Загроза під Степногірськом: чи зможуть росіяни здійснити звідти ривок на Запоріжжя

Степногірськ... Запоріжжя.

Перші інфільтрації російських ДРГ до 3-го мікрорайону Степногірська стали здійснюватися РОВ у 20-х числах липня 2025. У другій половині листопада РОВ змогли закріпитися в районі Степногірської дитячої музичної школи. Уже тоді було зрозумілим, що питання поглинання самого Степногірська — це питання часу, оскільки 3-й мікрорайон давав змогу РОВ накопичувати ресурс для подальших інфільтрацій буквально в найпівденнішому підчерев'ї населеного пункту.

Проте провести лобову атаку і прорив у Степногірськ їм так і не вдалося, що призвело до колосальних втрат передових підрозділів 19-ї МСД 58-ї ЗВА і 7-ї ДШД. Максимум, чого змогли домогтися тоді РОВ, це взяти під контроль розвилку М-18, що не давало критичної переваги в боях за сам н.п.

У зв'язку з цим командування 58-ї ЗВА ухвалило рішення охопити Степногірськ правим і лівим флангом, через Плавні, з виходом на Приморське, а також через Лук'янівське. І це, з урахуванням їхньої тактики інфільтрації невеликих груп ДРГ, а також постійного тиску на сам Степногірськ, принесло результат. РОВ охопили н.п. на флангах, контролюючи в Плавнях вулицю Покровську, з виходом на Східну в Приморському. У Лук'янівському у РОВ присутні закріплення в Магранецькому і біля "уранових" шахт, з виходом на "Степногірський" заказник.

Водночас сам Степногірськ, стертий з лиця землі, який на сьогодні є просто руїнами, противник повністю так і не контролює. Але дії на флангах сприяли закріпленню російських ДРГ на південних околицях н.п. і в приватному секторі на схід від розвилки/заправки.

Цілі противника з урахуванням його дій більш ніж зрозумілі.

По-перше, у 58-ї ЗВА немає ні сил, ні засобів, щоб окупувати Запоріжжя, і її перспектива прориву на північ від Конки — це радше зі сфери фантастики, ніж військової науки. Але хіба це потрібно командуванню 58-ї ЗВА? Упевнений, що ні, і завдання у них зовсім інші. Насамперед — терор південних районів Запоріжжя.

Російське командування вже давно намагається перетворити Запоріжжя на Херсон, обстрілюючи місто балістикою, РСЗВ, влаштовуючи нальоти Shahed-136 і "Молния-2". Але їм потрібен терор на рівні цілодобового полювання за цивільними fpv-дронами та невибіркових обстрілів ствольною артилерією. А для цього РОВ потрібен плацдарм у районі Степногірська, по південне узбережжя Конки.

Фактично, південні райони Запоріжжя РОВ хочуть перетворити на Херсон або Північну Салтівку Харкова.

По-друге, якщо 58-й ЗВА вдасться вийти до Конки, вони не стануть її форсувати та рухатися на північ, а зосередяться, крім терору Запоріжжя, на русі на схід. Тобто Оріхівський напрямок, траса Н-08, Комишуваха і з'єднання з Гуляпільським угрупованням по Жеребцю, уздовж 08-14.

Не думаю, що настільки амбітні цілі їм вдасться реалізувати наявним ресурсом у стислі строки, з огляду на те, що вся Степногірська операція в них тривала вже як рік, а бої за містечко тривають, але план більш ніж очевидний: створення плацдарму в Запорізькій області для концентрації значно більших сил і засобів для наступу на сам обласний центр.

Питання тільки, звідки у РОВ такі сили та засоби, з урахуванням їхнього нинішнього становища й очевидних прикладів, як бої за середнє бабко-село займають у них по пів року–рік? А тут ідеться про великий обласний, індустріальний центр, на захоплення якого тільки на початковому етапі має бути сконцентровано угруповання у 250–400 тис. тіл. Нагадаю, що на Покровсько-Мирноградському напрямку зараз РОВ сконцентрували 170 тис. тіл. А Покровськ і Мирноград — це далеко не Запоріжжя.

Тому головне завдання для РОВ зараз — це саме терор Запоріжжя і морально-психологічне вимотування містян.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело