ІТК оновив телевізійну панель. Що показує дослідження

Індустріальний телевізійний комітет і Київський міжнародний інститут соціології презентували нове установче дослідження для оновлення параметрів телевізійної панелі. Оновлені параметри будуть запроваджені сьогодні, 19 січня.

Установче дослідження надає інформацію про соціально-демографічні характеристики й тип прийому телевізійного сигналу, що дозволяє скласти уявлення про структуру населення всієї України.

«Телевізійна панель має бути репрезентативною, тому проводиться установче дослідження», — пояснила Олена Міронова, директорка з питань дослідження телеаудиторії ІТК.

Дослідження для оновлення параметрів панелі проводиться щороку. Останнє було у вересні-жовтні 2025 року. Перший етап проводять методом телефонних інтерв’ю (CATI), під час якого оцінюють структуру населення в умовах відсутності офіційної статистики. На другому етапі проводять особисті інтерв’ю (F2F), де вже детальніше вивчають населення віком понад 50 років для уточнення дизайну панелі.

«Останній перепис був давно. Після 2014 року ми зіткнулися з міграцією населення. Після 2022 року почалися ще більші міграції, офіційної статистики немає — і тепер постає питання, якою є чисельність населення зараз, щоб ми могли будувати вибірку», — пояснив Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології. За його словами, телефонні опитування дозволяють побудувати вибірку на основі випадкового генерування мобільних номерів. Вони потрібні для дослідження структури переміщення. Але при цьому неможливо опитувати українських громадян за кордоном. «Онлайн-інтерв’ю можна проводити. Але щоб вибірка була репрезентативна, людей треба обирати випадково, але баз сторінок соціальних медіа не існує», — додав він.

КМІС провів чотири хвилі (упродовж 2022—2025 років) телефонних опитувань для оцінки чисельності населення. Тож, згідно з дослідженням, на підконтрольних Україні територіях живе 29,9 мільйона українців.

У містах із населенням понад 50 тис. жителів, згідно з дослідженням, 14,5 млн жінок — це майже на півтора мільйона більше, ніж чоловіків. Найбільше людей — віком 35—55 і понад 55 років.

Згідно з дослідженням, 61% представників домогосподарств декларують, що у побуті спілкуються українською. За словами Олени Міронової, якщо у Києві раніше 80% спілкувалися російською, то зараз 85% спілкуються українською: «Мовне питання, звісно, сенситивне: люди кажуть те, що від них хочуть почути. Але такі високі показники української мови свідчать про те, що люди не лише хочуть здаватися, а й так себе і поводять».

Також респонденти надавали власну оцінку свого фінансового стану. Олена Міронова пояснила, як  відбувається розподіл між низьким, середнім і високим рівнем достатку. До першої категорії зараховують тих, хто каже, що змушені заощаджувати на харчуванні (8,1%) або якщо на харчування грошей вистачає, то заощаджують або позичають, щоб придбати одяг чи взуття (21,1%). Середній рівень доходу — це ті, хто може собі дозволити їжу, одяг, але щоб придбати телефон, телевізор, холодильник тощо мають заощаджувати (40%+ 21,3%). До високого рівня доходу належать ті, хто може собі дозволити все й у будь-який час (1%), а також ті, хто заощаджує на купівлю автівки та квартири (4,8%). Але варто зважати на те, що рівень доходу респонденти оцінювали самостійно.

«Чотири з п’яти домогосподарств кажуть, що мають удома робочий телевізор. 80% мають телевізор у робочому стані», — розказує Олена Міронова. Але при цьому частка домогосподарств із телевізорами щороку знижується. У західних областях таких родин менше, тоді як на Сході та в Центрі тих, хто має телевізори, більше.

При цьому частка нетелевізійних домогосподарств становить 20%. Основні причини відсутності телевізора, які називають респонденти, — немає потреби (50%), отримують інформацію з інших джерел (30%), не подобається телебачення (14%).

«З нашого досвіду так кажуть люди, які не хочуть брати участь у дослідженні», — каже Олена. У нетелевізійних домогосподарствах менше дітей і людей старшого віку.

Також установче дослідження встановлює основний тип прийому в респондентів. Він розраховується так: якщо домогосподарство має лише ефірне телебачення (Т2), то воно вважається ефірним, якщо має ще й кабель, то кабельним, а якщо має ще й ОТТ/супутник, то відповідно ОТТ/супутник. Тобто якщо у родині є всі три типи прийому, то основним вважатиметься ОТТ/супутник.

Тож, згідно з дослідженням, у містах із населенням понад 50 тисяч 22% ефірних домогосподарств (Т2), кабельних — 29%, ОТТ/супутник — 50%.

«За 2—3 роки ми хочемо зробити дослідження Total media. Зараз телевізійна панель досліджує все те, що відбувається на телевізорі як пристрої. Це може бути як телевізійний, так і нетелевізійний перегляд. Але ми хочемо додати смартфони, ноутбуки, планшети, позадомашній перегляд. Також можна вимірювати радіо та інший диджитал», - розказує Олена Міронова.

Найближчим часом це зробити неможливо, тому що дослідження коштуватиме вчетверо дорожче. За її словами, великі дослідницькі компанії вбачають ризики в тому, щоб входити на ринок України під час війни. А з маленькими ІТК веде переговори та планує розпочати тестування додатків і застосунків. «Але ці застосунки садять батарею, в умовах блекаутів важко змусити людей їх лишати», — додає Олена. І саме тому вона вважає, що 2—3 роки — це реалістичний термін для запровадження дослідження всіх медіа.

Як уже розказував «Детектор медіа»,  Суспільний мовник має власні дослідження, завдяки яким вимірює медіаспоживання українців на різних платформах.