україні не лише зменшити критичну залежність від західних поставок, а й сформувати власні defence-технології, які вже визначають нові стандарти ведення війни.