Навіщо Зеленський зустрічався з Притулою? VIP-волонтер – про розмову з президентом

Минулого тижня президент Володимир Зеленський провів серію зустрічей з людьми, яких прийнято називати «лідерами думок»: у кабінеті президента зокрема побували керівники благодійних іменних фондів Сергій Притула та Сергій Стерненко, а також ексголовнокомандувач ЗСУ та посол України в Британії Валерій Залужний. При цьому як мінімум Притула і Залужний вважаються потенційними учасниками майбутніх президентських виборів – принаймні соціологи регулярно заміряють рейтинги Залужного та час від часу Притули. Серед причин такого сплеску комунікабельності Зеленського, яка привернула увагу навіть західної преси, називають бажання президента наблизити до себе потенційних суперників та зміцнити репутацію шляхом встановлення зв’язків з популярними громадськими діячами.

За часів володарювання на Банковій ексголови Офісу президента Андрія Єрмака прямі контакти лідера держави з «опініон-мейкерами» такого калібру виглядали малореальними, тож ці зустрічі можна вважати одним з перших наслідків роботи наступника Єрмака на посаді керівника Офісу президента Кирила Буданова.

В інтерв’ю «Главкому» шоумен та волонтер Сергій Притула розповів, про які проблеми фондів та військових він доповідав президенту, пояснюв, як останнім часом змінилася структура донатів та як просувається амбітний проєкт «Єдинозбір», метою якого є мільярд гривень для закупівлі антишахедних дронів-перехоплювачів.

Відзначимо, що про зустріч з президентом та роботу свого фонду Притула розповідає натхненно, а от політику обговорювати відмовляється навідріз: «Зараз йде війна, і мені не цікаво говорити про щось інше».

Ви досить лаконічно відреагували у «фейсбуці» на вашу зустріч з президентом минулої середи – подякували «за предметну розмову щодо важливості роботи волонтерського руху у зміцненні обороноздатності країни». Хотілося б дізнатися деталі: хто запросив вас та Стерненка в Офіс глави держави та що саме ви обговорювали?

Предмет розмови був робочим та стосувався взаємодії благодійних фондів з військовими частинами. Є одна ініціатива, яка, на мою думку, буде дуже корисною, якщо приймуть відповідні зміни до чинного законодавства. Станом на сьогодні ця проблема унеможливлює використання військовими частинами благодійних організацій як закупівельників. Якісь фінансові операції між рахунками військових частин і благодійних фондів неможливі.

Є кілька чинників, які змушують нас спробувати вплинути на зміну ситуації. Насамперед, це неможливість військових здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Дуже багато номенклатури, якої потребують військові (транспорт, зв'язок, оптика) купується за кордоном благодійними фондами, але наша закупівельна спроможність впирається в донати. І не завжди під руками є та чи інша сума коштів, яку б ми хотіли використати на ту чи іншу номенклатуру. Складається патова ситуація: військові мають гроші, але купити за кордоном не можуть. Фонди купити можуть, але коштів не вистачає. Відповідно чому б не об'єднати зусилля?

Благодійні організації можуть купувати той же транспорт спокійно в Європі чи деінде і завозити в Україну з нульовим розмитненням. Ми, як неприбуткові організації, ці закупівельні операції і передачу майна військовим частинам проводимо за замовчуванням з нульовою маржинальністю.

Якщо військові, які не можуть купити щось за кордоном, купують це в Україні у якоїсь комерційної компанії, то відповідно додається і вартість розмитнення, і маржа комерційної структури. Тобто за одні й ті ж самі гроші військові можуть придбати тут менше, ніж там. І, власне, аби дозволити їм купувати більше за той самий бюджет, ми пропонуємо себе як інструмент для закупівель за межами країни.

Другий момент стосується того, що військові не можуть купувати некодифіковані товари. В наших умовах, коли науково-технічний прогрес розвивається дуже стрімко, може виникнути така ситуація. Припустимо, що якісь засоби – БПЛА чи наземний роботизований комплекс – станом на сьогодні показують високу ефективність і держава їх контрактує. Коли вона за три місяці розподіляє їх по військових частинах, ці засоби вже трохи застаріли і виробник має кращу модель, з апгрейдом. Але вона ще не пройшла ці бюрократичні кола пекла в контексті кодифікації.

Відповідно, військові цих моделей придбати не можуть, а ми своєю чергою не обмежені законодавством – і можемо купити некодифіковані вироби та як благодійну допомогу передати їх військовим. І такі вироби від благодійного фонду вони можуть ставити собі на баланс, що, власне, і роблять зараз. Проте бюджети, якими ми оперуємо, попри те, що системні фонди на кшталт нашого збирають мільярди, – це ніщо в порівнянні зі спроможностями військових бюджетів.

Тому під пильним оком держави, контролюючих органів, ми готові бути інструментом в руках військових, щоб операційно обслуговувати їхні інтереси, бути сервісом, який дозволить купувати більше і якісніше.

Якщо казати про дрони, як один з найбільших «витратників» війни, яких їх різновидів зараз найбільше потребують військові?

Не можна зараз сказати, яких найбільше потребують загалом, бо це залежить від функціоналу підрозділів. Тим, хто займається дипстрайками, «FPV-іхи», мабуть, не треба. Тим, хто займається переднім краєм, баражуючий боєприпас, вочевидь, також не потрібен. Є величезний запит на дрони на оптоволокні, бажано з великою котушкою – не на 10-15, а хоча б на 20-25 км. Є великий запит на баражуючі боєприпаси, щоб уражати цілі на такій смачній глибині – 150-180-200 км. Ну, і, звісно, бити якомога глибше – це вже історія ССО, ЦСО, СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, які працюють дипстрайками по різних заводах, НПЗ, портах.

«У мене була комунікація з президентом і до того, як Буданов очолив Офіс»

На зустрічі з президентом ви говорили про ці проблеми лише від імені свого фонду чи й від ваших колег також?

Ця історія проговорювалася на зустрічі нашого фонду, «Повернись живим» та фонду Стерненка. Ми вже мали спілкування на цю тему з керівництвом парламенту. З їхнього боку ми бачимо готовність до діалогу, і він, власне, відбувається. Проте я переконаний: якщо ми матимемо тільки трек взаємодії благодійних фондів і парламенту, це буде дещо повільніше, аніж якщо долучити до цього інших стейкхолдерів. Тому, мені здається, розмова з президентом була дуже на часі.

За вашим враженням, наскільки президент заглиблений у цю тематику, в діяльність благодійних фондів?

Судячи з відкритості президента до діалогу, мені здається, що в нього є очевидний інтерес до того, чим ми займаємося. З огляду на насиченість графіків першої особи країни, ми не надто «штурмували» його попередньо, але зараз це вже достатньо нагальна історія, яку ми би хотіли пофіксити. Тому дуже добре, що у нього є інтерес, і він делегує повноваження на інших осіб, державні інститути, які можуть бути корисними в цій справі.

Думаю, що президент, як ніхто інший, знайомий з проблемами, які мають наші військові. Але, можливо, він почув від нас нове бачення часткового вирішення цієї проблеми.

Якийсь фідбек від вашої зустрічі ви вже відчули?

У четвер в мене була розмова з прем'єр-міністром.

Які враження від цієї розмови?

Дивіться, ми говоримо зараз про робочі розмови та стосунки. Є ініціативна група з боку благодійних фондів: ми робимо пропозицію – її беруть до уваги, розглядають і повертаються з якимись рішеннями, фідбеком. Це процес, а посередині процесу я не буду розповідати про враження.

Скільки тривала ваша зустріч з президентом?

Думаю, до години.

А раніше ви з Зеленським бачилися вже в президентському статусі.

Так, але це було ще до повномасштабного вторгнення.

Чи у вас не склалося враження, що такі зустрічі з лідерами думок для президента є певною мірою політтехнологічним ходом – зокрема, аби продемонструвати, що нема вже тієї інформаційної блокади, про яку казали за часів Єрмака?

Відверто кажучи, у мене немає якоїсь рефлексії зараз на ваше запитання. Я розумію, що якщо президенту щось треба, то він може поспілкуватися з будь-якою людиною – незалежно від того, хто у нього очолює Офіс чи ще щось.

Але ж раніше таких зустрічей не відбувалося, а зараз відбулася. Чи доклав до цього року особисто новий голова ОП Кирило Буданов?

Слухайте, в мене була комунікація з президентом і до Кирила Олексійовича, якого я дуже поважаю, і в часи Єрмака, і до Єрмака. Давайте не шукати якихось кішок в темній кімнаті.

«На «Єдинозбір» ми вже зібрали понад 300 млн грн»

Виділення Запорізькою ОВА на «Єдинозбір», одним з організаторів якого є ваш фонд, 50 млн грн на придбання перехоплювачів безпілотників, викликало неоднозначну реакцію. Мовляв, чому держорган платить гроші благодійному фонду, замісто того, щоб купляти дрони самостійно? Дехто навіть пов’язав це і з вашою зустріччю з президентом. Проясніть подробиці цієї співпраці.

Щоб не було таких інсинуацій, треба хоча б законодавство почитати. Благодійний фонд, згідно з законом, не може отримувати жодних коштів з бюджетів жодних рівнів. Нагадаю, що ще два місяці тому, у листопаді, Львівська міська рада виділила 50 млн грн на «Єдинозбір». І я не пам'ятаю, щоб тоді здійнялася якась хвиля.

«Єдинозбір» ми проводимо разом зі Світовим конгресом українців та бригадою Nemesis. До цього проєкту можна долучитися донатом від фізичної особи чи бізнесу, можна інформаційною підтримкою, і це може бути залучення громад в той чи інший спосіб.

Зокрема, якщо казати про 50 млн грн, які були виділені Львівською міськрадою, то ці кошти були скеровані субвенціями на кілька бригад, а вже військові самостійно купували необхідну номенклатуру, яку ми з ними погоджували. Це, умовно кажучи, підопічні підрозділи в рамках нашого проєкту. І у нас їх десятки. Ми розуміємо, на який напрям, що треба купувати, залежно від того, на яких засобах вміють працювати військовослужбовці, чого їм не вистачає тощо.

Щодо Запорізької військової обладміністрації, то вони оголосили, що приєднуються до «Єдинозбору» і виділяють 50 млн грн на придбання антишахедних дронів. Якщо хтось побачив тут хоч одне слово, що ці кошти можуть бути зараховані на рахунки фонду, то такої інформації бути не могло, бо це заборонено законом. ОВА самостійно закупить всю необхідну номенклатуру і розподілить її в комунікації з нашим фондом по тих підрозділах, які її потребують. Левова частка, очевидно, піде на захист Запоріжжя і Запорізької області.

Тобто функція вашого фонду – суто консультативна?

Візьму на себе сміливість сказати, що експертиза нашого фонду в царині «безпілотки» і, зокрема, антишахедної роботи є достатньо високою для того, щоб ми консолідували зусилля не тільки бізнесу і фізичних осіб, але й виступали дорадчим органом для органів місцевого самоврядування.

Волонтери вже давно нарікають, що донати скорочуються з різних причин, проте великі благодійні фонди навпаки збори нарощують. Як блекаути та проблеми, з якими зіштовхнулися цією зимою і люди, і бізнес, відбилися на ситуації з донатами?

За підсумком 2025 року наш фонд у порівнянні з 2024-м наростив надходження на 33%. За всіх учасників процесу я не можу розписуватися. Звісно, я чую також про те, що донати падають, і збори стає важко закривати. Але в нашому випадку ми часом дивимось за горизонт і розуміємо, де можуть виникнути проблеми. Тож концентруємо свої зусилля на тому, щоб диверсифікувати джерела надходжень коштів для виконання тих чи інших проєктів з підтримки Сил оборони або цивільного населення.

Тому у нас зросла частка ресурсів, які ми акумулюємо за межами України. Таким чином, якщо десь, можливо, просідають збори всередині країни, ми цей розрив перекриваємо.

Хто наразі найбільше поповнює загальний казан вашого фонду у відсотковому співвідношенні – великі донори чи багато маленьких?

Пам’ятаю, що коли ми проводили аналітику в 2023 році, то 85% надходжень на той час було від фізосіб, а 15% – від бізнесу. Але в той самий момент, коли ми це дослідили, то зрозуміли, що нам конче необхідно змінювати цей баланс. Бо кожного місяця в країні мобілізується 30 тисяч чоловік і відповідно кожен мобілізований забирає частину донорів-фізосіб – вони тепер скеровують свої донати не на якісь волонтерські організації, а безпосередньо на потреби підрозділу, в якому воює брат, чоловік, син, сестра, мама…

І розуміючи, яка кількість людей буде мобілізована в перспективі і як може змінитися вектор донатів, ми активізували роботу з юридичними особами, з партнерами за межами України. І зараз, думаю, баланс вже десь 80 на 20% на користь юросіб.

Якщо казати про якийсь середній донат, то за підсумками 2025-року аналітика ще уточнюється. Але пам'ятаю, що зазвичай у нас близько 85% – це донати до 1 тис. грн. Якщо дивитися за підсумками «Єдинозбору», то загалом ми маємо десь 310-320 млн грн з мільярду, який поставили за мету зібрати. З них відсотків 30 – це кошти, акумульовані за межами України. Левова частка з цих коштів з-за кордону – це збір, який був у Чехії. Наші друзі з ініціативи Dárek pro Putina («Подарунок для Путіна») акумулювали десь 1,2 млн євро. Це дуже крутий результат.

Павло Вуєць, «Главком»